Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташис, Тацій - НПК до ККУ, 2003.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
8.04 Mб
Скачать

2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу —

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила зло­чин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона до­бровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

1. Суспільна небезпечність незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами полягає в тому, що воно створює сприятливі умови для вчинення злочинів з використанням зазначених пред­метів.

2. Предмет злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої. Він тотожний предмету злочину, передбаченого в ч. 1 ст. 262 КК.

3. Предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК, кинджали, фінські ножі, кастети та інша холодна зброя.

4. До холодної зброї належать пристрої та предмети, конструктивно при­значені для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м'язової сили лю­дини чи механічного пристрою (може бути холодною ручною та холодною метальною) (п. 8.11 наказу МВС «Про затвердження Інструкції про поря­док виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та викорис­тання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» від 21 серпня 1998 р. № 622 (ОВУ. — 1998. — №42. - Ст. 1574).

Холодна зброя — це предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колю­чий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет тощо) (п. 8 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне повод­ження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибухови­ми пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. З (ЮВУ. - 2002. - 29 червня-5 липня. - № 26(366),

5. Кинджали це колючо-рубаюча і колючо-ріжуча зброя; фінські ножі — колючо-ріжуча зброя, а кастети — ударно-роздроблююча зброя.

6. На відміну від вогнепальної зброї застосування холодної зброї і її дія не пов'язані з використанням вибухових речовин і ураження цілей дося­гається безпосереднім впливом спеціально пристосованої поверхні зброї.

7. Зброя, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої як предмет злочину, передбаченого ст. 263 КК, мають бути придатними до ви­користання за цільовим призначенням (п. 10 зазначеної Постанови ПВСУ).

8. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті во­гнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, ви­бухових речовин або вибухових пристроїв, без передбаченого законом доз­волу, а злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті у носінні, виготовленні, ре­монті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без зазначеного дозволу. ,

9. Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є вчиненими без передбаченого законом дозволу діями щодо їх переміщення, транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціаль­ному футлярі, транспортному засобі тощо) (абз. 2 п. 11 Постанови ПВСУ).

10. Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці (абз. 1 п. 11 зазначеної Постанови ПВСУ).

11. Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових прист­роїв слід вважати дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, при­власнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку — в ре­зультаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо (п. 12 зазначеної Постанови ПВСУ).

12. Під незаконним виготовленням холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або ви­бухових пристроїв потрібно розуміти вчинені без передбаченого законом дозволу дії по їх створенню чи переробленню, внаслідок чого вони набува­ють відповідних характерних властивостей.

Такими діями, зокрема, є перероблення ракетниці, стартового, будівель­ного, газового пістолета, інших пристроїв, пристосованих для відстрілу па­тронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у зброю, придатну до стрільби або мисливської (у тому числі гладкоствольної) рушниці — в обріз, виготовлен­ня вибухових речовин, вибухових пристроїв чи боєприпасів з використан­ням будь-яких компонентів, які самі по собі не є вибухівкою, але внаслідок цих дій набувають здатності до вибуху, тощо (п. 13 зазначеної Постанови ПВСУ).

13. Злочин є закінченим, якщо виготовлений предмет може бути викори­станий як зброя, боєприпаси, вибухові речовини або вибуховий пристрій не­залежно від незавершеності тих чи інших частин або оздоблювальних (об-роблювальних) робіт.

14. У зв'язку з тим, що гладкоствольна мисливська зброя не належить до предмета злочину, передбаченого ст. 263 КК, її виготовлення необхідно кваліфікувати за наявності інших необхідних умов за ст., 203 КК як зайнят­тя забороненими видами господарської діяльності.

15. Ремонт холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливсь­кої), бойових припасів або вибухових пристроїв — це таке відновлення ха­рактерних властивостей зазначених предметів шляхом заміни або рестав­рації зношених чи непридатних з інших причин частин, механізмів, усунен­ня дефектів, поломок чи пошкоджень, налагодження нормального функціонування різних частин і механізмів, внаслідок якого ці предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням (п. 14 зазначеної Постанови ПВСУ).

16. Під незаконною передачею вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових прист­роїв слід розуміти надання цих предметів іншій особі у володіння, для тим­часового зберігання чи використання за цільовим призначенням без перед­баченого законом дозволу (п. 15 зазначеної Постанови ПВСУ).

17. Незаконний збут холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв полягає в умисній передачі їх іншій особі поза встановленим порядком шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо (п. 16 зазначеної Постанови ПВСУ).

18. Поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями тягне кримінальну відповідальність лише у ви­падках, коли воно вчиняється без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконним. Винний не має ні дійсного, ні уявного права на їх здійснення. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, пе­редачу та збут зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв видається певними державними органами, передбаченими зако­ном. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт та збут зброї, бойових припасів та вибухових речовин надається органами МВС, які здійснюють дозвільну систему. Військовослужбовцям, працівни­кам МВС та співробітникам СБУ дозвіл на носіння вогнепальної зброї видають відповідні начальники.

