- •Науково- практичний коментар
- •Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар /
- •2. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільне небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
- •Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності
- •3. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.
- •Розділ II закон про кримінальну відповідальність Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
- •Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •3. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
- •Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
- •2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі.
- •1. Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом.
- •2. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.
- •3. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України.
- •Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
- •Розділ III злочин, його види та стадії Стаття 11. Поняття злочину
- •1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
- •2. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання.
- •3. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
- •4. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
- •2. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
- •Стаття 14. Готування до злочину
- •2. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.
- •Стаття 15. Замах на злочин
- •2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
- •3. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
- •Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині
- •1. Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
- •2. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.
- •Розділ IV
- •Стаття 18. Суб’єкт злочину
- •1. Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
- •2. Спеціальним суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа.
- •Стаття 19. Осудність
- •1. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
- •Стаття 20. Обмежена осудність
- •Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
- •Розділ V вина та її форми Стаття 23. Вина
- •Стаття 24. Умисел і його види
- •2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільне небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і бажала їх настання.
- •Стаття 25. Необережність та її види
- •Розділ VI співучасть у злочині Стаття 26. Поняття співучасті
- •Стаття 27. Види співучасників
- •Стаття 29. Кримінальна відповідальність співучасників
- •Стаття 31. Добровільна відмова співучасників
- •Розділ VII
- •Стаття 32. Повторність злочинів
- •Стаття 33. Сукупність злочинів
- •2. При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
- •Стаття 34. Рецидив злочинів
- •Розділ VIII
- •Стаття 36. Необхідна оборона
- •Стаття 37. Уявна оборона
- •Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
- •Стаття 39. Крайня необхідність
- •2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
- •Стаття 40. Фізичний або психічний примус
- •Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
- •Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком
- •3. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.
- •Розділ IX
- •1. Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.
- •2. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
- •2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.
- •Розділ х покарання та його види Стаття 50. Поняття покарання та його мета
- •3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
- •Стаття 51. Види покарань
- •Стаття 52. Основні та додаткові покарання
- •Стаття 53. Штраф
- •Стаття 56. Громадські роботи
- •1. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільне корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
- •2. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
- •3. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
- •Стаття 57. Виправні роботи
- •Стаття 58. Службові обмеження для військовослужбовців
- •Стаття 59. Конфіскація майна
- •2. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
- •3. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
- •Стаття 60. Арешт
- •1. Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
- •2. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.
- •3. Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Стаття 61. Обмеження волі
- •2. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років.
- •2. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.
- •1. Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи.
- •2. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років.
- •Стаття 64. Довічне позбавлення волі
- •Розділ XI призначення покарання Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
- •2. При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65—67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
- •2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове.
- •Розділ XII звільнення від покарання та його відбування
- •3. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
- •1. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
- •3. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
- •1. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
- •2. Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.
- •3. Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.
- •Стаття 87. Помилування
- •1. Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи.
- •2. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.
- •Розділ XIII судимість
- •2. Зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.
- •3. Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом України.
- •Розділ XIV
- •1) Які вчинили у стані неосудності суспільне небезпечні діяння;
- •2) Які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
- •3) Які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
- •1. Примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
- •Розділ XV особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •3. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.
- •1. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
- •2. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року.
- •3. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків.
- •2. При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати п'ятнадцяти років.
- •Особлива частина Розділ і
- •1. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, —
- •2. Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, —
- •3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, —
- •Розділ II
- •1. Вбивство, вчинене через необережність, — карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- •2. Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
- •1. Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її людської гідності, —
- •2. Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб, —
- •3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього, —
- •2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій, —
- •1. Умисне легке тілесне ушкодження —
- •2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, —
- •1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, —
- •2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —
- •1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, —
- •2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи, — карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи більше осіб, —
- •1. Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, —
- •2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а також зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, —
- •2. Незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої, —
- •2. Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані,—
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам —
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, —
- •1. Незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров'я, —
- •1. Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора —
- •2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з метою продажу,—
- •Розділ III злочини проти волі, честі та гідності особи
- •1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини — караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
- •1. Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку —
- •1. Поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи —
- •Розділ IV
- •1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи —
- •1. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службове залежні, —
- •1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, — караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
- •2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- •1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, —
- •2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, —
- •Розділ V
- •2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища, —
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вплинули на результати голосування або виборів, —
- •2. Ті самі дії, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, —
- •2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —
- •1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, —
- •2. Ті самі дії, вчинені щодо державних чи громадських діячів або вчинені службовою особою або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, —
- •2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, —
- •1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків —
- •2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, —
- •1. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя), —
- •1. Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян, —
- •2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, —
- •1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів —
