Глава 12. Національна економіка в умовах економічної глобалізації

• створення стратегічних трансєвропейських та євразійських транспо­ртних коридорів, зокрема, Євроазіатського, коридору, з метою об'­єднання ринків країн Азії і Європи, значного збільшення транзитних товаропотоків;

• освоєння космічного простору, спільні дослідження в астрономії та астрофізиці;

• створення спільних фінансово-промислових груп на базі функціона­льно споріднених виробництв та підприємств;

• співробітництво в сфері екології та раціонального природокористу­вання, розробка та поширення екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій, використання нетрадиційних джерел енергії;

• спільна розробка родовищ корисних копалин сировинних паливно-енергетичних ресурсів.

Перспективна геоекономічна модель економічної інтеграції України у світове господарство повинна охоплювати комплекс географічних векто­рів, галузей виробництва, сфер діяльності. У співпраці з іншими країнами необхідно змістити акценти на партнерську промислово-технологічну вза­ємодію на базі взаємовигідних інвестиційних та коопераційних відносин. Тільки активна і узгоджена в усіх геоекономічних площинах позиція Укра­їни може сприяти розв'язанню актуальних проблем розвитку держави.

12.4. Основи безпеки національної економіки

Економічна безпека визначається таким станом національної економі­ки, за якого забезпечуються національні інтереси, стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важли­вих інтересів людей, суспільства, держави⁶⁴.

У підготовці матеріалів до параграфу 12.4 брала участь к.е.н., доц. Ткаченко Н.І. Під життєво важливими інтересами в даному контексті розуміють сукупність по­треб, які забезпечують існування і прогресивний розвиток особистості, суспільства, держави.

18*

267

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Основними завданнями економічної безпеки є забезпечення пропор­ційного та безперервного економічного зростання, приборкання інфляції та безробіття, формування ефективної структури економіки та розвинутого ринку цінних паперів, скорочення дефіциту бюджету та державного боргу, підвищення якості життя населення, підтримання стійкості національної валюти тощо.

Ці завдання визначають стратегію економічної безпеки як формуван­ня та обгрунтування стратегічних пріоритетів, національних інтересів, за­собів і механізмів вирішення економічних проблем.

У макроекономічному аналізі економічної безпеки вирізняють такі складові: економічну незалежність, стійкість і стабільність національної економіки, здатність до саморозвитку й прогресу.

Економічна незалежність означає, насамперед, можливість здійснення державного контролю за використанням національних ресурсів, спромож­ність забезпечити національні конкурентні переваги для рівноправної участі у міжнародній торгівлі. Стійкість і стабільність національної економіки передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, стримування дестабілізуючих чинників. Здатність до саморозвитку і прогресу означає спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні інтереси, створювати сприятливий інвестиційно-інноваційний клімат, розвивати інтелектуальний потенціал. Економіка, яка постійно розвивається, здатна протистояти внутрішнім та зовнішнім загро­зам. Надійність та ефективність економічних пропорцій, вертикальних і гори­зонтальних зв'язків дозволяє пом'якшити наслідки дестабілізуючих процесів.

Основним суб 'єктом економічної безпеки виступає держава, яка здій­снює свої функції в цій сфері через органи законодавчої, виконавчої та су­дової гілок влади. Об 'єктами економічної безпеки є держава, суспільство, громадяни, підприємства, установи та організації, території, окремі скла­дові економічної безпеки.

Національні економічні інтереси відіграють головну роль у системі економічної безпеки. Визначення цих інтересів потребує аналізу поточного стану економіки, з'ясування основних тенденцій розвитку та розробки за­ходів їх державного коригування.

268