Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташис, Тацій - НПК до ККУ, 2003.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
8.04 Mб
Скачать

1. Виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів —

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправ­ними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

2. Ті самі дії, вчинені особою, яка була засуджена за цією статтею, — караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Об'єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері забезпечення єдності вимірювань в Україні, захисту громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань. Ці відносини регулю­ються Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 р. (ВВР. - 1998. - № 30-31. - Ст. 194) та іншими норма­тивними актами.

2. Предмет злочину — фальсифіковані вимірювальні прилади та інстру­менти.

Прилади та інструменти є видами засобів вимірювальної техніки — тех­нічних засобів, які застосовуються під час вимірювань і мають нормовані ме­трологічні характеристики (ст. 1 вказаного Закону). Вимірювання прилада­ми базується на дії самого приладу, який конструктивно здатний до са­мостійної роботи та відображення результатів вимірювання, наприклад, вимірювання лічильниками спожитої електроенергії, води чи газу. Інструменти самостійно не працюють, а використовуються людиною в процесі вимірювання як допоміжний засіб, наприклад, вимірювання мікрометром, штангенциркулем тощо. Порядок установлення приналежності технічних за­собів до засобів вимірювальної техніки визначається Держстандартом Ук­раїни (див., зокрема, відповідний наказ Держстандарту від 12 травня 1999 р. № 217 (0В У. - 1999. - № ЗО. - Ст. 1560).

Вимірювання — це відображення фізичних величин їх значеннями за до­помогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів (ст. 1 вказаного Закону). Для кваліфікації за ст. 226 КК не має зна­чення, які саме фізичні величини (вага, об'єм, сила струму, відстань, швид- , кість тощо) відображаються при вимірюванні, а також в якій сфері людсь­кої діяльності планується використання фальшивих вимірювальних прила­дів та інструментів (в торгівлі, при наданні послуг, у медичній діяльності, при здійсненні контролю за якістю і безпекою продуктів харчування, станом навколишнього природного середовища, безпекою умов праці, під час геоде­зичних чи гідрометеорологічних робіт, податкових, банківських чи митних операцій тощо).

Фальшиві вимірювальні прилади та інструменти зовні виглядять як такі, що мають нормовані метрологічні характеристики, а насправді не відповіда­ють метрологічним вимогам, що висуваються до них, і вимірювання ними дає недостовірні результати. Наприклад, зовні справні й точні терези на­справді показують неточну вагу, оскільки перенастроєно роботу їх внутрішнього механізму чи програму.

3. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується виготовленням, переробленням або збутом фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів.

4. Виготовлення — це дії зі створення вимірювальних приладів чи інстру­ментів, пов'язані з їх фальсифікацією, або лише фальсифікація вже створе­них приладів чи інструментів. Під переробленням слід розуміти видозміну вже існуючої фальсифікації приладів чи інструментів.

Дії, якими фальсифікується прилад чи інструмент, можуть виявлятися в заміні деталей, частин чи блоків, внесенні змін до конструкторської схеми роботи приладу чи до його програми тощо. Фальсифікація може полягати також у спеціальній технічній наладці, яка пов'язана із втручанням у внут­рішню роботу приладу, проте її слід відрізняти від неправильних дій при ви­користанні нефальсифікованого приладу, які можуть призводити до недо­стовірних результатів вимірювання, наприклад, неправильно виставляються механічні терези, прилад експлуатується в умовах надто високої або низької температури, вологості тощо.

5. Поняттям збуту охоплюються будь-які різновиди відчуження фаль­сифікованих вимірювальних приладів чи інструментів (продаж, дарування тощо). Таке відчуження може вчинюватись як тією особою, яка виготовила або переробила фальсифіковані прилади та інструменти, так і іншими осо­бами.

6. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з дій — виготовлення, перероблення чи збуту.

7. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, при­чому виготовлення і перероблення фальсифікованих приладів чи інструментів учиняється з метою використання (винним або іншими особами) чи збуту.

8. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

9. Відповідальність за ч. 2 ст. 226 КК настає у випадку, коли особа, яка має судимість за частинами 1 чи 2 цієї статті, що не була знята чи погаше­на в установленому законом порядку, знову вчинила цей злочин. Про понят­тя судимості, погашення та зняття її див. статті 88-91 КК і коментар до них.

Стаття 227. Випуск або реалізація недоброякісної продукції

Випуск на товарний ринок або інша реалізація споживачам недобро­якісної, тобто такої, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам, або некомплектної продукції та товарів, якщо такі дії вчинені у великих розмірах, —

караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Під випуском або реалізацією недоброякісної продукції, вчиненими у великих розмірах, слід вважати розміри, що перевищують триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують випуск доброякісної продукції. Додатковим безпосереднім об'єктом є життя і здоров'я споживача.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» від 15 груд­ня 1993 р. (ВВР. — 1994. — № 1. — Ст. 1) під споживачем варто розуміти громадянина, який одержує, замовляє, використовує або має намір придба­ти або замовити товари (роботи, послуги) для власних потреб.

Споживачами можуть бути також і юридичні особи, що одержують, ви­користовують відповідну продукцію і товари.

