Глава 1. Національна економіка: зміст та основи руху

• технологічними укладами (третім, четвертим та п'ятим);

• факторами виробництва (наприклад, між земельними ресурсами та капіталом);

• результатами виробництва (наприклад, між матеріальним і соціаль­ним продуктом);

• факторами і результатами виробництва;

- різними складовими окремих факторів або результатів виробництва. Соціальний уклад представлений історично визначеною системою

відтворення людини як особистості, яка включає дві головні складові: а) ак­тивну — професійно-кваліфікаційний та інтелектуально-освітній потенці­ал суспільства (ПКЮПС); б) інерційну — сукупність національних, куль­турних та інших традицій, норм і принципів, що утворюють домінуючий менталітет суспільства.

Система суперечностей між соціальними укладами, активною та інер­ційною складовими соціального укладу, різними елементами активної або інерційної складової соціального укладу, виступає джерелом руху не тіль­ки соціальної, а й політичної, економічної та духовної сфер суспільства.

Соціально-економічний (економічний) уклад характеризується істо­рично визначеною формою привласнення процесу, умов і результатів ви­робництва продукту і людини. Технологічна багатоукладність національ­ної економіки України визначає процеси формування дрібнотоварного і приватнопідприємницького укладів, де домінують відповідно приватна власність без використання та з використанням найманої праці, а також колективного і державного укладів (секторів) з властивою їм колективною та державною формами власності відповідно. Рушійною силою суспільних змін є протиріччя між різними соціально-економічними укладами (напри­клад, між приватнопідприємницьким і державним), між процесами привла­снення та відчуження в межах кожного укладу.

Враховуючи технологічну, економічну та соціально-економічну бага­тоукладність національної економіки, що відповідають одна одній, стає зрозумілою складність системи її протиріч. Це певною мірою необхідно враховувати при формуванні організаційно-економічного механізму їх руху та розв'язання. Зокрема, він являє собою суперечливу єдність трьох

31

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

рівноцінних та самоцінних сторін — ринкового саморегулювання, держав­ного та громадянського економічного регулювання. Конкретні форми та інструменти цього триєдиного економічного регулювання будуть розгля­нуті в наступних главах.

Тут же слід наголосити на його визначальній ролі у формуванні ядра саморозвитку національної економіки. Суто з технологічної точки зору ядром саморозвитку національної економіки є група машинобудівних і будівельних галузей, з соціальної— та складова ПКІОПС, що самовідтво-рюється, нарешті, із суто соціально-економічної— характер привласнення. Інтеграційний підхід до проблеми передбачає визначення в якості ядра са­морозвитку інтеграційно-інноваційного сплаву найактивніших складових всіх трьох типів укладів одного історичного рівня з чітко визначеною постіндустріальною спрямованістю. Ця проблема стоїть на порядку ден­ному і держави, і бізнесу, і громадянського суспільства.