Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташис, Тацій - НПК до ККУ, 2003.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
8.04 Mб
Скачать

1. Незаконне перешкоджання здійсненню релігійного обряду, що зірвало або поставило під загрозу зриву релігійний обряд, —

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Примушування священнослужителя шляхом фізичного або психічного насильства до проведення релігійного обряду —

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

У частині 3 ст. З Закону України «Про свободу совісті та релігійні орга­нізації» передбачено: «Здійснення свободи сповідувати релігію або переко­нання підлягають лише тим обмеженням, які необхідні для охорони гро­мадської безпеки та порядку, життя, здоров'я і моралі, а також прав і сво­бод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зо­бов'язанням України».

Отже, заважання віросповідуванню поза встановленими межами і є не­законним.

1. У частині 1 ст. 180 КК безпосереднім об'єктом злочину є право на без­перешкодне здійснення релігійного обряду, додатковим факультативним об'єктом — діяльність релігійної організації.

2. Об'єктивна сторона полягає в діях по незаконному перешкоджанню будь-яким способом здійсненню релігійного обряду, що призвели до настан­ня суспільне небезпечних наслідків, указаних в диспозиції статті, що розгля­дається.

Злочин вважається закінченим з моменту зриву обряду або загрози тако­го зриву.

Під здійсненням (проведенням, виконанням) релігійного обряду у стат­тях 180 і 181 КК слід розуміти одноособове чи колективне відправлення релігійного культу чи ритуального обряду (ст. 35 Конституції України).

Під зривом релігійного обряду розуміється неможливість розпочати за­планованого чи зупинка здійснюваного релігійного обряду.

Під загрозою зриву слід розуміти реальну небезпеку неможливості здійснення канонічного обряду певної релігії.

3. Суб'єктивна сторона — умисна форма вини: особа усвідомлює, що своїми діями ставить під загрозу здійснення релігійного обряду, передбачає, що в результаті цих дій обряд буде або може бути припинено (не розпоча­то) і бажає або свідомо допускає цей суспільне небезпечний наслідок.

Мотив злочину не впливає на кваліфікацію.

4. Суб'єкт злочину — як загальний — фізична особа, яка досягла 16-ти років, так і спеціальний — службова особа (у тому числі і керівник релі­гійної організації).

У частині 2 ст. 180 КК передбачена відповідальність за насильницьке здійснення релігійного обряду.

5. Безпосередній об'єкт злочину — право на добровільне (безперешкодне) здійснення релігійного обряду; додатковий обов'язковий об'єкт — здоров'я по­терпілого; додатковий факультативний об'єкт — діяльність релігійної організації.

Потерпілим від цього злочину є священнослужитель тієї чи іншої релі­гійної організації.

6. Об'єктивна сторона — примушування священнослужителя до виконан­ня релігійного обряду.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення примушування.

Під примушуванням розуміється протиправний вплив на потерпілого з метою здійснення священнослужителем насильницького релігійного обряду.

Спосіб примушування — фізичне чи психічне насильство над потерпілим.

Під фізичним насильством як ознакою об'єктивної сторони примушуван­ня священнослужителя слід розуміти фізичний вплив на останнього (за­вдання ударів, побоїв, тілесних ушкоджень) з метою подолання опору, який потерпілий чинить чи може чинити примушуванню здійснити обряд.

Під психічним насильством щодо священнослужителя слід розуміти за­стосування до потерпілого погрози фізичного насильства над ним чи близь­кою йому особою з метою примусити священнослужителя виконати релігій­ний обряд всупереч його волі.

Фізичне чи психічне насильство завжди передує здійсненню насильниць­кого обряду, але може бути застосоване і під час проведення священнослу­жителем добровільного релігійного обряду.

Результат насильницьких дій злочинця, таких як, наприклад, спричинен­ня тілесних ушкоджень, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів — примушування до проведення насильницького обряду і злочинів проти здо­ров'я особи.

7. Суб'єктивна сторона — прямий умисел: особа усвідомлює, що насиль­ницьким шляхом примушує священнослужителя здійснювати обряд і бажає так діяти.

Мета і мотив злочину на кваліфікацію не впливають.

8. Суб'єкт злочину — як загальний, так і спеціальний — службова особа тому числі і керівник релігійної організації).

Стаття 181. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів

1. Організація або керівництво групою, діяльність якої здійснюється під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров'ю людей або статевою розпустою, —

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.