Глава 12. Національна економіка в умовах економічної глобалізації

Так, на основі підряду український завод «Чернігівавтодеталь» поста­вляє карданні вали російському автомобілебудівному підприємству ВАТ «ГАЗ».

Прикладом об'єднання виробничих потенціалів є спільне виробницт­во ⁶ українського НВП «Машинопроект» та російського ВАТ «Рибінські мотори» з метою створення двигунів потужністю 60 МВт; сімферопольсь­ке підприємство, яке здійснює складання автомобілів «Газель» з комплек­туючих, що надходять з російського ВАТ «ГАЗ». Має перспективи спільне виробництво в авіаційній галузі за участю авіаційного об'єднання імені Антонова (м. Київ) та білоруського НВО «Агат».

В рамках спільних проектів українськими підприємствами здійсню­ються поставки в Росію систем управління для ракет-носіїв «Протон», «Союз» (ВО «Комунар», м. Харків), «Космос» (ВО «Київський радіоза­вод»), для станції «Мир» і Міжнародної космічної станції, що створюється (AT «Хартрон», ВО «Київський радіозавод», ВО «Київприлад» та ін.); для інших космічних апаратів різного класу (ВО «Моноліт», AT «Хартрон» м. Харків, ВО «Київ прилад», AT «Чернігівський радіоприладний завод»). Українсько-російське співробітництво в рамках заснованих в Росії транс­національних фінансово-промислових груп (ТФПГ) відбувається за участю п'яти українських підприємств⁵ без об'єднання власності. У формі спіль­ного проекту втілюється українсько-російський проект «Середньотранс-портний літак», а також проект України, Росії, Норвегії та США «Морсь­кий старт».

Прикладів інвестиційного та технологічного співробітництва України з країнами ЄС поки що небагато. Одним з них є залучення капіталів шведсь­кої фірми AGA, відомої як другий у світі продуцент кріогенного обладнан­ня, до дніпропетровського заводу «Дніпрокисень» через продаж 25% акцій цього підприємства. У сфері космічного співробітництва України з Євро-

⁵⁶ Спільне виробництво виражається передусім у поставках субпродуктів, вузлів та де­ талей із подальшою доробкою, доведенням та збиранням кінцевої продукції на підпри­ ємствах партнерів або одного з партнерів.

⁵⁷ "Ніжинський науково-виробничий комплекс «Прогрес» та «Центральне конструктор­ ське бюро «РИТМ» співробітничають з ТФПГ «Точність», «Корюківська фабрика тех­ нічного паперу» — з ТФПГ «Слов'янський папір», м'ясопереробне підприємство «При­ карпаття» та Чернігівський м'ясокомбінат — з ТФПГ «Росагропром».

255

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

пейською космічною агенцією (ЄКА) перспективними є технології супут-никового зв'язку, дистанційного зондування Землі, систем космічного транспортування, систем орієнтації й управління орбітальними станціями.

На макрорівні національної економіки інтернаціоналізація продукти­вних сил являє собою процес розширення та поглиблення світогосподарсь-ких зв'язків завдяки міжнародній мобільності факторів і результатів виро­бництва. Кількісно це відображається у випереджаючих темпах зростання міжнародної торгівлі та руху інвестицій порівняно з темпами зростання загальносвітового ВВП. Розглянемо основні тенденції інтернаціоналізації національних продуктивних сил за такими формами міжнародних еконо­мічних відносин, як міжнародна торгівля, міграція населення та рух капі­талу.

Міжнародна торгівля товарами та послугами посідає провідне мі­сце в системі світогосподарських зв'язків. За останні десятиріччя тут від­булися певні якісні та кількісні зрушення, зокрема:

• у географічній структурі світової торгівлі — скорочення частки слаборозвинутих країн, збільшення частки розвинутих і нових індус­тріальних країн; зниження аграрно-сировинної спрямованості експо­рту країн, що розвиваються;

• у галузевій структурі світової торгівлі — скорочення питомої ваги сировинних товарів (крім палива), збільшення питомої ваги машин, устаткування, послуг, науково-технічної продукції (особливо в екс­порті розвинутих країн);

• у зовнішньому товарообороті — зростання частки ТНК і міжфірмо-вих зв'язків; підвищення темпів зростання торгівлі послугами; упо­вільнення темпів зростання міжнародної торгівлі.

Поряд з ускладненням умов реалізації продукції на зовнішньому рин­ку збільшується кількість довгострокових угод, угод на двосторонній та регіональній основі, спостерігається застосування заходів державного про­текціонізму.

Зовнішньоторговельні зв'язки України є нераціональними, характери­зуються участю країни переважно у регіональному поділі праці, а їх струк-

256