Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташис, Тацій - НПК до ККУ, 2003.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
8.04 Mб
Скачать

1. Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими стат­тями цього Кодексу, —

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони були пов'язані з отриманням доходу у вели­ких розмірах або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності, —

караються обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли йо­го сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.

1. Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини у сфері зайнят­тя господарською діяльністю.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім ви­падків, передбачених іншими статтями Кримінального кодексу.

При описі складу цього злочину законодавець виходить із виду (характе­ру) спеціально забороненої господарської діяльності. Необхідно відзначити, що чинне законодавство не передбачає єдиного вичерпного переліку спе­ціально заборонених видів господарської діяльності. Тому при застосуванні ст. 203 КК важливим є врахування того, що в ній іде мова саме про спе­ціальні заборони, пов'язані з характером господарської діяльності.

Саме такі заборони, зокрема, передбачені в ст. 4 Закону України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. (ВВР. — 1991. — № 14. — Ст. 169), у якій перелічені види господарської діяльності, що можуть здійснюватися тільки державними підприємствами, підприємствами певних організаційно-правових форм або підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та* боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важ­ливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у вста­новленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'яза­на з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, мо­же здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а про­ведення ломбардних операцій — також і повними товариствами.

Діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією пер­винних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (крім супутникових систем телефонного зв'язку в мережах загального користування, які мають на­земну станцію спряження на території України та створюються або розгор­таються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічних апаратів) здійснюється виключно державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку;

Діяльність, пов'язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих (А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек) з вмістом не менше 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок — абсолютованого технічного спирту та етил-трет-бутилового ефіру, здійснюється нафтопере­робними підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Діяльність, пов'язана з виробництвом зазначених у частині четвертій цієї статті високооктанових кисневмісних добавок, здійснюється державними спиртовими заводами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів Ук­раїни.

Зайняття діяльністю, що підлягає ліцензуванню, якщо відбувається без спеціального дозволу (ліцензії), кваліфікується за ст. 202 КК. Не утворює ознак злочину, передбаченого ст. 203 КК, і зайняття дозволеними видами господарської діяльності, що вчинюється особами, яким взагалі заборонено займатися підприємницькою діяльністю (військовослужбовці, службові осо­би органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, а також інших органів державної влади і управління тощо).

3. Злочин вважається закінченим з моменту початку зайняття забороне­ною підприємницькою діяльністю.

4. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Обов'язковою озна­кою інтелектуального елемента прямого умислу є усвідомлення винним за­бороненості своєї господарської діяльності.

5. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

6. Зайняття забороненою господарською діяльністю кваліфікується за ст. 203 КК за умови, що воно не містить складу іншого злочину. Так, напри­клад, незаконне виготовлення і реалізація наркотичних засобів охоплюється ст. 307 КК, незаконне виготовлення зброї — ст. 263 КК тощо.

7. Частина 2 ст. 203 КК встановлює відповідальність за ті ж дії, пов'язані з отримагґням доходу у великих розмірах або вчинені особою, раніше суди­мою за такий злочин.

У примітці до ст. 203 КК роз'яснюється, що отримання доходу у велико­му розмірі має місце, якщо його сума в тисячу і більше разів перевищує не­оподатковуваний мінімум доходів громадян.

Про поняття судимості див. коментар до ст. 88 КК.

Стаття 203'. Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва

Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинено у великих розмірах, —

карається обмеженням волі на строк до п'яти років.

Примітка. Під великим розміром слід розуміти вартість дисків для ла­зерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у три тисячі разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.

(Доповнено статтею 203' згідно із Законом України від 17.01.2002 р. №2953-111)

1. Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини у сфері госпо­дарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування.

2. Предметом злочину є диски для лазерних систем зчитування, облад­нання або сировина для виробництва таких дисків.

Диск для лазерних систем зчитування — будь-який оптичний диск для ла­зерних систем зчитування із записом або з можливістю запису на ньому інформації, що відображає об'єкти авторського права чи суміжних прав, або без запису такої інформації. Перелік основних вузлів для спеціалізованого обладнання по виробництву цих дисків затверджується КМУ. Сировиною для їх виробництва є оптичний полікарбонат.

