Глава 10. Структурна та інвестиційно-шноваційна політика

Інтегральним показником якості наявної структури економіки є ство­рений на її основі ВВП, який в своєму натурально-речовому та вартісному вимірах формує ресурсне забезпечення нового відтворювального циклу і визначає розширений, простий чи звужений характер суспільного відтво­рення. При цьому середньострокова та довгострокова динаміка абсолют­них та відносних макроекономічних показників , розрахованих на основі ВВП, служить індикатором для оцінки відповідності наявної діяльнісно-видової та галузевої структур: а) вимогам об'єктивних процесів (проявам дії закону підвищення потреб, закономірностям розвитку суспільного по­ділу праці, поглибленню спеціалізації та кооперації виробництва, НТП); б) цілям національної економіки; в) зовнішнім викликам та «шокам». У разі неадекватності та наявності певних протиріч, що стають загрозою збере­ження цілісності макроекономічної системи, формуються передумови для структурної трансформації та структурних зрушень.

Структурні зрушення — сукупність кількісних та якісних змін, що відбуваються в мезо- й макропропорціях економічної системи, та обумов­люють її перехід в інший якісний стан. Це складне економічне явище, яке має свої чинники, рушійну силу, наслідки, глибину та термін здійснення.

Серед домінуючих зрушень структури глобальної економіки основними є:

• тісна кореляція глобальних тенденцій розвитку зі структурною ди­намікою країн розвинутого центра, на які припадає близько 68% ва­лового глобального продукту;

• прискорені темпи розвитку нових прогресивних наукоємних та висо-котехнологічних галузей промисловості³⁵ порівняно із традиційними;

• наближення темпів зростання першого і другого підрозділів суспіль-

Мається на увазі, в першу чергу, реальний ВВП на душу населення та реальні доходи на душу населення, що відображають динаміку добробуту громадян країни й підвищення якості життя.

³⁵ До останніх, згідно з рекомендаціями ОЕСР, входять чотири галузі: аерокосміч­на, виробництво комп'ютерів і конторського обладнання, виробництво електронних за­собів комунікації та фармацевтична промисловість. У сфері послуг наукоємними вважа­ються: сучасні види зв'язку, фінансові послуги, освіта, охорона здоров'я та так звані біз-нес-послуги (розробка програмного забезпечення, консалтинг, маркетинг, контрактні на­укові дослідження тощо). Серед найбільш перспективних претендентів на поповнення цього списку — виробництво нових конструкційних матеріалів із заданими властивостя­ми, генетикомодифікована біопродукція, високоточне озброєння. Проблема за малим — виділенням для них окремої рубрики в стандартних статистичних класифікаторах.

14*

211

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

ного виробництва, груп А і Б промисловості. Частка окремих галузей споживчого сектора економіки, насамперед легкої промисловості, поступово зменшується внаслідок переміщення переважної більшос­ті виробництв у країни, що розвиваються, і виграють цінову конку­ренцію за рахунок дешевих трудових ресурсів;

• інтенсивне формування нової структурної ланки, яку утворюють ви­ди діяльності з продуктом нематеріального характеру, що пронизу­ють всі стадії процесу виробництва;

• різке скорочення питомої ваги первинної сфери, досить повільне — вторинної за динамічного розширення третинної сфери. При цьому зменшення частки екологічно небезпечних видобувної та обробної промисловості в загальному обсязі промислової продукції супрово­джується суттєвим підвищенням якісних параметрів їхнього техно­логічного озброєння (продуктивності, капіталовіддачі, рентабельнос­ті). Паралельно у виробничих процесах спостерігається поступове заміщення частки використаних природних невідтворюваних ресур­сів штучними і відтворюваними;

• зростання частки соціально-сервісної індустрії, яка «поглинає» в роз­винутих країнах до 70% найманих робітників та самозайнятого еко­номічно активного населення. Частково це компенсує зменшення зайнятості у промисловості, зумовлене впровадженням високопро­дуктивної техніки та технології з низькою нормою комплементарно-сті «праця — капітал».

Зазначені структурні зрушення відображають становлення принципо­во нового технологічного способу виробництва, основною продуктивною силою якого є знання людей, втілені в інформаційно-інтелектуальних, ко­мунікаційно-комп'ютерних та автоматизованих технологіях, принципа­ми — інноваційність, ресурсозаощадливість, екологічність, інтенсифікація, інтелектуалізація, гуманізація, а фактичним каталізатором змін — різно­манітні інновації.

Іншою важливою закономірністю трансформації діяльнісно-видової та галузевої структур є те, що економічна доцільність створення в окремих країнах багатогалузевої економіки, включаючи підприємства з повним

212