- •2. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, —
- •1. Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю —
- •2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, —
- •2. Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, —
- •1. Незаконне перешкоджання здійсненню релігійного обряду, що зірвало або поставило під загрозу зриву релігійний обряд, —
- •2. Примушування священнослужителя шляхом фізичного або психічного насильства до проведення релігійного обряду —
- •2. Ті самі дії, поєднані із втягуванням в діяльність групи неповнолітніх, -караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- •1. Незаконна відмова у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності —
- •2. Незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах —
- •1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я —
- •2. Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я —
- •Розділ VI злочини проти власності
- •1. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання —
- •2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи у великих розмірах, —
- •3. Ті самі дії, вчинені організованою групою або такі, що спричинили особливо тяжкі наслідки, —
- •1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства, —
- •2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, —
- •1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, —
- •Розділ VII
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —
- •2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, —
- •1. Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони були пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, —
- •2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, —
- •2. Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, —
- •2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —
- •1. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, —
- •1. Випуск (емісія) громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку —
- •1. Виготовлення з метою збуту, збут чи використання іншим чином підроблених недержавних цінних паперів —
- •2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або якщо вони завдали особливо великої матеріальної шкоди, —
- •1. Умисне обмірювання, обважування, обраховування чи інший обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг, якщо ці дії вчинені у значних розмірах, —
- •2. Ті самі діяння, вчинені особою, раніше судимою за обман покупців чи замовників, —
- •1. Виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів —
- •2. Ті самі дії, вчинені особою, яка була засуджена за цією статтею, — караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
- •2. Ті самі дії, вчинені організованою групою або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених статтями 233, 235, або організованою групою, або з використанням службового становища, —
- •3. Викрадення приватизаційних паперів —
- •Розділ VIII злочини проти довкілля
- •2. Ті самі діяння, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —
- •2. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, —
- •1. Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин, крім загальнопоширених, —
- •2. Ті самі діяння, вчинені на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо вони спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, —
- •Стаття 243. Забруднення моря
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, —
- •1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, —
- •1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, —
- •1. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду —
- •2. Ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені частиною першою цієї статті, —
- •Розділ IX злочини проти громадської безпеки
- •1. Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, —
- •2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу —
- •2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Погроза використати радіоактивні матеріали з метою спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози, —
- •2. Ті самі діяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •1. Ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів або вторинної сировини без належного дозволу —
- •2. Ввезення на територію України чи транзит через її територію речовин або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення, —
- •1. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин —
- •1. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, —
- •Розділ х злочини проти безпеки виробництва
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •Розділ XI злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду, -
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, —
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, —
- •1. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна —
- •2. Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —
- •1. Порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, — караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- •3. Діяння, передбачені частинам першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, —
- •1. Порушення правил пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, вибухових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створило загрозу безпеці повітряних польотів, —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, —
- •3. Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,—
- •1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, —
- •3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом, —
- •Розділ XII
- •Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
- •2. Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків, —
- •1. Умисне нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури —
- •2. Ті самі дії, вчинені щодо об'єктів, які є особливою історичною або культурною цінністю, —
- •1. Створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти —
- •2. Ті самі дії, вчинені з метою наживи або особою, раніше судимою за цей злочин, або вчинені організованою групою, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього, —
- •Розділ XIII злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- •2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, —
- •1. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства — караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
- •1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту —
- •1. Незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- •1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, -
- •1. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього, —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306—317 цього Кодексу, —
- •1. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах —
- •2. Та сама дія, вчинена повторно, —
- •2. Та сама дія, вчинена повторно, щодо двох чи більше осіб або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 314, 315, 317, 324 цього Кодексу, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли тяжкі наслідки, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —
- •Розділ XIV
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- •2. Ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або такі, що спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, —
- •2. Ті самі дії, вчинені особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що поєднані із застосуванням зброї, —
- •1. Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —
- •1. Порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, —
- •Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу
- •1. Ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, —
- •2. Ухилення військовозобов'язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів —
- •Розділ XV
- •1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України —
- •2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави —
- •1. Опір представникові влади під час виконання ним службових обов'язків —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій, —
- •1. Вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень —
- •2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, —
- •3. Умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, тяжких тілесних ушкоджень у зв'язку з їх державною або громадською діяльністю —
- •1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків —
- •2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальноне-безпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —
- •1. Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації —
- •2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони спричинили порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток, —
- •3. Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом —
- •2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —
- •1. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації —
- •Розділ XVI
- •2. Ті самі дії, якщо вони заподіяли істотну шкоду або вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, —
- •1. Викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем —
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли істотну шкоду, —
- •Розділ XVII злочини у сфері службової діяльності
- •Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу, —
- •2. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов'язки, зазначені у пункті 1 цієї примітки.
- •3. Істотною шкодою у статтях 364, 365, 367, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
- •2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, —
- •2. Одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара, —
- •3. Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, —
- •3. Повторним у статтях 368 і 369 цього Кодексу визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями.
