Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Судові та правоохоронні органи. Курсова робота....doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
187.39 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДАМІЯ»

Кафедра спеціально-правових дисциплін

Реєстраційний №_______

Дата__________________

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ

«СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ»

на тему:

«ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ»

виконав:

студент групи ЮВ 301

Колєснікова Ю.А.

перевірив викладач:

Прилуцький П.В.

Робота захищена «____»____________________2012 року з оцінкою «___»

ЧЕРКАСИ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 2

РОЗДІЛ 1. Судова система України 3

РОЗДІЛ 2. Верховний Суд України 12

2.1 Склад, функції та повноваження Верховного Суду України 12

2.2 Пленум та судові палати Верховного Суду України 16

РОЗДІЛ 3. Верховний Суд України як інструмент здійснення державної влади в Україні. 19

ВИСНОВКИ 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26

ВСТУП

Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. Місце та роль Верховного Суду України закріплено на конституційному рівні стаття 125 та у відповідному нормативно-правовому акті Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 червня 2010 року.

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна правова держава. Для забезпечення функціонування держави у відповідно до принципів демократичності влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу і судову.

Виключно суди України здійснюють правосуддя. Правосуддя є видом державної діяльності, а саме судової, в розгляді та вирішенні кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ. Делегувати функції судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами забороняється у відповідності до Конституції України. Правосуддя в Україні здійснюється професійними суддями, та у визначених законом випадках, народними засідателями та присяжними.

Об’єктом дослідження є судова система України, правосуддя в контексті даної судової системи та функціонування судової системи, як гарантії забезпечення верховенства права в Україні.

Предметом дослідження виступає Верховний Суд України в рамках судової системи України, його діяльність, повноваження, функції.

Структура курсової роботи містить три розділи:

  • Перший розділ відображає судову систему України, її структуру, повноваження та принципи, організацію судової влади в Україні.

  • Другий розділ є складним і містить два підрозділи в яких аналізується діяльність Верховного Суду України його склад, функції, повноваження, пленум та палати.

  • Третій розділ відображає нинішній стан Верховного Суду України, перспективи його нормативно-правового розвитку та функціонування за умовами сучасності в межах чинного законодавства.

Розділ 1. Судова система України

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України [1].

Судова система України являє собою сукупність усіх судів держави, основаних на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу. Єдність судової системи зумовлена метою та завданням організації і діяльності судових органів, єдиними засадами судочинства для всіх ланок судової системи, незалежністю суддів у відправленні судочинства. Характерними ознаками судової системи України є :

  1. Пристосованість до адміністративно-територіального устрою – судова система повинна охоплювати всю територію України для забезпечення порядку та верховенства права.

  2. Різні рівні провадження – здійснення судового провадження судами залежить від рівня судової інстанції та специфіки справи.

  3. Стабільність судової системи – судова влада повинна якісно і без затримки виконувати свої повноваження. Стабільність судової влади гарантується законодавством України, політичною, економічною та соціальною стабільністю держави в цілому.

  4. Єдність судової влади – діяльність судової системи України в межах законодавства України та єдиним застосування права всіма інстанціями судової системи України [8, с.77]. Єдність визначається певними ознаками:

  • єдині засади організації і діяльності судів України;

  • закріпленість правил судочинства;

  • забезпечення Верховним Судом України однакового застосування закону судоми загальної юрисдикції;

  • обов’язковістю виконання на всій території України судових рішень;

  • фінансування судів виключно державним бюджетом України;

  • вирішення питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

  1. Виключність судової влади – жоден орган державної влади окрім суду не може вирішувати усі правові суперечки та приймати рішення здійснюючи правосуддя.

  2. Незалежність судової влади – принцип ефективної діяльності суду, що вільний від будь-якого зовнішнього чи внутрішнього впливу з боку органів законодавчої та виконавчої влади, фізичних та юридичних осіб [19, с.30-32].

Утворення і функціонування судів в Україні регулюється Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами [5, с.717].

