Основні терміни та поняття

Національна економіка як наука, сутність національної економіки, націо­нальний ринок, народне господарство, інтеграційний тип еволюції, середо­вище національної економіки: природно-екологічне, економічне, політич­не, соціальне, духовне; технологічний (техніко-економічний) уклад, соціа­льний уклад, соціально-економічний уклад, лібералізація, інституціоналі-зація, регіоналізація, глобалізація, історична глобальна місія України.

Контрольні та дискусійні запитання

1. Що являє собою національна економіка як наука?

2. Назвіть етапи розвитку національної економіки як науки.

1. Назвіть альтернативні підходи до визначення змісту національ­ної економіки.

3. Які загальні ознаки національної економіки ?

32

Глава 1. Національна економіка: зміст та основи руху

5. Яким чином визначаються кордони національної економіки?

6. Охарактеризуйте основні цілі національної економіки.

7. Які моделі цільової функції національної економіки Вам відомі?

5. Які неекономічні фактори визначають специфіку розвитку наці­ональної економіки ?

5. Проаналізуйте критерії класифікації національних економік.

5. Визначте загальне, особливе та одиничне в національній економі­ці України.

5. Охарактеризуйте середовище національної економіки.

6. Порівняйте джерела саморозвитку національної економіки.

5. У чому полягає технологічна багатоукладність національної еко­номіки?

5. Яке місце займає Україна в системі типів історичного розвитку?

6. У чому полягає унікальність національної економіки України?

33

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Глава 2: історичні аспекти формування національної економіки План

1. Принципи функціонування національної економіки у працях дослід­ників Стародавнього Світу.

2. Становлення національних економіку часи Середньовіччя.

3. Господарський розвиток українських земель в межах національних економік інших країн.

Література

1. Винниченко В. Відродження нації. — К.: Вид-во політичної літерату­ри України, 1990. —С 138-142, 151-157,201-225,301-314.

2. Грушевський М. Історія України-Руси — Т. 3. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 333-352.

3. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку/ За ред. акад. HAH України В. М. Геєця. — К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. — С 650-680, 829-849.

4. История экономических учений / Под ред. В. Автономова. — М.: Инфра-М, 2002. — С.138-160.

5. Лановик Б. Д., Матисякевич 3. М, Матейко Р. М. Історія господарст­ва: Україна і світ. — К.: Вища школа, 1995. — С 64-91, 110-188, 225-314,423-^70.

6. Тимочко Н. О. Економічна історія України. — К.: КНЕУ, 2005. — С 63-72, 86-98, 120-137.

7. Тойнбі А. Дж. Дослідження історії / Пер. з англ. — Т. 1. — К.: Осно­ви, 1995. —С. 91-155.

8. Цивилизационные модели современности и их исторические корни / Ю. Н. Пахомов, С. Б. Крымский, Ю. В. Павленко и др. Под ред. Ю. Н. Пахомова. — К.: Наукова думка, 2002. — С. 16-54.

9. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. — К.: Наукова думка, 1990. —С. 6-27.

34

Глава 2. Історичні аспекти формування національної економіки

2.1. Принципи функціонування національної економіки у працях дослідників Стародавнього світу

Специфіка розвитку національних економік з найдавніших часів ви­значалася особливостями викликів, з якими зустрічалися мешканці тих чи інших територій. А отже, першопочаткові умови їх формування залишали чіткий відбиток у розумінні місцевими дослідниками головних ознак наці­ональних економік. Так, у Стародавньому світі неможливим було забезпе­чити цивілізаційний розквіт без активного втручання держави. Кліматичні умови вимагали поєднання зусиль усіх членів громади на шляху до мети. На теренах Шинеару, Єгипту, Індії, Китаю звичайне рільництво, не засно­ване на використанні іригаційних споруд, було приречене. Отже, окремі землероби були змушені об'єднуватися для створення мережі таких спо­руд. Об'єднання самостійних економічних суб'єктів за власною волею у жорстко обмеженому часовому періоді виглядало досить сумнівним. Тож нагальною була необхідність втручання додаткового гравця, в якості якого виступала держава. Саме вона примушувала землеробів створювати і за­безпечувати потрібні експлуатаційні характеристики іригаційних споруд. У свою чергу, це привело до посилення взаємозалежності між окремими суб'єктами національної економіки та інтенсифікації взаємозв'язків між ними. Безумовно, ця специфіка виявляється в економічних працях учених давнини. Так, у пісні про Гільгамеша акцентується увага на ролі держави у створенні сприятливих умов для побудови й використання зрошувальних конструкцій. Аналогічно у «Повчанні писаря сину» та «Повчанні геракле-опольського царя своєму сину» увага звертається на необхідність втручан­ня держави в розвиток національної економіки, потребу існування правля­чої верхівки, як фактора, що консолідує національну економіку, визначає орієнтири її розвитку, виключає можливі загрози.

До подібних висновків приходять і дослідники Стародавньої Індії. У «Законах Ману» констатується, що за відсутності енергійного державного втручання «ні в кого не залишалося б власності, нижчі зайняли б місця ви­щих», наслідком чого стало б гальмування розвитку економіки. Разом з тим, на думку тогочасних мислителів, кордони національної економіки збігаються

35

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

з державними, і вона розглядається як тотожна «нашому царству». В «Арт-хашастрі» розглядається роль держави в досягненні прискореного розвитку національної економіки. Саме вона має очолити створення зрошувальних си­стем, оскільки вони є «джерелом врожаю, а поступове отримання вигод від дощу залежить від зрошувальних заходів». За спроби зашкодити іригаційним мережам держава має жорстко карати винуватців. З іншого боку, саме вона повинна забезпечити мирний розвиток національної економіки, запобігти зо­внішнім ворожим втручанням у процес зростання добробуту.

Подібна ситуація склалася і на теренах Стародавнього Китаю. У до­лині Хуанхе поступовий цивілізаційний розвиток призвів до погіршення екологічної ситуації. Освоєння нових територій, включення їх в господар­ську діяльність людини, знищення лісових масивів у верхів'ях ріки поси­лили загрозу нищівних повеней, призвели до загибелі багатьох общин, зна­чно ускладнили умови рільництва. Вийти з антропогенової кризи можна було лише забезпечивши створення іригаційних систем, зарегулювавши Хуанхе. Досягти цього китайцям вдалося лише шляхом активізації діяль­ності держави. Саме про це йдеться в працях видатних китайських мисли­телів Конфуція та Мен-цзи. Посилення державного втручання, створення єдиних правил економічної гри, підпорядкування єдиному економічному центру вимагає представник легізму Шан Ян.

Дещо інша ситуація характерна для розвитку національної економіки на теренах Стародавньої Греції. Активне державне втручання в господар­ську діяльність було притаманне лише тим територіям, де цього вимагали кліматичні виклики. Така ситуація, наприклад, склалася в Лаконії. Подіб­ність зі східними умов сільськогосподарської діяльності потребувала рег­ламентації діяльності населення з боку держави. Наслідком саме цього бу­ли антиринкові, пронатуральні закони Лікурга щодо обмеження зовніш­ньої та внутрішньої торгівлі, фактичного скасування грошового обігу, ні­велювання наслідків майнової диференціації громадян. З іншого боку, це втручання стимулює появу більш тісних взаємозв'язків між окремими суб'єктами спартанської національної економіки, оспіваних Платоном.

Інші кліматичні умови вимагають й іншого ставлення до економічної ролі держави. Орієнтація на торгівлю, ремісництво та судноплавство в

36