- •1. Давання хабара —
- •2. Давання хабара, вчинене повторно, —
- •1. Провокація хабара, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабара, —
- •2. Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів, —
- •Розділ XVIII злочини проти правосуддя
- •2. Завідомо незаконні арешт або тримання під вартою —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки або були вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, —
- •1. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою —
- •2. Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, —
- •1. Примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство, —
- •2. Ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства або із знущанням над особою, —
- •2. Ті самі дії, які призвели до засудження невинної у вчиненні злочину особи, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що спричинили інші тяжкі наслідки, —
- •1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови —
- •2. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, —
- •1. Втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення —
- •2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені особою з використанням свого службового становища, —
- •3. Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, —
- •1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, —
- •2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загально-небезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —
- •2. Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть особи, взятої під захист, або інші тяжкі наслідки, —
- •1. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню —
- •3. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини —
- •1. Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину —
- •2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, —
- •2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, —
- •1. Ухилення від сплати штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю особою, засудженою до цих видів покарань, —
- •2. Ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання, —
- •2. Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду —
- •3. Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду —
- •1. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув'язненні, —
- •1. Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину —
- •2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, —
- •2. Умисне заподіяння захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, —
- •3. Умисне заподіяння тим самим особам у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, тяжкого тілесного ушкодження —
- •1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам, у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, —
- •2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальноне-безпечним способом, або якщо вони заподіяли шкоду в особливо великих розмірах, —
- •3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили загибель людей, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень чи настання інших тяжких наслідків, —
- •Розділ XIX
- •1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, —
- •1. Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених у частині першій статті 402 цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, —
- •2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, —
- •1. Погроза вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові або знищенням чи пошкодженням його майна у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби —
- •2. Заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв або вчинення інших насильницьких дій щодо начальника у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби —
- •3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, —
- •1. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства, —
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб або із застосуванням зброї, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, —
- •4. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •2. Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб — карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
- •3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •1. Ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману —
- •2. Відмова від несення обов'язків військової служби — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •2. Ті самі дії, вчинені військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли істотну шкоду, —
- •1. Умисне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна —
- •2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, або якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —
- •3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •1. Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •2. Те саме діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілого, —
- •3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, —
- •1. Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого, —
- •2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб, —
- •1. Порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання, —
- •2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •1. Порушення статутних правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, —
- •2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило тяжкі наслідки, —
- •1. Порушення статутних правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, —
- •2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило тяжкі наслідки, —
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •1. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, за відсутності ознак державної зради — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •1. Недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •1. Залишення гинучого військового корабля командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов'язків, а також особою із складу команди корабля без належного на те розпорядження командира —
- •2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —
- •Стаття 430. Добровільна здача в полон
- •2. Насильство над іншими військовополоненими або жорстоке поводження з ними з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого, —
- •1. Насильство, протизаконне знищення майна, а також протизаконне відібрання майна під приводом воєнної необхідності, вчинювані щодо населення в районі воєнних дій, —
- •Розділ XX
- •Стаття 436. Пропаганда війни
- •1. Планування, підготовка або розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, —
- •2. Ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій —
- •1. Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, —
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —
- •2. Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів —
- •2. Погроза вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, — карається виправними роботами на строк до двох років або арештом
- •2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені повторно або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, —
- •2. Участь без дозволу відповідних органів державної влади у збройних конфліктах інших держав з метою одержання матеріальної винагороди —
- •Прикінцеві та перехідні положення
- •1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2001 року.
- •2. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність:
- •2. Звільнити від покарання:
- •3. Закрити всі кримінальні справи щодо осіб, які вчинили злочини, передбачені Кримінальним кодексом України 1960 року, що перелічені в пункті 1 цього розділу.
- •14. При вирішенні питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, які вчинили злочини після набрання чинності цим Кодексом, суд застосовує статті 75-77 цього Кодексу.
- •20. Органи, які виконують вироки судів, зобов'язані надавати судам необхідні матеріали щодо осіб, які відбувають покарання.
1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, —
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, —
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, —
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Примітка. Під транспортними засобами в цій статті та статтях 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.
1. В умовах технічного прогресу розвиваються всі види механічного транспорту, збільшується потужність та швидкість руху транспортних засобів. Крім позитивних змін у роботі транспорту, це породжує і негативні явища. Більш реальною стає можливість настання тяжких наслідків — загибель чи травмування людей, знищення чи пошкодження транспортних засобів, вантажів та ін. Важливою умовою безпечної роботи всіх видів механічного транспорту є дотримання всіма учасниками правил безпеки руху та експлуатації транспорту. Серед усіх транспортних злочинів це посягання є найбільш поширеним, у зв'язку з чим кримінально-правові заходи боротьби з цим злочином набувають особливої актуальності.
2. У примітці до цієї статті перераховані транспортні засоби, на яких може бути вчинений цей злочин. До них належать всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.
3. Серед автомобілів є вантажні і легкові, машини спеціального призначення — санітарні, пожежні, спортивні, автокрани, навантажувачі, вишки, поливальні, а також автобуси. Трактори — це самохідні колісні машини та на гусеничному ходу, призначені для перевезення вантажів, а також виконання різноманітних робіт — сільськогосподарських, будівельних, лісових тощо. Інші самохідні машини призначені для будівельних, дорожніх, сільськогосподарських та інших робіт — грейдер, комбайн, бульдозер, кран, екскаватор тощо. Трамваї і тролейбуси (пасажирські, вантажні, колієукладальні, ремонтні, спеціального обслуговування) належать до міського електротранспорту, рух яких здійснюється відповідно до Правил дорожнього руху. Мотоцикли і моторолери (дорожні, спортивні, спеціального призначення) можуть бути з боковим причепом та без нього. Вони повинні мати двигун з робочим обсягом 50 куб. см і більше. Сюди також слід зарахувати мотоколяски й інші транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг. Інші механічні транспортні засоби, які приводяться в рух за допомогою двигуна, — це різного роду всюдиходи, аеросани, амфібії тощо, крім мопедів, тобто двоколісних транспортних засобів, які мають двигун з робочим обсягом до 50 куб. см.
4. Об'єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і наслідками.