3. З об'єктивної сторони злочин полягає у порушенні законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитуван­ня, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинено у великих розмірах.

Відносини у сфері виробництва, експорту, імпорту зазначених предметів регулюються Законами України «Про авторське право і суміжні права» в ре­дакції від 11 липня 2001 р. (ВВР. - 2001. - № 43. - Ст. 214), «Про ліцен­зування окремих видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (ВВР. — 2000. — № 36. — Ст. 299), «Про особливості державного регулю­вання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, екс­портом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» від 17 січня 2002 р. (ВВР. — 2002. — № 17. — Ст. 121), а також міжнародними догово­рами України, що набрали чинності у встановленому законом порядку.

Здійснення зазначеної у ст. 203 КК господарської діяльності з порушен­ням вимог, що визначені у вищезгаданих законах, утворить об'єктивну сто­рону цього злочину. Таке порушення, зокрема, може полягати у зайнятті да­ною господарською діяльністю без ліцензії або з порушенням ліцензійних умов.

Виробництво дисків — діяльність, пов'язана із застосуванням техно­логічного процесу з переробки сировини в оптичні носії інформації у формі диска для лазерних систем зчитування, під час якого одночасно з виготов­ленням диска здійснюється запис на нього інформації, яка є об'єктом ав­торського права та (або) суміжних прав, або без запису, а також реалізацією дисків власного виробництва.

Експорт — це вивезення з території України зазначених дисків або об­ладнання, сировини для їх виробництва з метою їх реалізації.

Імпорт — це ввезення на територію України зазначених дисків, обладнан­ня або сировини для їх виробництва з метою реалізації.

Не утворюють об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 203 КК, дії щодо переміщення вищезазначених предметів через територію України транзитом, а також якщо ці предмети ввозяться в Україну чи вивозяться з України фізичними особами для власного використання чи пересилаються ними в міжнародних поштових та експрес-відправленнях з особистою ме­тою.

4. Злочин вважається закінченим після того, як буде встановлено, що не­законна господарська діяльність вчинена у великих розмірах. Великий розмір, згідно з приміткою до ст. 203 КК, має місце, якщо вартість дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх вироб­ництва у три тисячі разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

5. Оскільки оптичний полікарбонат є стратегічно важливим видом сиро­вини, а зазначені диски й обладнання — товаром, то їх незаконний експорт і імпорт за певних умов кваліфікується за сукупністю злочинів, передбаче­них статтями 203 і 201 чи 333 КК.

6. Вчинення дій, описаних у ст. 203 КК, якщо це поєднане з порушенням авторського права чи суміжних прав, додатково кваліфікуються за ст. 176 КК.

7. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Осо­ба усвідомлює, що порушує законодавство, яке регулює виробництво, екс­порт, імпорт зазначених дисків, експорт, імпорт обладнання або сировини для їх виробництва, а також, що така діяльність здійснюється у великих розмірах, і бажає її здійснювати.

8. Суб'єктом злочину є будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів

1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених ал­когольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, —

карається штрафом від п'ятисот до тисячі п'ятдесяти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких то­варів, або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, —

карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та облад­нання для її виготовлення.

3. Незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само незаконний збут таких то­варів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, —

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з ви­лученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнан­ня для її виготовлення.

1. Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини у сфері держав­ного регулювання оподатковування і формування прибуткової частини дер­жавного бюджету. Додатковим безпосереднім об'єктом може бути здоров'я людей — при незаконному виготовленні підакцизних товарів із недобро­якісної сировини, а також збуті таких товарів.

2. Предмет злочину: 1) алкогольні напої; 2) тютюнові вироби; 3) інші підакцизні товари.

Підакцизні товари — це товари, у ціну яких включається акцизний збір — непрямий податок. Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, а також його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Алкогольні напої — це продукти, отримані шляхом спиртового бродіння матеріалів, що містять цукор, або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 % об'ємних одиниць, які належать до товарних груп «Гармонізованої системи опису і кодування товарів» під ко­дами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08 (ст. І Закону України «Про державне регу­лювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами» від 19 грудня 1995 р. (ВВР. - 1995. - № 46. - Ст. 345).

Самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення (чача, ара-ка тощо) не є підакцизними товарами, а тому не можуть бути предметами даного злочину.

Тютюнові вироби — це сигарети, цигарки, сигари, сигарили (тонкі сига­ри), а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн й інші вироби з тютюну і його замінники, які впливають на фізіологічний стан лю­дини під час вживання (ст. 1 вищенаведеного Закону).

До інших підакцизних товарів належать: спирт етиловий, транспортні за­соби, дистиляти, спеціальні та моторні бензини, гас, пиво солодове.

Перелік підакцизних товарів визначено законами України «Про держав­не регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і пло­довим, алкогольними напоями і тютюновими виробами» від 19 грудня

1995 р., «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби» від 6 лютого 1996 р. (ВВР. - 1996. - № 8. - Ст. 32), «Про ставки акциз­ного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби» від 24 травня

1996 р. (ВВР. — 1996. — № 32. — Ст. 151), «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11 липня 1996 р. (ВВР. — 1996. - № 42. - Ст. 201 ).

Незаконно виготовленими підакцизними товарами варто вважати товари, виготовлені особою, яка не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяль­ності або працює без отримання ліцензії, якщо відповідна діяльність підля­гає ліцензуванню, або з порушенням умов ліцензування. Так, виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами» припускається тільки у випадку отримання виготовлювачем спеціального дозволу (ліцензії) на таку діяльність. Тому виготовлення алкогольних напоїв і тю­тюнових виробів за відсутності такого дозволу є незаконним.

3. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, може по­лягати в придбанні, зберіганні, транспортуванні для збуту незаконно виго­товлених підакцизних товарів, а також в самому Їх збуті.

Придбання — це одержання незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів будь-яким способом (купівля, одержання в обмін на інші товари, у рахунок сплати боргу тощо).

Зберіганням охоплюються дії, пов'язані з перебуванням зазначених пред­метів у володінні винного: при собі, у помешканні, у схованках або інших місцях, незалежно від тривалості збереження.

Транспортування — це будь-які дії з переміщення зазначених предметів, незалежно від способу їх переміщення і місця зберігання. Поняттям транс­портування охоплюється також пересилання.

Збут означає будь-які сплатні або безоплатні форми реалізації підакциз­них товарів (наприклад, продаж, дарування, обмін, передача в рахунок пога­шення боргу, відшкодування заподіяних збитків тощо).

Незаконність таких дій, як придбання, зберігання, транспортування для збуту, а так само збут підакцизних товарів, визначається незаконністю їх ви­готовлення. Тому для констатації складу цього злочину немає необхідності спеціально встановлювати порушення яких-небудь інших вимог законодав­ства, що регулюють питання обігу підакцизних товарів. Наприклад, якщо буде встановлено, що особа зберігає або транспортує для збуту незаконно виготовлені алкогольні напої, і знає про це, то цього достатньо для притяг­нення її до відповідальності за ст. 204 КК.

4. Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених у ч. 1 ст. 204 КК дій.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Осо­ба усвідомлює, що отримує, зберігає, транспортує для збуту незаконно ви­готовлені підакцизні товари, а також збуває їх і бажає так вчиняти. Обов'яз­ковою ознакою суб'єктивної сторони цього злочину є спеціальна мета — збут предметів даного злочину.

6. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

7. У частині 2-ст. 204 КК передбачений самостійний склад злочину. На­стання кримінальної відповідальності законодавець пов'язує або із способом незаконного виготовлення підакцизних товарів — шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове ви­робництво таких товарів, або з ознаками, що характеризують суб'єкта зло­чину — вчинення особою, яка раніше була засуджена за ст. 204 КК.

Питання про те, чи є виготовлення підакцизних товарів масовим, вирішується в кожному конкретному випадку.

