Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташис, Тацій - НПК до ККУ, 2003.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
8.04 Mб
Скачать

2. Погроза вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, — карається виправними роботами на строк до двох років або арештом

на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років,

або позбавленням волі на строк до двох років.

1. Безпосередній об'єкт цього злочину — нормальні міжнародні відно­сини, що необхідні для співробітництва між державами. Додатковими об'єктами можуть бути власність або здоров'я, воля чи недоторканність людини.

2. Потерпілими від цього злочину можуть бути особи, які мають міжна­родний захист. Вони визначаються аналогічно ст. 443 КК (див. коментар до цієї статті).

3. Предмет злочину — службові і жилі приміщення осіб, які мають міжнародний захист. Перелік основних міжнародно-правових документів про такий захист наведений в коментарі до ст. 443 КК.

Службовими приміщеннями визнаються окремі будинки чи їх частини, в яких здійснюється службова діяльність осіб, зазначених у ст. 444 КК. Як правило, такі приміщення офіційно позначені: мають прапор, табличку то­що. Наприклад, це може бути будинок посольства, консульства, представ­ництва іншої держави чи міжнародної організації тощо. Для визнання служ­бових приміщень предметом цього злочину не має значення, кому належить право власності на них, а також за яким розпорядком здійснюється службо­ва діяльність зазначених осіб та її тривалість.

Житлове приміщення — це приміщення, де постійно чи тимчасово прожи­ває особа, яка має міжнародний захист. Це може бути квартира, будинок, го­тельний номер тощо. Житлове приміщення може належати зазначеній особі на праві власності, оренди чи на інших підставах, що не впливає на кваліфікацію цього злочину.

4. Об'єктивну сторону цього злочину характеризують альтернативні дії: 1) напад на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист; 2) викрадення таких осіб; 3) позбавлення їх волі.

5. Під нападом слід розуміти дії, спрямовані на негайне досягнення зло­чинного результату за допомогою насильства або створення реальної небез­пеки його застосування. Напад може поєднуватися з проникненням у служ­бові чи житлові приміщення, знищенням, пошкодженням чи викраденням чужого майна, завданням тілесних ушкоджень. Вчинення при нападі іншого злочину, за який у Кримінальному кодексі передбачено більш суворе пока­рання, потребує додаткової кваліфікації, наприклад, у випадку умисного знищення або пошкодження майна за обтяжуючих обставинах, передбачених ч. 2 ст. 194 КК.

6. Викрадення означає протиправне відкрите або таємне захоплення люди­ни, поєднане з подальшим перевезенням чи в інший спосіб переміщенням її до іншого місця. Таке переміщення не характерне для позбавлення волі, яке виражається лише в позбавленні потерпілого на певний час можливості за своєю волею вибирати місце перебування. Про поняття викрадення людини та позбавлення її волі див. також коментар до ст. 146 КК. У випадках вчи­нення будь-якого з цих діянь організованою групою, або якщо воно спричи­нило тяжкі наслідки, потрібна додаткова кваліфікація за ч. З ст. 146 КК.

7. Цей злочин вважається закінченим, коли особа вчинила будь-яку із зазначених у ст. 444 дій КК.

8. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і альтернативною метою: 1) впливу на характер діяльності особи, яка має міжнародний захист; 2) впливу на діяльність держави чи організацій, які особа представляє; 3) провокації війни; 4) провокації міжнародних усклад­нень (зриву міждержавних переговорів, розірвання дипломатичних чи кон­сульських стосунків або окремих угод тощо). За відсутності такої мети діян­ня особи кваліфікується як злочин проти особи або власності.

9. Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

10. У частині 2 ст. 444 КК передбачена відповідальність за погрозу здійснення будь-яких дій, передбачених ч. 1 цієї статті. Про поняття «погро­за» див. коментар до статей 129 та 195 КК.

Стаття 445. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, крім випадків, передбачених цим Кодексом, —

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

1. Безпосередній об'єкт цього злочину — порядок використання сим­воліки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

2. Об'єктивну сторону цього злочину характеризує незаконне викорис­тання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, крім випадків, передбачених КК.

3. Символіка Червоного Хреста і Червоного Півмісяця — це емблеми у ви­гляді червоного хреста і\або червоного півмісяця на білому тлі, назви (сло­ва «Червоний Хрест» і\або «Червоний Півмісяць») і спеціальні розпізна­вальні сигнали (світлові, радіо-, електронні).

Ця символіка використовується для позначення осіб, рухомого та неру­хомого майна, місць або територіальних зон і виконує захисну і розпізна­вальну функції. Захисна функція означає, що під час війни або збройного конфлікту зображення Червоного Хреста або Червоного Півмісяця є види­мим позначенням міжнародного захисту медичного і духовного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспортних засобів, устаткування або за­пасів. Розпізнавальна функція передбачає використання символіки для по­значення належності людини або об'єкта Міжнародному руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, розпізнавання медичних формувань і санітар­но-транспортних засобів.

4. Для визначення незаконності використання символіки у конкретному випадку слід звертатися до інших нормативно-правових актів, зокрема, За­кону України «Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні» від 8 липня 1999 р. (ВВР. - 1999. - № 36. - Ст. 316), Женевсь­ких конвенцій від 12 серпня 1949 р. і Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 р. Незаконне використання символіки може полягати у носінні її особами, які не мають на це права, незаконному позначенні транс­портних засобів та іншого майна, використанні майна з незаконно нанесе­ною символікою тощо.

5. Стаття 445 КК передбачає загальну норму про незаконне використан­ня символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Тому вона не засто­совується, якщо дії можна кваліфікувати за статтями, що передбачають спеціальну норму, наприклад, як військовий злочин за ст. 435 КК. Незакон­не використання зазначеної символіки може бути кваліфіковане і за ст. 438 КК як порушення законів і звичаїв війни, наприклад, якщо таким чи­ном особа симулює володіння статусом, що надає захист, при вчиненні вбивств, завданні поранень, захопленні в полон противника.

6. Злочин вважається закінченим, коли особа вчинила дії, передбачені ст. 445 КК.

7. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.

8. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Стаття 446. Піратство

1. Піратство, тобто використання з метою одержання матеріальної ви­нагороди або іншої особистої вигоди озброєного чи неозброєного судна для захоплення іншого морського чи річкового судна, застосування на­сильства, пограбування або інших ворожих дій щодо екіпажу чи паса­жирів такого судна, —

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.