5. Діяння (дія чи бездіяльність) полягає в порушенні правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Диспозиція цієї статті є бланкетною. Тому при вирішенні питання про притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею потрібно звертатись до нормативних актів, які регламентують порядок дорожнього руху та експлуатації механічного транспорту. Основним нормативним актом у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є «Правила дорожнього руху», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 13. Крім того, важливе значення має Закон України «Про дорожній рух», який було прийнято ЗО червня 1993 р. (ВВР. — 1993. — №31). При визначенні характеру порушення правил безпеки руху необхідно встановлювати, яку статтю чи пункт Правил порушила особа, що керувала транспортним засобом. На це звертає увагу Пленум Верховного Суду України у відповідних постановах, присвячених справам про автотранспортні злочини.
6. Порушення правил безпеки руху може виявлятися в перевищенні швидкості, порушенні правил обгону, об'їзду перешкод, проїзду перехресть, правил користування світловими приладами, буксирування, а також їзди з причепом, проїзді на заборонений знак чи сигнал світлофора тощо.
7. Порушення правил експлуатації може полягати в недотриманні водієм технічних умов експлуатації, порушенні порядку перевезення пасажирів, неправильному завантаженні, укладанні і закріпленні вантажів, експлуатації технічно несправних транспортних засобів тощо. Загальні вимоги до технічного стану транспортних засобів викладені в розділі 31 «Правил дорожнього руху». Крім того, на автотранспорті України затверджені «Правила технічної експлуатації рухомого складу автотранспорту» (К.: Техніка, 1972). За статтею 286 КК кваліфікуються лише такі порушення правил експлуатації, які пов'язані з безпекою руху транспортних засобів. Тому не можуть кваліфікуватися за цією статтею порушення правил експлуатації, не пов'язаних із безпекою руху. Це, наприклад, порушення термінів технічного обслуговування транспортних засобів або недотримання вимог при застосуванні видів пально-мастильних та інших матеріалів тощо. Порушення вимог законодавства про охорону праці, а також порушення правил безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних, сільськогосподарських, будівельних та інших робіт, не підпадає під ознаки ст. 268 КК.
8. Слід розрізняти транспортні засоби, які призначені тільки для перевезення вантажів і пасажирів, від інших самохідних машин (трактори, комбайни, бульдозери, грейдери тощо). Перші завжди рухаються згідно з «Правилами дорожнього руху». Інші самохідні машини можуть використовуватися для перевезення вантажів, а також для виконання різних робіт (сільськогосподарських, дорожніх, будівельних та ін.). Якщо такі машини перебувають у робочому стані, їхній рух здійснюється відповідно до «Правил дорожнього руху». Виконання такими машинами інших робіт у процесі руху регламентується іншими правилами та інструкціями, порушення яких за певних умов може кваліфікуватися за іншими статтями Кримінального кодексу.
9. Відповідальність за порушення правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів настає незалежно від місця, де було допущено порушення (магістраль, шосе, вулиця, залізничний переїзд, двір, поле, територія підприємства тощо)
10. Другою ознакою об'єктивної сторони є суспільне небезпечні наслідки. Відповідальність за ст. 286 КК диференційована залежно від тяжкості наслідків, які настали. В частині 1 наслідками є середньої тяжкості тілесні ушкодження, в ч. 2 — тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого, в ч. З — загибель кількох осіб.
11. Інколи порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту викликає наслідки, передбачені різними частинами ст. 286 КК. У таких випадках скоєне кваліфікується лише за тією частиною статті, яка передбачає відповідальність за більш тяжкі наслідки. За реальної сукупності злочинів, коли мали місце два і більше самостійних не пов'язаних між собою порушень, які викликали самостійні наслідки, відповідальність настає за сукупністю злочинів. Якщо особа двічі порушила і в різний час правила і в кожному з цих випадків загинула людина, то скоєне повинно кваліфікуватись за ч. 2 ст. 286 КК. Якщо ж смерть двох і більше осіб є наслідком тієї самої транспортної пригоди, тобто одного або пов'язаних між собою кількох порушень правил, то відповідальність настає за ч. З ст. 286 КК.
12. Причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину. Для встановлення причинного зв'язку важливе значення має характер порушення. Інколи до таких порушень зараховують: керування транспортним засобом у нетверезому стані, з непрацюючим спідометром, відсутність у водія посвідчення на право керування транспортним засобом певної категорії та ін. Зазначені порушення не можуть бути причиною тяжких наслідків. Причиною тяжких наслідків можуть бути лише такі порушення, які створюють реальну можливість настання наслідків. Це такий стан технічної системи транспорту в конкретній дорожній обстановці, який при подальшому розвитку подій і процесів перетворюється в дійсність, тобто спричиняє суспільне небезпечні наслідки.
13. Певні труднощі виникають, якщо кілька причин породжують одні наслідки. Це можуть бути: неправильна поведінка інших учасників дорожнього руху, особливі погодні умови, недоліки дорожнього покриття, незадовільний технічний стан транспортного засобу тощо. У таких випадках призначаються експертизи, які допомагають встановити причинний зв'язок між порушенням правил безпеки руху та експлуатації транспорту і суспільне небезпечними наслідками.
14. У тих випадках, коли наслідки перебувають у причинному зв'язку з порушеннями, які допустили два або більше водіїв, то всі вони притягаються до кримінальної відповідальності.
15. Суб'єктивна сторона цього злочину, визначається складністю об'єктивної сторони, яка характеризується діянням, наслідками та причинним зв'язком між ними. У зв'язку з цим психічне ставлення особи слід визначати як до факту порушення правил, так і до наслідків цього порушення. Порушення правил може бути вчинене з прямим умислом або зі злочинною недбалістю. Щодо наслідків вина особи може бути тільки необережною (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). В цілому цей злочин визнається необережним.
