- •Розділ 1. Судова система України
- •Розділ 2. Верховний Суд України
- •2.1 Склад, функції та повноваження Верховного Суду України
- •2.2 Пленум та судові палати Верховного Суду України
- •Розділ 3. Верховний Суд України як інструмент здійснення державної влади в Україні.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 2. Верховний Суд України
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний суд України покликаний виконувати функції, реалізація яких визначає його роль і місце у судовій системі України й у системі інших органів державної влади [10, с.271].
Основними засадами судочинства в Україні є:
законність;
рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
забезпечення доведеності вини;
змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
забезпечення обвинуваченому права на захист;
гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
обов'язковість рішень суду та інші засади судочинства передбачені законом [1].
2.1 Склад, функції та повноваження Верховного Суду України
До складу Верховного Суду України входять сорок вісім суддів, з числа яких обираються Голова Верховного Суду України, Перший заступник Голови Верховного Суду України та чотири заступники Голови Верховного Суду України [5, с.727].
Суддею Верховного Суду України може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п'ятнадцяти років або суддя Конституційного Суду України [2].
Повноваження судді Верховного Суду України:
бере участь у розгляді справи в порядку, встановленому процесуальним законом;
бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду України;
аналізує судову практику, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства та його застосування;
здійснює інші повноваження, визначені законом [2].
Суддя Верховного Суду України не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої що передбачено законодавством України. Суддею не може бути особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду [10, с.288].
Повноваження Голови Верховного Суду:
Голова Верховного Суду України:
представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
визначає адміністративні повноваження Першого заступника Голови Верховного Суду України, заступників Голови Верховного Суду України;
скликає Пленум Верховного Суду України; вносить на розгляд Пленуму подання щодо призначення на посаду секретаря Пленуму; виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засіданнях;
видає на підставі акта про обрання на посаду судді Верховного Суду України або звільнення судді з посади відповідний наказ;
повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у Верховному Суді України в десятиденний строк з дня їх утворення;
контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність Верховного Суду України;
здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
Голова Верховного Суду України за посадою входить до складу Вищої ради юстиції.
У разі відсутності Голови Верховного Суду України його адміністративні повноваження здійснює Перший заступник Голови Верховного Суду України, а за відсутності Першого заступника Голови Верховного Суду України – один з заступників Голови Верховного Суду України за його визначенням [2].
Перший заступник Голови Верховного Суду України, заступники Голови Верховного Суду України обираються на посаду строком на п'ять років та звільняються з посади Пленумом Верховного Суду України за пропозицією суддів Верховного Суду України. Рішення про їх обрання на посаду та про звільнення з посади приймається більшістю голосів від загального складу Пленуму Верховного Суду України шляхом таємного голосування. Перший заступник Голови Верховного Суду України, заступники Голови Верховного Суду України можуть бути достроково звільнені з посади у порядку, встановленому Регламентом Пленуму Верховного Суду України Перший заступник Голови Верховного Суду України, заступники Голови Верховного Суду України здійснюють адміністративні повноваження, визначені законом, а також Головою Верховного Суду України, та інформують Пленум Верховного Суду України про свою діяльність [2].
Основними функціями Верховного суду України є:
Охоронна – охорона прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів усіх суб’єктів права шляхом однакового застосування у подібних справах судами касаційної інстанції норм права.
Правосуддя – захист та відновлення порушених прав шляхом відправлення справи для повторного розгляду судами загальної юрисдикції, або прийняття конкретного рішення по справі.
Контрольно-наглядова – здійснення судового контролю над судами загальної юрисдикції шляхом рекомендаційного роз’яснення судам застосування норм законодавства України у подібних справах [12, с.58].
Разом з тим нещодавнє законодавче обмеження повноважень Верховного Суду України не дає йому можливості повною мірою забезпечити виконання Україною рішень Європейського суду, дієво сприяти поширенню використання вітчизняними судами його практики, а в цілому – не дає можливості ефективно впроваджувати у правову дійсність стандарти Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, на сьогодні Верховний Суд може здійснити перегляд відповідних рішень національних судових органів, у яких Європейським судом констатовано порушення норм Конвенції, лише у разі, якщо вищий спеціалізований суд допустить відповідну скаргу до провадження у Верховному Суді [13, с.66].
Повноваження Верховного Суду України:
переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;
переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України [11, c.172-173].
Відповідно до законодавства України працівники суду, правоохоронних органів та їх близькі родичі мають право:
застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю з метою забезпечення виконання правомірних наказів і усних вимог, що добровільно не виконуються, для захисту особистої безпеки, безпеки близьких родичів, а також свого житла і майна;
вимагати і одержувати допомогу у виконанні покладених на них обов'язків, а в разі необхідності – для особистого захисту, а також свого житла і майна з боку відповідних правоохоронних та інших державних органів;
здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки;
отримувати матеріальну компенсацію в разі загибелі працівника, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, знищення чи пошкодження його житла і майна у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
Життя і здоров'я працівників суду і правоохоронних органів підлягають обов'язковому державному страхуванню [3].