2. Предметом злочину є недоброякісна і некомплектна продукція і то­вари.

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» від 8 квітня 1993 р. (ВВР. — 1993. — № 23. — Ст. 247) під про­дукцією слід розуміти науково — технічну продукцію, продукцію вироб­ничо-технічного призначення, товари народного споживання.

Якість продукції — це сукупність властивостей, що відображають безпе­ку, новизну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, есте­тичність, екологічність продукції, тобто надають їй можливість задовольня­ти споживача відповідно до її призначення.

Недоброякісною є продукція, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам. Недоброякісну продукцію або взагалі не можна використовувати за призначенням, або можна лише після суттєвої переробки. Окремі незначні відхилення від стандартів або технічних умов, з огляду на малозначність таких порушень, підпадають під ознаки ч. 2 ст. 11 КК і кримінальної відповідальності не тягнуть.

Стаття 227 КК має на увазі продукцію, що стала недоброякісною як з причин, що пов'язані безпосередньо з виробничим процесом, так і внаслідок інших причин. Наприклад, реалізація недоброякісного товару, що став таким у результаті порушення правил його зберігання, також утворить, при не­обхідних умовах, злочин, передбачений ст. 227 КК.

Некомплектною є продукція, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам за ознакою комплектності. Неком­плектну продукцію взагалі неможливо використовувати за цільовим призна­ченням або таке використання є утрудненим. Сюди варто віднести також продукцію, випущену без запасних частин, інструментів, інструкцій з експлуатації, креслень, технічних описань за умови, що це перешкоджає її нормальному використанню.

Для вирішення питання про доброякісність продукції, її комплектність слід залучати відповідних спеціалістів або експертів.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у випуску на товарний ринок або в іншій реалізації споживачам недоброякісної або некомплектної продукції і товарів, якщо такі дії вчинені у великих розмірах.

4. Під випуском продукції на товарний ринок слід розуміти передачу або відправлення такої продукції споживачу (одержувачу), а так само передачу продукції в оренду (лізинг, прокат). Судова практика під випуском про­дукції розуміє також і випадки, коли продукція прийнята відділом технічно­го контролю або іншою уповноваженою на те службою підприємства з оформленням документів, що засвідчують її якість.

5. Реалізація продукції передбачає оптову або роздрібну реалізацію, що може здійснюватись у вигляді продажу, обміну, бартеру тощо. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є великий розмір випущеної на товарний ри­нок або реалізованої недоброякісної продукції.

6. Відповідно до примітки до ст. 227 КК під випуском або реалізацією не­доброякісної продукції у великих розмірах слід розуміти розміри, що пере­вищують триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7. Якщо внаслідок реалізації недоброякісної продукції була заподіяна шкода здоров'ю споживача або його смерть, то вчинене варто кваліфікувати за правилами сукупності злочинів: за ст. 227 КК і відповідною статтею з розділу «Злочини проти життя і здоров'я особи».

Заподіяння майнової шкоди внаслідок використання споживачем недоб­роякісної продукції і товарів складом злочину, передбаченого ст. 227 КК, не охоплюється. Залежно від розміру майнової шкоди дії особи, винної у випу­ску на товарний ринок або в іншій реалізації недоброякісної продукції чи товарів, можуть додатково кваліфікуватися за статтею, що передбачає відповідальність за умисне (ст. 194 КК) або необережне (ст. 196 КК) зни­щення або пошкодження майна.

8. Збут незаконно виготовлених із недоброякісної сировини (матеріалів) алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, як­що це спричинило отруєння людей або інші тяжкі наслідки, тягне відповідальність за ч. З ст. 204 КК.

9. Реалізація продавцем недоброякісної продукції (товару), поєднана з об­маном покупця, тягне відповідальність, за необхідних умов, і за ст. 225 КК.

10. Злочин вважається закінченим із моменту випуску на товарний ринок або іншої реалізації недоброякісної або некомплектної продукції в зазначе­ному вище розмірі, незалежно від настання в результаті цього шкідливих наслідків.

11. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що випускає або реалізує недоброякісну продукцію, і бажає цього. Якщо дії, описані в ст. 227 КК, вчинені без умислу випуску на товарний ринок або іншу реалізацію споживачам недоброякісної продукції (товару), а є результатом недбалості або добросовісної помилки, склад цьо­го злочину буде відсутнім.

Мотив і мета винного можуть бути різними і на кваліфікацію не вплива­ють.

12. Суб'єктом злочину може бути особа, відповідальна за випуск на то­варний ринок або за іншу реалізацію споживачам якісної продукції. Такими особами, наприклад, можуть бути працівники (у тому числі службові особи) підприємств, що виробляють продукцію або товари, торгових підприємств, підприємці, які здійснюють діяльність по виробництву товарів для реалізації споживачам або торгову діяльність без створення юридичної особи.

Стаття 228. Примушування до антиконкурентних узгоджених Дій

1. Примушування до антиконкурентних узгоджених дій, які заборонені законом про захист економічної конкуренції, шляхом насильства чи за­подіяння матеріальної шкоди або погрози застосування насильства чи заподіяння такої шкоди -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.