16. Якщо буде встановлено, що спричинення смерті або тілесних ушкоджень охоплювалось умислом водія, то скоєне повинне кваліфікуватися як умисний злочин проти життя та здоров'я людини.
17. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку та керує транспортним засобом. Під час навчальної їзди в автомобілях з подвійним управлінням суб'єктом злочину є інструктор, який здійснює навчання курсанта і знаходиться рядом з водієм. При притягненні до кримінальної відповідальності не має значення наявність або відсутність у водія права на управління транспортним засобом, є водій працівником транспортного підприємства чи власником транспортного засобу тощо. На кваліфікацію також не впливає, чи має водій навички, досвід управління транспортним засобом певної категорії або в особливих умовах тощо.
18. Не підлягають кримінальній відповідальності особи, які підбурювали водія до порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів, якщо це викликало наслідки, передбачені ст. 286 КК. Такі особи, незалежно від умисного характеру дій, не є співучасниками цього злочину, тому що він є необережним, а співучасть в таких злочинах не може мати місця.
19. На практиці інколи виникає питання про відповідальність хворих водіїв, які через це не забезпечили безпеки руху. Це питання повинне вирішуватись на загальних підставах. Якщо водій знає про наявність у нього певної хвороби, яка може стати причиною тяжких наслідків, то він повинен нести відповідальність за цією статтею на загальних підставах.
Так, під час керування автобусом у водія стався епілептичний припадок, в результаті якого він знепритомнів, що призвело до загибелі трьох осіб. Суд не погодився з твердженням захисника, що водій не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки був під час транспортної пригоди в стані неосудності і не міг відвернути суспільне небезпечних наслідків. Було встановлено, що водій знав про наявність у нього хвороби, яка може викликати непритомність під час руху транспортного засобу і він не зможе відвернути настання тяжких наслідків, тому був притягнений до кримінальної відповідальності. (Бюлетень Верховного Суду СРСР. — 1971. — № 4. — С. 6). Проте відповідальність не настає у випадках, коли водій не знає про наявність у нього такої хвороби, яка під час руху транспортного засобу може викликати непритомність і він не зможе відвернути настання тяжких наслідків. У таких випадках відсутня вина водія, який не передбачав можливості настання суспільне небезпечних наслідків, не повинен був і не міг їх передбачити.
20. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту інколи поєднане із вчиненням інших посягань, що має кваліфікуватися за сукупністю злочинів.
Так, водій вантажної машини М. із помсти вирішив позбавити життя працівника міліції К., який помітив, що водій спрямував на нього автомобіль, і почав утікати, перебігаючи з однієї сторони вулиці на іншу. На перехресті автомобіль наздогнав потерпілого і спричинив йому смертельні ушкодження. Одночасно була створена аварійна ситуація на перехресті. Для того щоб уникнути зіткнення, водій зустрічної автомашини різко загальмував і повернув вліво, внаслідок чого були спричинені тяжкі наслідки. Водія М. було притягнуто до кримінальної відповідальності за умисне вбивство і порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту.
21. Практика свідчить, що при порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту водій часто залишає місце події і не надає допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя стані. Внаслідок цього створюється загроза настання смерті або інших тяжких наслідків. У багатьох випадках надання допомоги травмованим особам відвертає настання смерті, зменшує тяжкість наслідків.
22. Залишення в небезпеці в таких випадках повинне інкримінуватися в вину водію автомобіля, який причетний до аварії. Якщо транспортна подія сталася внаслідок порушення правил безпеки руху і експлуатації транспорту, то відповідальність настає і за злочин, передбачений ст. 286 КК. Якщо порушення правил не було, то відповідальність настає лише за ст. 135 КК.
23. За сукупністю злочинів, передбачених статтями 286 і 289 КК, потрібно кваліфікувати діяння особи, яка незаконно заволоділа транспортним засобом і при управлінні ним допустила порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому зазначені у ст. 286 КК наслідки.
Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації
Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп'яніння або не має права на керування транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть,—
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, на строк до трьох років або без такого.
1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що виїзд у рейс або на лінію технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи в нетверезому стані або інше грубе порушення правил експлуатації створює загрозу спричинення і часто спричиняє шкоду життю та здоров'ю громадян, матеріальним цінностям. У пункті 1.5 «Правил дорожнього руху» вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
2. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням та наслідками.
3. Суспільне небезпечне діяння виявляється: 1) у випуску в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів; 2) у допуску до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп'яніння або не має права на керування транспортним засобом; 3) в іншому грубому порушенні правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух.
4. Під випуском в експлуатацію транспортного засобу розуміють усну чи письмову згоду, розпорядження, вказівку власника (уповноваженої особи) на використання транспортного засобу у сфері дорожнього руху за цільовим призначенням. Види транспорту, на яких може бути вчинено цей злочин, перелічені у примітці до ст. 286 КК. Технічно несправним транспортний засіб визнається тоді, коли в основних вузлах і механізмах, що убезпечують дорожній рух, є дефекти та недоліки, за наявністю яких забороняється його експлуатація, а також засоби, які зазнали конструктивних змін чи були переобладнані із порушенням вимог стандартів виготівника (гальмова система, система кермування, зовнішні світлові прилади, недоліки коліс і шин тощо) (розділ 31 «Правил дорожнього руху»).
