Глава 8. Екологічні імперативи національної економіки

Таблиця 8.1

Характеристика концепцій національного природокористування

Сфери наукових до­сліджень	Спрямованість теорії	Зміст теорії
Мега- та макросис-теми і соціальні структури	Дослідження суттєвих змін у взаємодії суспіль­ства і природи	- Еволюція біосфери у ноосферу; - інтегрована оцінка впли­ ву на навколишнє сере­ довище; - аналіз руху природних, матеріальних і енергети­ чних потоків
Промислова екологія	Підвищення екологічної ефективності виробниц­тва суспільного продук­ту	- Оцінка ефективності ви­ робництва і споживання екологічно чистої продук­ ції; - аналіз впливу суспільних екологічних витрат на процес відтворення жит­ тєдіяльності людини
Установи, управлін­ські структури	Досягнення узгодженос­ті між організацією управління конкретною фірмою, її ринковою по­ведінкою, перспектива­ми розвитку, її соціаль­но-економічним і еколо­гічним оточенням	- Оптимізація галузевого і територіального управ­ління природокористу­ванням і охороною на­вколишнього середовища
Сфера споживання	Визначення детермінант еколого-економічної по­ведінки споживачів	Еколого-економічні пере­ваги споживача

183

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

8.2. Механізм регулювання екологічно-економічних процесів у національній економіці України

Національне природокористування — це система специфічних зв'язків продуктивних сил, виробничих відносин і відповідних організацій­но-економічних форм, соціальних інституцій, що зумовлені привласненням та відтворенням об 'єктів природного середовища в національному вироб­ництві з метою задоволення суспільних еколого-економічних потреб.

Природне середовище є універсальним екологічним фактором суспіль­ного відтворення, що виконує найважливіші функції життєзабезпечення. Природні ресурси виступають базовим структурним елементом продукти­вних сил. У свою чергу, продуктивні сили розвиваються завдяки безперер­вному використанню ресурсів і умов природного середовища, властивості якого впливають на характер економічного розвитку. Привласнення при­родних ресурсів відбувається у системі певних виробничих відносин, що виникають у процесі перетворення природної речовини у споживчу вар­тість. В будь-якому випадку у взаємовідносинах з довкіллям членів людсь­кого суспільства виникають специфічні економічні відносини — відносини національного природокористування.

Національне природокористування в Україні характеризується як екс­тенсивне, нераціональне, яке відбувається в умовах еколого-економічної кризи й загострення еколого-економічних протиріч. Домінує суттєвий роз­рив між цілями діяльності людей та наслідками їхнього втручання у при­родні процеси. Це призводить до того, що суспільство не лише не може отримати додаткові матеріальні блага з певного обсягу природних ресур­сів, а й втрачає певні екологічні та соціальні блага.

У процесі предметно-духовного освоєння навколишнього середовища виникають динамічні еколого-економічні суперечності, зокрема:

• зумовлені розвитком продуктивних сил — між зростаючими суспіль­ними потребами у природних елементах і обмеженнями природних можливостей їх задоволення;

• що визначаються специфікою функціонування і розвитку виробни­чих відносин — між суспільним характером природних благ і опосе-

184