Судова система України стаття 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає:

  1. Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суди конституційної юрисдикції.

  2. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.

  3. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

  4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

  5. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України» [2].

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається [1].

Систему судів загальної юрисдикції складають:

  1. Місцеві суди – місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Місцеві господарські суди – господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи). Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

  2. Апеляційні суди – у системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду кримінальних і цивільних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення. Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

  3. Вищі спеціалізовані суди – у системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України. У вищому спеціалізованому суді утворюються палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. При вищому спеціалізованому суді утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається цим Законом. Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.

  4. Верховний Суд України – найвищий судовий орган судів загальної юрисдикції [2].

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністерства юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду [11, с.166].

Механізм захисту прав і свобод громадян, що спрацьовує у процесі взаємодії органів влади і громадянського суспільства на сучасній стадії розвитку, є державним гарантом від відомчого чи неправомірного втручання і впливу. Влада у цілому – це автори­тетна сила, що має реальну можливість здійснювати свою волю у соціальному житті, використовуючи різні засоби і методи, у тому числі і примусу. В.В. Копєйчиков характеризував владу як необхід­ність, за допомогою якої забезпечується нормальне функціонування усіх соціальних суб'єктів, вона забезпечує організованість і порядок, координує дію різних елементів держави і суспільства [19, с.27].

Судова система в України уособлюючи організаційний аспект судової влади – однієї із гілок державної влади, віддзеркалює особливості організації цієї влади у нашій державі, відповідає рівню соціально-економічного розвитку, панівним у суспільстві поглядам на місце суду в системі механізмів державної влади, накопиченому досвіду і певним традиціям [9, с.73].

Судова влада – це різновид державної влади, яка є системою державних органів, що покликані здійснювати правосуддя в Україні. Органи судової влади, що здійснюють правосуддя, повинні мати гарантії невтручання з боку законодавчої й, особливо, виконавчої влади [19, с.29].

Захист прав і свобод характеризує форму державного режиму, який в свою чергу характеризує державну владу та її основні правові принципи.

Державна влада є різновидом соціальної влади, що здійснюєть­ся державою, яка здатна підпорядковувати своїй волі поведінку людей та діяльність об'єднань, що знаходяться на її території [19, с.27].

Верховенство права в судовій системі України є фундаментальним принципом. В контексті статті 8 Конституції України передбачає вищу юридичну силу Конституції України і відповідність їй законів України та інших нормативно-правових актів. Державні виконавці повинні керуватися принципом верховенства права у своїй діяльності. Слід зазначити, що за такого підходу принцип верхо­венства права збігається з принципом законності. На це звертає увагу Н.С. Кузнецова, зазначаючи, що реалізація принципу верховенства права в процесі правозастосування має свої особливості. Певною мірою їх можна вважати і обмеженнями, хоча цей термін навряд чи повно і точно буде відбивати суть явища оскільки стаття 8 Конституції України визнала і закріпила на території України обов'язковість принципу верховенства права, не визначивши його межі та механізми дії [16, с.121].

Характеризуючи державну владу в Україні, так чи інакше ми характеризуємо судову владу, адже судова влада є частиною державної влади України і саме судова влада має забезпечувати правовий баланс між виконавчою і законодавчою владою, вирішувати спірні питання, відповіді на які може дати лише вона (судова влад).

Україна є суверенною і незалежною, соціальною та демократичною державою. Визначення принципу верховенства права в судовій системі України є одним із найбільш складних завдань. Належному розумінню цього принципу заважає важка спадщина радянської правової системи, в основу якої було покладено принцип верховенства закону, правовий формалізм та позитивізм, який, по суті, прикривав свавілля державної влади щодо своїх громадян. З верховенством права пов'язано чимало понять, явищ та ідей, особливо у сучасний період в Україні. При характеристиці цього принципу слід також брати до уваги те, що коли певний ідеал починає «вкорінюватися» у масову свідомість, його значення відходить відзначення, яке закладалося спочатку, В умовах сьогодення цей ідеал англосаксонського права «наклався» на традицію політико-правового будівництва радянського періоду, яка, як це не парадоксально, продовжує впливати на сучасну правову систему України. Не слід також забувати, що й у дорадянський період розвитку вітчизняного права принцип верховенства права не визнавався та не діяв. Дотримання принципу верховенства права у процесі здійснення правосуддя при вирішенні кожної конкретної справи, стороною якої є людина, становить основну ідею правової системи [18, с.175-176].