5. Продаж (інша передача) підприємством-виготівником транспортного засобу, що має технічні недоліки, охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 227 КК (випуск або реалізація недоброякісної продукції), і не підлягає кваліфікації за ст. 287 КК, оскільки транспортний засіб при цьому є товаром і лише відчужується особі, яка в подальшому вирішуватиме питання про його експлуатацію після проходження технічного огляду.
6. Допуском до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп'яніння або не має права на керування транспортним засобом, визнається також усна чи письмова згода власника (уповноваженої особи) на використання транспортного засобу у сфері дорожнього руху за цільовим призначенням особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або не має посвідчення водія з відкритою відповідною категорією чи довідки про проходження медичного огляду. Рішення про допуск особи до керування будь-яким транспортним засобом приймається безпосередньо перед початком керування. Допуск особи може бути здійснений також шляхом мовчазної згоди, видачі маршрутного листа, передачі керма під час руху, невідсторонення її від керування тощо. Проте не можна визнати допуском до керування транспортним засобом, який передається особі не для керування, а для того, щоб без запуску двигуна доставити його до певного місця. Наприклад, незаправлений бензином мотоцикл або легковий автомобіль, який завантажується на інший транспортний засіб для подальшого перевезення.
7. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з рота, нестійкість пози, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіри обличчя, заява громадян про вживання цією особою спиртних напоїв, а так само зізнання в цьому самої особи. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наведені вище деякі ознаки алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з рота), а також звужені чи дуже розширені зіниці, які майже не реагують на світло, сповільненість рухів чи відповідей на запитання, а також сліди від ін'єкцій на руках чи тілі («Інструкція про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів»).
8. Інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, охоплює випадки надання дозволу на використання необлад-наного належним чином вантажного транспортного засобу для перевезення пасажирів, перевантаженого транспортного засобу чи завантаженого із порушенням правил дорожнього руху, допуск до керування особи, яка стомлена чи перебуває у хворобливому стані, або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу, грубе порушення режиму роботи водіїв та інші випадки.
9. Суспільне небезпечними наслідками, як обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину, є середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження або смерть потерпілого. За відсутності таких наслідків винна у вчиненні діяння особа, притягається до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.
10. Причинний зв'язок є необхідною ознакою об'єктивної сторони. Причиною виникнення наслідків є неповна підконтрольність технічно несправного транспортного засобу або стан водія, за якого він не в змозі відповідально керувати транспортним засобом.
11. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням особи до діяння та його наслідків. Діяння вчиняється умисно (прямий умисел). Винна особа усвідомлює наявність технічних недоліків у транспортному засобі, стану сп'яніння водія чи відсутність у останнього права на керування транспортним засобом, але дає згоду на випуск технічно несправного транспортного засобу в рейс або на лінію, або дозволяє керувати транспортним засобом особі в стані сп'яніння, тобто бажає вчинити такі дії. Ставлення винного до суспільне небезпечних наслідків характеризується необережністю (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). У цілому злочин є необережним. Якщо буде встановлено наявність у винному умислу (прямого або непрямого) до суспільне небезпечних наслідків, то відповідальність повинна настати за умисний злочин проти особи.
12. Суб'єктом цього злочину є особа, яка досягла 16-річного віку і є відповідальною за технічний стан транспортного засобу, дотримання правил його безпечної експлуатації. Це керівники транспортних підприємств та їх підрозділів, інші особи, яким делеговано відповідні повноваження з контролю за технічним станом транспортних засобів, дотримання правил їх експлуатації, допуску осіб до керування транспортними засобами (завідуючі та начальники гаражів, інспектори безпеки руху, головні механіки та ін.). Суб'єктом також можуть бути водії, за якими закріплено транспортний засіб, а також власники транспортних засобів.
Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання шляхів, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, або особою, яка виконує такі роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть, —
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років.
1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що неналежний стан автомобільних доріг, переїздів, споруд на шляхах сполучення, недбале проведення реконструкції та ремонту доріг знижує рівень безпеки умов руху транспортних засобів і в деяких випадках є причиною загибелі людей, спричинення їм тілесних ушкоджень, настання інших тяжких наслідків. У зв'язку з цим у Законі України «Про дорожній рух», «Правилах дорожнього руху» приділяється багато уваги необхідності покращення умов дорожнього руху: стану доріг, вулиць, переїздів через залізничну колію тощо.
2. Об'єктивна сторона злочину полягає: а) у діянні; б) наслідках; в) причинному зв'язку між діянням та наслідками.
3. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність) виявляється у порушенні вимог відповідних правил, норм та стандартів, що стосуються убезпечення умов руху транспортних засобів (наприклад, вимиканні вуличного освітлення в темну частину доби, надання дозволу на експлуатацію ділянки дороги із недоліками дорожнього покриття, невстановленні попереджувальних знаків на місцях проведення дорожніх робіт, несвоєчасному огляді доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд на предмет їхньої спроможності забезпечити водієві можливість відповідального керування транспортним засобом тощо).