При незаконному виготовленні підакцизних товарів особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, спосіб їх виготовлення на кваліфікацію за ст. 204 КК не впливає.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 204 КК, є закінченим з моменту незакон­ного виготовлення будь-якої кількості підакцизних товарів. Дії особи, спря­мовані на відкриття (створення) підпільного цеху для незаконного виготов­лення таких товарів, а так само придбання для їх виготовлення обладнання, за допомогою якого можна забезпечити їх масове виробництво, повинні кваліфікуватись, як готування до вчинення зазначеного злочину.

8. У частині 3 ст. 204 КК також передбачений самостійний склад злочи­ну. У ній настання кримінальної відповідальності законодавець обумовлює або наявністю реальної загрози для життя і здоров'я людей, як результату незаконного виготовлення підакцизних товарів із недоброякісної сировини (матеріалів), або наслідками у вигляді отруєння людей або іншими тяжки­ми наслідками, як результатом незаконного збуту таких товарів.

Недоброякісними визнаються сировина і матеріали, що не відповідають встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам (див. ко­ментар до ст. 227 КК).

Створення загрози для життя і здоров'я людей означає, що внаслідок ви­користання в процесі незаконного виготовлення підакцизних товарів недоб­роякісної сировини або матеріалів виникає реальна загроза серйозного роз­ладу здоров'я або смерті хоча б однієї людини у випадку вживання зазначе­ної продукції (можливість отруєння, радіоактивного опромінення, ураження електричним струмом, травмування тощо).

Під отруєнням людей варто розуміти випадки, пов'язані із заподіянням смерті або значної шкоди здоров'ю людей внаслідок вживання незаконно ви­готовлених із недоброякісної сировини підакцизних товарів. Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти, наприклад, спричинення тяжких або се­редньої тяжкості ушкоджень хоча б одній особі, масове захворювання лю­дей, знищення або пошкодження майна в значних розмірах. Слід мати на увазі, що зазначені наслідки є однією з ознак аналізованого злочину, а тому не утворюють з ним сукупності злочинів (наприклад, статті 204 і 119 КК — вбивство через необережність). За наявності умислу на вбивство чи за­подіяння тілесних ушкоджень дії того, хто збуває відповідні підакцизні то­вари, слід додатково кваліфікувати як злочин проти життя чи здоров'я осо­би (зокрема, за статтями 115 або 121 КК).

Для відповідальності за ч. З ст. 204 КК необхідно встановити причинний зв'язок між незаконним виготовленням із недоброякісної сировини підак­цизних товарів і наслідками, що настали.

9. Незаконне виготовлення підакцизних товарів за відсутністю ознак, за­значених у частинах 2 і 3 ст. 204 КК, може тягти відповідальність за ст. 202 КК за порушення порядку зайняття господарською і банківською діяльністю.

Незаконне виготовлення підакцизних товарів за відсутністю ознак, зазна­чених у частинах 2 і 3 ст. 204 КК, і їх подальше зберігання, транспортуван­ня для збуту, а також самий збут може тягти відповідальність за ст. 202 і ч. 1 ст. 204 КК.

10. Оскільки ст. 204 КК описує три самостійні склади злочину, то у відповідних випадках (наприклад, якщо особа незаконно виготовляє підак­цизні товари з використанням обладнання, що забезпечує масове вироб­ництво таких товарів, а потім збуває їх) вчинене необхідно кваліфікувати за правилами сукупності злочинів, передбачених частинами 2 і 1 ст. 204 КК.

11. Якщо вчинення дій, передбачених ст. 204 КК, здійснюється під при­криттям створеного або придбаного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), то вчинене слід додатково кваліфікувати за ст. 205 КК (фіктивне підприємництво).

12. Якщо вчинення дій, описаних у ст. 204 КК, поєднане з легалізацією (відмиванням) коштів чи іншого майна, що було придбане злочинним шля­хом, то вчинене необхідно додатково кваліфікувати і за ст. 209 КК (ле­галізація (відмивання) коштів чи іншого майна, що було придбане злочин­ним шляхом).

Стаття 205. Фіктивне підприємництво

1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незакон­ної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, —

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.