Відповідно до Конституції державна влада в Україні розподілена на законо­давчу, виконавчу і судову. Всі гілки влади утворюють збалансовану систему. Субординація законодавчої, виконавчої та судової гілок влади досягається наявністю комплексу функцій та повноважень, притаманних кожній з них. Незалежність трьох гілок влади означає, що жодна з них не може виходити за межі наданих Конституцією та законом повноважень і втручатись у сфери діяльності іншої. На думку Ш. Монтеск'є – теоретика концепції розподілу влад, перша влада – законодавча, видає і скасовує закони, друга – виконавча, відає зовнішніми зносинами і забезпечує безпеку держави, третя – судова, карає злочинців та стримує зіткнення двох перших влад. Причому судова влада може виконувати своє головне призначення за умови самостійного від двох інших влад існування. У разі об'єднання функцій судової і законодавчої влади, життя і свобода суб'єкта піддаватимуться свавільному контролю, а суддя тоді перетвориться на законодавця. А якщо судову владу об'єднати з виконавчою, то суддя може вчиняти з усією люттю пригноблювача [19, с.27].

Правосуддя є особливим видом державної діяльності, суть якої полягає в розгляді та вирішенні кримінальних, цивільних, господарських, адміністра-тивних справ [11, с.164].

Організація правосуддя в Україні базується на таких засадах:

  1. здійснення правосуддя виключно судами;

  2. право на судовий захист;

  3. рівність перед законом і судом;

  4. правова допомога при вирішенні справ у судах;

  5. гласність судового процесу;

  6. обов’язковість судових рішень;

  7. право на оскарження судового рішення;

  8. самостійність судів і незалежність суддів;

  9. недоторканість суддів;

  10. суддівське самоврядування [5, с.717].

З позиції реалізації права правосуддя і судова влада – поняття не тотожні. Правосуддя – вид соціальної (перш за все державної) діяльності, форма захисту судовою владою порушеного або оспорюваного права. Ефективність діяльності судової системи України має три складові:

  1. швидкість та оперативність вирішення спорів;

  2. обґрунтованість і законність рішень;

  3. забезпечення їх виконання.

У сучасному світі склалося дві судові системи, одну з них називають змагальною, а другу – слідчою. Характерною рисою змагальної судової системи є безпосередній диспут сторін перед судом, коли сторони (адвокати)д процесу і є головними дієвими особами в цьому процесі. Суддя тут наближається за своєю позицією до ролі третейського судді. Якщо при цьому є присяжні, то суддя не вирішує питання хто правий, а хто винуватий. Суддя не втручається до процесу ухвалення рішення. Змагальна судова система характерна для держав з прецедентною правовою системою. У слідчій системі багато що визначається на стадії попереднього розслідування, і суддя по суті веде справу на основі документів. При цьому суддя сам досліджує факти і прагне встановити істину у справі. У слідчій системі за традицією не застосовується суд присяжних, і адвокати не є головними дійовими особами. Слідча система використо­вується в державах з нормативно-актною правовою системою. Сьогодні відмічається зближення прецедентної та нормативно-актної правових систем, взаємне використання різних елементів організації судової діяльності. Характерний приклад – поширення суду присяжних у державах континентальної Європи [12, с.57-58].

Судова система України є складню системою, яке регулює діяльність всіх судових установ України і забезпечує верховенство права в Україні, та регулює суспільні відносини у вирішенні спорів пов’язаних з правовою сферою життям людей та функціонування держави чи діяльності фізичних, юридичних осіб.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.