Так, бригадир Євпаторійського виробничого водоііровідпо-каналізаційного господарства Р. при керуванні роботами на проїзній частині шляху дав вказівку на встановлення огорожі місця проведення робіт із залізобетонних блоків, не забезпечивши нанесення на них належної вертикальної розмітки. Не було це місце означене і додатковим нічним освітленням (порушення п. 8.6 і підпункту «з» п. 32.1 «Правил дорожнього руху»), а також не був виставлений стандартний попереджувальний дорожній знак (були встановлені саморобні знаки). Внаслідок цих порушень настали тяжкі наслідки (Архів Євпаторійського міського (міжрайонного) суду Автономної Республіки Крим, справа № 2—611).
А. Диспозиція цієї статті належить до бланкетних і для встановлення характеру порушення потрібно звернутись до правил, норм та стандартів, що убезпечують дорожній рух транспортних засобів. До таких належать: Закон України «Про дорожній рух» від ЗО червня 1993 р. (ВВР. — 1993. — № 31. — Ст. 31), «Єдині правила ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними і охорони» (Збірник постанов Уряду України. — 1994. — № 7. — Ст. 182), інші нормативні акти Міністерства транспорту України, Департаменту автомобільних доріг України та інших відомств, міжнародні угоди, ратифіковані Верховною Радою України, тощо.
5. Поняття «шлях» охоплює дві складові: автомобільний і трамвайний шляхи. Визначальною характеристикою шляху будь-якого призначення є його транспортно-експлуатаційні показники (технічний рівень, експлуатаційні можливості). Такі показники зазначаються у паспорті дороги і від їх сукупного значення визначається рівень убезпечення дорожнього руху. Поняття «вулиця» багато в чому синонімічне з поняттям «шлях» з тією лише особливістю, що в населених пунктах вона має різну назву — шосе, бульвар, проспект, провулок тощо. Не охоплюються складом злочину, передбаченого ст. 288 КК, порушення правил, норм та стандартів при будівництві під'їзних шляхів до житлових будинків, а також шляхів на подвір'ях.
6. Залізничний переїзд — це перетинання автомобільного шляху із залізницею на одному рівні, що влаштовується на прямих ділянках доріг і, як правило, поза межами залізничних станцій.
7. До шляхових споруд належать мости, шляхопроводи, тунелі, естакади, труби, водовідвідні пристрої, галереї, підпірні стіни, а також автобусні зупинки, перехідно-швидкісні смуги, майданчики для зупинок і стоянки автомобілів, пристрої для захисту доріг від сніжних лавин, заметів, лінії зв'язку і освітлення доріг тощо.
8. Поняттям будівництва охоплюється комплекс робіт, виконуваних для впорядкування і взаємного узгодження окремих елементів дорожніх умов руху з метою створення стану безпеки, комфорту і природної зручності руху транспортних засобів.
9. Під ремонтом розуміється комплекс робіт, за якого відновлюються окремі елементи дорожніх умов, їхні властивості до проектного стану. В процесі ремонту дорожні умови відновлюються без істотного поліпшення транспортно-експлуатаційних характеристик. Підвищення таких характеристик проводиться під час реконструкції шляху — комплексі будівельних робіт на існуючому об'єкті з метою підвищення його транспортно-експлуатаційних показників і наступним переведенням у цілому чи окремих ділянок до більш високої категорії.
10. Утримання шляхів охоплює виконання робіт по догляду за дорожнім покриттям, узбіччям, спорудами з метою підтримки їх у належному експлуатаційному стані, чистоті і порядку для забезпечення безперешкодного руху транспорту у будь-яку пору року.
11. Суспільне небезпечні наслідки є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину. Такими наслідками можуть бути середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або смерть. Відповідальність за цією статтею не диференційована залежно від тяжких наслідків. Це враховується при індивідуалізації покарання.
12. Причинний зв'язок як ознака об'єктивної сторони злочину встановлюється між порушенням правил, норм і стандартів при будівництві, реконструкції ремонті, утриманні доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд і суспільне небезпечними наслідками. Причиною настання суспільне небезпечних наслідків є порушення відповідних нормативів безпеки, що призводить до погіршення умов руху і об'єктивно перешкоджає водієві відповідально керувати транспортним засобом.
13. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням особи до факту порушення і його наслідків. Діяння може бути вчинене як умисно, так і необережно. Ставлення винного до суспільне небезпечних наслідків виявляється тільки в необережності. В цілому злочин відноситься до необережних. Якщо особа, вчиняючи порушення правил, норм і стандартів, бажала чи припускала настання тяжких наслідків, то відповідальність повинна настати за умисний злочин проти особи.
14. Суб'єктом цього злочину є особа, яка досягла 16-річного віку та є відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання шляхів, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд або виконує такі роботи. Це керівники дорожньо-експлуатаційних підприємств, їхні підлеглі, яким делеговано відповідні повноваження щодо дотримання правил, норм та стандартів, інспектори безпеки руху, виконроби, майстри та інші особи, що керують проведенням дорожніх робіт або робіт в межах проїзної частини, рядові робітники дорожньо-експлуатаційних підприємств тощо.
Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
1. Незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою — карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від
трьох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або повторно, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди потерпілому, —
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені організованою групою, або щодо транспортного засобу, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, —
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
4. Звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.
Примітка, і. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
2. Відповідно до частини другої цієї статті під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заво-лодіння транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 185, 186, 187, 189-191, 262 цього Кодексу.