19. При вирішенні питання, чи є незаконним носіння, зберігання, прид­бання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, судам необхідно керуватися «Положенням про дозвільну систе­му» (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), «Інструкцією про порядок виготов­лення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогне­пальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених па­тронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 292) та інши­ми нормативно-правовими актами.

Питання про відповідальність за незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами осіб, які ними користуються у зв'язку зі службовою діяльністю, вирішуються з ура­хуванням нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), що регулю­ють порядок поводження з цими предметами (п. 2 зазначеної Постанови ПВСУ).

20. З суб'єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені тільки з пря­мим умислом.

21. Цілі і мотиви цих злочинів можуть бути різними. Незаконне повод­ження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями з метою вчинення з їх допомогою іншого злочину, є ідеальною сукупністю злочинів, і повинне тягти відповідальність за ст. 263 КК і за го­тування до іншого відповідного злочину (п. 26 зазначеної Постанови ПВСУ).

22. Суб'єктом злочинів може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

23. Під добровільною здачею органам влади зброї, бойових припасів, вибу­хових речовин або вибухових пристроїв, яка згідно з ч. З ст. 263 КК є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, необхідно розуміти такі дії, коли особа, маючи можливість і надалі зберігати будь-який із зазна­чених предметів, незалежно від мотивів за власним бажанням передає його відповідному державному органу.

Стаття 264. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він заподіює тяжкі наслідки: вчинення злочинів з використанням зброї, загибель людей, спричинення їм тілесних ушкоджень тощо.

2. Предметом злочину є вогнепальна зброя і бойові припаси (див. комен­тар до ст. 262 КК). Проте на відміну від злочинів, передбачених статтями 262 і 263 КК, предметом цього злочину може бути і гладкоствольна мис­ливська зброя, і бойові припаси до неї (абз. 2 п. 27 зазначеної постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибу­ховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3 (ЮВУ. - 2002. - 29 червня-5 липня. - № 26(366).

3. Об'єктивна сторона злочину — недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

4. Відповідальність за ст. 264 КК настає у випадках зберігання вогнепаль­ної збої або бойових припасів без додержання встановлених нормативними актами та загальноприйнятими правилами застережних заходів, які виклю­чають можливість вільного доступу сторонніх осіб до цих предметів, а та­кож незаконної передачі зазначених предметів іншій особі, якщо це спричи­нило загибель людей або інші тяжкі наслідки (абз. 1 ст. 27 зазначеної По­станови ПВСУ).

5. До числа таких нормативно-правових актів належать: «Положення про відзнаку Президента України «Іменна вогнепальна зброя», затверджене Ука­зом Президента України від 29 квітня 1995 р. № 341/95; «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів від 12 жовт­ня 1992 р. № 576 (ОВУ. - 1999. - № ЗО. - Ст. 1526); «Положення про по­рядок видачі народним депутатам України та окремим посадовим особам апа­рату Верховної Ради України у тимчасове користування вогнепальної зброї, її обліку і зберігання», затверджене наказом МВС України від 24 липня 1996 р. 524 (Зброя: придбання, зберігання, використання: Збірка нормативних актів. — К.: Юргнком Інтер, 1998); «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових ма­теріалів», затверджена наказом МВС України від 21 серпня 1998 р. № 622 (ОВУ. - 1998. - № 42. - Ст. 1574; 1999. - № 19. - С. 856) тощо.

6. Злочин вважається закінченим з моменту настання загибелі людей або інших тяжких наслідків. :

7. Під загибеллю людей розуміється настання смерті хоча б однієї особи. Інші тяжкі наслідки — це заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі, середньої тяжкості — двом особам і більше, а також великої ма­теріальної шкоди будь-якій юридичній чи фізичній особі (абз. З п. 27 зазна­ченої Постанови ПВСУ).

8. Між недбалим зберіганням вогнепальної зброї і бойових припасів та за­гибеллю людей або іншими тяжкими наслідками повинен бути причинний зв'язок.

9. З суб'єктивної сторони злочин щодо самої дії або бездіяльності харак­теризується умислом або необережністю, а щодо наслідків можлива тільки необережна форма вини. В цілому злочин є необережним.

10. Суб'єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку, не­залежно від того чи було зберігання будь-якої вогнепальної зброї та будь-яких бойових припасів законним чи незаконним (абз. 2 ст. 27 зазначеної По­станови ПВСУ).

Порушення військовослужбовцем правил поводження зі зброєю, а також боєприпасами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або смерть, тягне відповідальність за відповідною частиною ст. 414 КК.

Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами

1. Придбання, носіння, зберігання, використання, передача, видозмінен­ня, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (дже­рел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних ма­теріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або ви­робі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу —

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.