Глава 5. Мезорівень національної економіки

6) політичних — спрямовані на розробку власної регіональної політики.

Економіка регіонів є підсистемою соціально-економічного комплек­су країни та має багато рис, які притаманні останній. Але при цьому проблеми регіону не є дзеркальним відбитком національних. Наявність їх обумовлена певними об'єктивними та суб'єктивними причинами, зок­рема це:

• відмінності природноекономічних умов;

• обсяги й якість регіональних природних ресурсів;

• економіко-географічне розташування регіону (при периферійному розташуванні регіону підвищуються транспортні витрати, зроста­ють ціни, звужується ринок збуту — все це ускладнює його еко­номічний розвиток);

• структура виробництва, що склалась;

• політичні умови, форми загальної та регіональної політики, сту­пінь регіональної автономії;

• фізичні фактори розміщення (наявність або відсутність портів, ае­ропортів, транспортних систем);

• соціально-культурні фактори (ступінь урбанізації, освіченість на­селення).

Залежно від ознак економічного і соціального розвитку регіони мо­жуть бути розділені на ряд типів.

До найважливіших показників типології регіонів слід віднести:

• наявність природних ресурсів;

• рівень економічного і соціального розвитку;

• структура господарства;

• екологічний стан регіону;

• ступінь розвитку виробничої і соціальної інфраструктури;

• демографічна ситуація.

У світовій практиці визначають наступні типи регіонів (табл. 5.1).

Структура господарства регіону характеризується за складом та спів­відношенням основних сфер, галузей та видів господарської діяльності. Це складне багатоаспектне поняття характеризує «загальну конструкцію» гос­подарського комплексу, її позитивні та негативні сторони.

103

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Таблиця 5.1 Класифікація регіонів

Типи регіонів	Характеристика ознак
Депресивні	Демонстрували у минулому відносно високі темпи розвитку економіки та соціальної сфери
Стагнаційні	Відрізняються доволі низькими або «нульо­вими» темпами розвитку
Піонерні	Регіони нового освоєння
Мікрорегіони або первинні економічні регіони	Ознаки яких втрачаються при дробленні
Економічні регіони пер­винного порядку або гене­ральні регіони вищого по­рядку	Утворюють схеми регіонального макроподі-лу держави
Програмні (планові)	На них розповсюджуються цільові програми розвитку. їхні контури не співпадають по те­риторії з регіонами єдиної сітки
Унікальні (проблемні та проектні)	Вони пов'язані з реалізацією великих ново­будов (проектні регіони) або характеризу­ються дуже низьким рівнем розвитку (проб­лемні).

В Україні на загальнодержавному рівні введена «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009-96 (КВЕД), відповідно до класифікації видів економічної діяльності, прийнятої статистичною комісією Євро­пейського Союзу (КАСЕ).

За цією класифікацією економічна діяльність — це процес поєднання дій, які дають можливість одержати відповідний набір продукції чи по­слуг. Вид економічної діяльності встановлюється таким чином, щоб об'єднати ресурси для виробництва певної продукції та надання послуг. Види економічної діяльності за своїм складом дуже неоднорідні. Серед них є прості, які представлені одним видом виробництва (рибне господарс­тво), і, в той же час, є дуже складні, що об'єднують десятки й сотні вироб­ництв (автомобільна промисловість).

Галузі і виробництва поділяються на секції та підсекції, які познача­ються спеціальними літерами, а також розділи, групи, класи та підкласи, які виділяють цифровими кодами. Кожний вид економічної діяльності має

104