Глава 6. Суспільне відтворення та макроекономічна рівновага

Країни — технологічні лідери реалізують свої конкурентні переваги, вилучаючи через механізми і канали міжнародних економічних відносин (торгівля, рух капіталу, «втеча умів», валютно-фінансові операції) значні додаткові доходи, в тому числі монопольну ренту, економічний прибуток тощо. Зрозуміло, що роль «донорів» виконують менш розвинуті країни. Отже, досягнення якісного економічного зростання передбачає створення нових і реалізацію наявних національних детермінант конкурентоспромо­жності в контексті глобального економічного розвитку.

Враховуючи важливість характеру взаємодії національної та міжнаро­дної економіки, зосередимо увагу саме на цьому аспекті економічної ди­наміки.

Основною складовою національного варіанту економічного піднесен­ня є стійке експорторозширююче зростання. Але, як свідчить досвід но­вих індустріальних країн, це можливо за наявності необхідних і достатніх умов. Головні з них:

а) формування та існування, хоча й небагатьох, та в основному технологічно завершених вітчизняних конкурентоспроможних відтворю- вальних контурів з випуску кінцевої продукції високого ступеня обробки;

б) наявність відповідного розвинутого внутрішнього платоспромож­ ного попиту та його первісне насичення;

в) завоювання відповідних ніш світового ринку має супроводжуватися експортом національного підприємницького капіталу.

Відсутність або нерозвиненість цих умов за умови переважно експортної орієнтації окремих галузей (наприклад, чорної металургії), навіть з метою виживання, призводить до небажаних наслідків. Ось чому в національній економіці експорторозширююче зростання набуває чітких рис розорюючого. Його ознаки добре відомі та відчутні матеріально: а) значні витрати внаслідок нееквівалентної зовнішньої торгівлі; б) значні обсяги валютної виручки, що не повертаються в країну; в) використання існуючих експортних каналів для практично безвідплатного вивезення національних ресурсів за кордон; д) інтенсивний перелив ресурсів із депресивних галузей в експортні з наступною «втечею» за цими та іншими схемами.

141

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Спільний знаменник цих складових розорюючого зростання — зне­кровлення національної економіки.

Таким чином, серед головних уроків цього виду економічного зрос­тання: а) необхідність добудови існуючих національних експортних від-творювальних контурів за світовими стандартами (з включенням споріднених та підтримуючих галузей); б) доцільність дієвих обмежень на вивіз непідприємницького капіталу за кордон, ввезення спекулятивного капіталу із-за кордону, на спекулятивні операції з капіталом, а також відповідних обгрунтованих заходів щодо послідовної «дедоларізації» економіки.

Для подолання кризи важливо задіяти потенціал імпортованого еко­номічного зростання через активне залучення прямих іноземних інвести­цій, в першу чергу капіталів провідних ТНК з включенням відповідних на­ціональних виробництв до їх глобальної системи бізнесу, розподілу і по­стачання ⁵.

Позитивні моменти імпортованого зростання добре відомі: залучення капіталу, прогресивних технологій; опанування досвіду бізнесу та менеджменту; створення нових робочих місць тощо. Разом з тим, слід мати на увазі, що імпортоване зростання нерідко супроводжується відмовою держави від активної промислової політики, загальним структурним спрощенням національної економіки, занепадом високотехнологічних галузей, посиленням сировинної спрямованості промислового вироб­ництва. Також по каналах імпортованого зростання в країну можуть потрапляти непровідні технології, екологічно-шкідливі виробництва і продукція, неякісні вироби.

Отже, за будь-яких обставин абсолютне домінування імпортованого зростання недоцільна. Його розвиток в кінцевому підсумку повинен визначатися тими видами економічного зростання, які забезпечують

Наприклад, в автомобільну промисловість Угорщини значні кошти інвестува­ли такі ТНК, як «Audi» (Німеччина) (530 млн дол.), «General Motors» (США) (283 млн) і «Suzuki» (Японія) (280 мли). У Чеській республіці такий вид зростання характерний для виробництва скла, легкових автомобілів, для харчової та хімічної промисловості, сфери комунікацій. В Україні найбільш відомим проектом є «Авто ЗАЗ-Daewoo».

142