Глава 10. Структурна та інвестиційно-інноваціина політика

технологічним циклом, поступово відпадає, бо прагнення кожної країни до самозабезпечення всіма товарами вимагає великих витрат. Значно перспе­ктивнішим шляхом є розвиток міжнародної спеціалізації та активна участь у ній дедалі більшої кількості країн, що мають чіткий профіль у міжнарод­ному економічному співробітництві та обміні.

Викладені тенденції та закономірності мають бути враховані Украї­ною, яка зараз розв'язує завдання самоідентифікації в системі світогоспо-дарських зв'язків. На тернистому шляху знаходження власної ніші в гло­бальній економіці стрижнем стратегії й тактики економічного зростання повинна стати орієнтація структурних трансформацій на розбудову ефек­тивної та конкурентоспроможної економіки постіндустріального типу з яс­краво вираженими екологічними та соціальними пріоритетами.

Слід зазначити, що у перше десятиріччя незалежності динаміка та на­прями структурних зрушень зазнали суперечливого впливу як позитивних, так і негативних факторів. Серед перших найбільш вагомими були: розши­рення сфери дії ринкових відносин, становлення конкурентного середови­ща й зменшення рівня монополізації економіки, зміцнення недержавного сектора.

До факторів другої 'групи належать:

• катастрофічне скорочення інвестицій в економіку;

• усунення держави від ролі провідного суб'єкта регулювання струк­турних зрушень;

• надмірна відкритість економіки і наявність зовнішнього боргу, об­слуговування якого потребує зростання експорту й зумовлює зовні­шню детермінацію структурних зрушень. Йдеться не тільки про зов­нішнє стимулювання розвитку видобувних галузей та галузей пер­винної переробки, а й про відоме блокування (через захоплення зна­чних ринкових сегментів) розвитку деяких галузей;

• порівняно низький рівень життя населення, що ускладнює виявлення реальної структури потреб та уподобань споживачів;

• значний тиск олігархічних структур, яким вигідна «консервація» наявної структури економіки й не потрібний перерозподіл «сфер впливу».

213

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Статистичні дані переконують, що трансформація діяльнісно-видової та галузевої структур в Україні в 90-х роках відбувалася переважно поза прогресивною тенденцією. Зокрема, суттєво послаблено позиції інвести­ційно орієнтованих видів діяльності. Поглибилась технологічна прірва між Україною та розвинутими країнами.

Найвагомішим компенсатором від'ємної динаміки високотехноло-гічних галузей стає зростання частки найбільш енергоємних та еколо­гічно шкідливих паливно-енергетичного та металургійного комплек­сів. Негативною тенденцією також є стрімке скорочення частки легкої промисловості — галузі, яка безпосередньо орієнтована на задоволен­ня споживчих потреб населення і разом із харчовою промисловістю приймає на себе соціальне навантаження наявної діяльнісно-видової та галузевої структур національної економіки. Наслідком цих процесів стало подальше поглиблення диспропорцій у структурі суспільного виробництва та технологічної примітивізації його матеріально-технологічної бази.

Ці обставини суттєво відрізняють економіку України від економіки ринкового типу, в якій під час класичної циклічної депресії чи структурної кризи відбувається "творче" руйнування наявної технологічної структури та будується фундамент для подальшого економічного зростання.

Починаючи з 1999 p., ситуація дещо покращується. Цьому значною мі­рою сприяє прискорення темпів зростання експорту, стабілізація інфляцій­них процесів, підвищення реальних доходів населення, вдосконалення пода­тково-правового поля та переорієнтація економічної політики у напрямку посилення уваги до фундаментальних відтворювальних процесів. Однак ос­новним джерелом економічного зростання (1999-2002 pp.) були вільні ви­робничі потужності та види діяльності зі швидким оборотом капіталу за од­ночасного поступового формування технологічної залежності від імпорту техніки і технологій, що не входять до числа високих, яка формує майбутнє відставання за рахунок підтримання низької конкурентоспроможності . Стратегічний ресурс розвитку — інновації — так і не був задіяний.

Див.: Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. HAH України В. М. Гейця.: К.: Ін-т екон. прогнозування: Фенікс, 2003. — С 363.

214