Глава 9. Соціальні пріоритети національної економіки

печується можливо більша багатофункціональність працівника, універса­лізм, різнобічність знань, що дозволяють йому вільно переходити від одно­го виду діяльності до іншого, займатися ними паралельно і одночасно. Єдина технологічна основа машинного (а тим більше автоматизованого) виробництва адекватна зміні діяльності і створює умови для поступового подолання поділу праці.

Важливою умовою зміни діяльності є зростання раціонально викорис­товуваного вільного часу як часу, протягом якого здійснюється вільний всебічний розвиток людини. Проблема зростання обсягів вільного часу включає такі першочергові завдання:

• подолання втрат потенціального вільного часу в сфері побуту;

• скорочення втрат робочого часу;

• скорочення нормативної тривалості робочого часу (із збереженням або підвищенням рівня денної або тижневої його оплати);

• перетворення часу, вільного від праці, що обумовлена зовнішньою необхідністю, у час розвитку людини, її участі у кратосфері.

Перетворення вільного часу в час розвитку особистості передбачає розширення можливостей в освіті, підвищенні кваліфікації і перекваліфі­кації працівників, прогресе культури у широкому сенсі, включаючи мисте­цтво, наукову діяльність, виховання, спілкування, спорт, туризм та інші види діяльності, в яких людина всебічно розвивається як гармонійна осо­бистість.

Подолання поділу праці і становлення системи зміни діяльності не можуть не вплинути на відносини власності. Головним вектором їх змін є демократизація власності. її риси ще не визначені чітко (ясно, що мова не йде про тотальну приватизацію), але можна припустити, що одним із перс­пективних напрямів має бути мережева модель. Глобальне електронне се­редовище економічної діяльності отримало назву «глобальної мережевої економіки» (global networked economy), що визначається як середовище, в якому будь-яка компанія або індивід, які знаходяться в будь-якій точці економічної системи, можуть контактувати легко і з мінімальними ви­тратами з будь-якою іншою компанією чи індивідом з приводу спільної праці, для торгівлі, обміну ідеями і ноу-хау або просто для задоволення. На

199

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

думку професора К. Ерроу, рух інформації кидає виклик межам виключної і індивідуальної власності: «У суспільстві, насиченому знаннями та інфор­мацією, межа між «моїм» і «твоїм» стає все менш чіткою і незбагненною» [12, с 373]. Для визначення сучасної мережевої економіки використову­ється також термін «економіка прямих рівноправних зв'язків». Вона пе­редбачає децентралізовану економічну діяльність рівноправних агентів, яка координується ними через інформаційну імітацію своїх дій за допомо­гою відповідних інформаційних моделей з наступним вибором оптималь­ного варіанту спільної діяльності.

У цьому контексті важливе значення має Закон України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», прийнятий 9 січня 2007 року [5].

9.3. Показники соціального розвитку національної економіки та його інституціональне забезпечення

Соціальний розвиток національної економіки може кількісно оціню­ватись за допомогою певних показників. Це дозволяє отримати адекватну якісну характеристику соціального розвитку і на її основі сформулювати пріоритети та необхідні заходи соціальної політики.

Система показників соціального розвитку національної економіки включає такі основні групи:

1. Тривалість життя та природний рух населення.

2. Охорона здоров 'я.

3. Соціальна допомога.

4. Житлові умови населення.

5. Зайнятість населення.

6. Освіта.

7. Доходи і видатки населення.

8. Культура, відпочинок, туризм.

9. Правопорушення.

10.. Охорона навколишнього середовища.

200