Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СУМІЖНІ ПРАВА.doc303.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
65.54 Кб
Скачать

СУМІЖНІ ПРАВА

1. Поняття співавторства

2. Підстави виникнення авторського права

3. Особисті немайнові права автора

4. Майнові права автора чи іншої особи, що має авторське право 8. Об'єкти суміжних прав

5. Право доступу та право слідування

6. Обмеження авторських прав

1. Поняття співавторства

Співавторство породжує факт виникнення твору спільною працею двох або більше осіб. Для виникнення співавторства необхідно, щоб у роботі кожної фізичної особи над твором мала місце творчість. Співавторство передбачає визначену єдність замислу. Істотними умовами виникнення співавторства є: творчий результат, створений спільною творчою працею спів­авторів, має бути єдиним цілим, таким, що не може існувати без складових частин як ціле; спільна праця співавторів має бути творчою; повинна бути угода про спільну працю; співав­торство має бути добровільним; результат творчої діяльності співавторів повинен бути об'єктивно втіленим у знаках, зву­ках, зображенні чи в іншій формі.

Співавторство — це, по-перше, множинність осіб, тобто твір створюється не однією особою, а в процесі роботи над твором беруть участь кілька осіб. Водночас для цього необхідна не лише проста участь, а й наявність творчого внеску авторів у створення твору. Як зазначає О.О. Штефан, спільна праця може виявлятися по-різному: автори можуть об'єднати твор­чий процес і працювати разом; автори можуть визначити план, структуру твору, визначити завдання для кожного учасника творчого колективу, відповідно до якого він має створити частину твору, яка потім буде об'єднана з іншими складовими твору для подальшого опрацювання. Співавторством не можна вважати технічну роботу (наприклад, набір на комп'ютері, підбір матеріалу, робота редактора або коректора), а також спонсорство.

Творчий результат має бути єдиним цілим за своїм тема­тичним змістом. Так, Е. Гаврилов стверджує, що твір складає нерозривне ціле в тому разі, коли його неможливо розділити не у фізичному розумінні, а в розумінні права. На підтвердження цієї точки зору можна навести як приклад твори живопису, які були виконані кількома художниками. В разі «фізичного» поділу такий твір втрачає свою цінність як об'єкт авторського права.

Волевиявлення осіб, які створили твір, має бути спрямоване на створення спільного твору. Одним з елементів, внаслідок якого виникають відносини співавторства, є угода про спільну працю над твором — як усна, так і письмова.

2. Підстави виникнення авторського права

Авторське право на твір виникає у автора з моменту його створення, тобто самого факту створення. Для виникнення і здійснення авторського права не потребується реєстрації, іншого спеціального оформлення твору або дотримання будь-яких формальностей. Правоволоділець може для сповіщення про свої права використовувати знак авторсько-правової охорони, який поміщається на кожному примірнику твору і складається з трьох елементів: латинської літери «С» у колі, імені (найменуванні) суб'єкта авторських прав, року першої публікації твору.

Розміщення знаку охорони авторського права на примір­никах опублікованих творів покликане забезпечувати ви­явлення випадків неправомірного використання авторських прав на зазначені твори. Відсутність знака охорони, а також його незаконне розміщення може мати наслідком санкції, які накладають у судовому порядку. Існує презумпція авторства. За відсутністю доказів іншого автором твору вважається осо­ба, яка вказана як автор на оригіналі або примірнику твору.

Закріплення в законодавстві про авторське право принци­пу автоматичної охорони авторського права на твір звільняє автора від необхідності проходження спеціальних процедур, пов'язаних з державною реєстрацією. Разом із цим, відсутність офіційного підтвердження наявності авторських прав на прак­тиці в багатьох випадках призводить до складнощів у здійснен­ні захисту. Тому державну реєстрацію авторських прав слід розглядати як один із дієвих механізмів захисту авторських прав, що допомагає в боротьбі з неправомірним використанням об'єктів авторських прав. Суб'єкт авторського права, який здійснив реєстрацію, набуває можливість доведення своїх авторських прав, особливо щодо неопублікованих творів.

Наявність свідоцтва та рішення, які видають органи дер­жавної влади, публікація відомостей про реєстрацію в ка­талогах державної реєстрації та офіційних бюлетенях є спо­віщенням факту існування твору і відповідальності за його неправомірне використання. Державну реєстрацію авторсько­го права в Україні здійснюють відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» і Постанови Кабінету Міністрів У країни від 2 7 грудня 2001 р.№ 1756 «Про держав­ну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір». Суб'єкт авторського права для засвід­чення авторства на твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареє­струвати своє авторське право у відповідних державних реє­страх. Реєстрація авторських прав здійснюється Державною службою інтелектуальної власності України. Заявка на реє­страцію авторського права на твір має містити: заявку (укра­їнською мовою у встановленій формі); примірник твору (на матеріальному носії); документ, який підтверджує факт і дату опублікування твору (за наявністю); документ або копію до­кумента про оплату збору за підготовку до реєстрації авторського права, або копію документа, який підтверджує наяв­ність пільг; документ про сплату збору за оформлення і ви­дачу свідоцтва або копію, яка підтверджує наявність пільг; довіреність, оформлену у встановленому порядку, якщо за­явка подається довіреною особою.

Відповідно до п. 5 Порядку державної реєстрації автор­ського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженого Постановою, про реєстрацію авторського права на твір видають свідоцтво. Про реєстрацію договорів, які сто­суються права автора на твір, видають рішення. Відповідно до п. 20 Порядку здійснюють ведення Державного реєстру сві­доцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір. Після реєстрації відомості про відповідну реєстрацію публікують в офіційному бюлетені «Авторське право і суміжні права» та в «Каталозі державної реєстрації».