1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що керування транспортним засобом, яким протиправне заволоділа особа, часто здійснюється з порушенням правил дорожнього руху, з перевищенням швидкості, проїздом на заборонені знаки та сигнали світлофора, або рух вночі без увімкнутих фар, що створює загрозу для безпеки руху. Заволо-діння транспортними засобами інколи здійснюють особи, які не мають посвідчення водія або певних навичок керування транспортним засобом цього типу. При заволодінні винна особа може не знати про можливі несправності транспортного засобу, що також може викликати настання тяжких наслідків. Інколи заволодіння здійснюють неповнолітні або особи, які перебувають у стані сп'яніння, що також створює небезпеку для життя і здоров'я людей. Суспільна небезпека цього злочину значно зростає у випадках, коли заволодіння транспортним засобом поєднане з насильством або погрозою його застосування.
2. Перелік транспортних засобів, на яких може бути вчинений цей злочин, дається у примітці до ст. 286 КК (див. коментар до зазначеної статті).
3. Об'єктивна сторона цього злочину виражається в незаконному заволодінні транспортним засобом. Воно може бути вчинене лише шляхом активної поведінки особи, тобто вчиненням дій. Пункт 1 примітки до цієї статті розкриває це поняття як протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
4. Вилучення транспортного засобу може здійснюватися шляхом запуску двигуна або на буксирі з допомогою іншого транспортного засобу. Заволодіння може вчинятися таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насилля чи погрози його застосування, з місця його стоянки або під час руху транспортного засобу, коли винна особа примушує водія виконувати його розпорядження і їхати у вказаному напрямку. Закінченим цей злочин є з моменту початку руху транспортного засобу з допомогою двигуна чи буксируванням. Якщо заволодіння транспортним засобом вчиняється під час його руху, то закінченим цей злочин є з моменту встановлення контролю над транспортним засобом. Проникнення в кабіну, гараж чи інше сховище, спроба запустити двигун або буксирувати повинні розглядатися як замах на вчинення цього злочину.
5. Заволодіння транспортним засобом повинне бути незаконним. Це означає, що винна особа не має права використовувати транспортний засіб для поїздки на ньому. Не є протиправною поїздка на транспортному засобі в стані крайньої необхідності, тобто для того, щоб терміново доставити тяжко хвору людину до лікарні, для гасіння пожежі або усунення іншої небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам особи, суспільним чи державним інтересам тощо.
6. Суб'єктивна сторона цього злочину полягає у прямому умислі. Особа розуміє, що протиправне заволодіває транспортним засобом, усвідомлює суспільну небезпеку цього діяння і бажає його вчинити. Якщо особа допустила фактичну помилку і вважала, що завдяки її службовому стану або дружнім стосункам чи на правах родича, вона має право користуватися транспортним засобом, то відповідальність за цією статтею не настає.
7. Незаконне заволодіння транспортним засобом може вчинятися з будь-якою метою або мотивом. Часто цей злочин вчиняється для того, щоб покататись, доїхати до місця свого призначення або доставити майно, для використання транспортного засобу як знаряддя для вчинення іншого злочину.
8. Згідно з чинним законодавством метою вилучення транспортного засобу може бути подальше обернення його на свою або інших осіб користь. За Кримінальним кодексом 1960 р. угон транспортних засобів міг вчинятися без мети їх викрадення. Про наявність такої мети можуть свідчити: зміна зовнішнього виду транспортного засобу, заміна номерів кузова і головних агрегатів, підроблення документів тощо.
9. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-ти років (ч. 1 ст. 289 КК) або 14-річного віку при вчиненні злочину з кваліфікуючими обставинами (частини 2, 3 цієї статті).
Суб'єктом злочину в судовій практиці не визнають членів сім'ї власника або законного користувача транспортного засобу, водіїв транспортних засобів державних чи громадських організацій, які без належного дозволу здійснюють поїздку на закріпленому за ним транспортному засобі, а також службові особи підприємства, які мають право розпоряджатися користуванням чи експлуатацією транспортних засобів. Не визнаються суб'єктами цього злочину охоронці гаражів та стоянок транспортних засобів, слюсарі, які ремонтують або обслуговують транспортні засоби.
10. У частині 2 статті передбачені кілька кваліфікуючих обставин, які заслуговують роз'яснення.
11. Заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб має місце у випадках, коли дві і більше особи заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовленість повинна бути до початку вилучення транспортного засобу. Крім того, особи, які беруть участь у вчиненні цього злочину, повинні бути співвиконавцями, тобто вони спільними діями заволодівають транспортним засобом. Для кваліфікації не має значення, хто з цих осіб керував транспортним засобом. Співвиконавцями є й інші особи, які знаходились у кабіні чи салоні транспортного засобу. Проте не підлягають кримінальній відповідальності особи, які не брали участі у вилученні транспортного засобу, але після заволодіння ним здійснювали поїздку на цьому транспортному засобі.
12. Якщо заволодіння транспортним засобом вчинене однією особою, але в ньому брали участь інші співучасники (пособник, підбурювач), то в цьому випадку відсутня ця кваліфікуюча обставина, а дії співучасників кваліфікуються з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК.
13. Повторним відповідно до ч. 2 цієї статті слід вважати вчинення таких дій вдруге, незалежно від того, чи притягалась ця особа до кримінальної відповідальності за перший злочин. Значення не має, чи були це закінчені злочини, чи один із них був замахом або приготуванням до злочину.
14. Якщо два і більше злочини вчинені однією особою, яка виконувала роль виконавця, були закінченими і при цьому відсутні інші кваліфікуючі обставини, то скоєне кваліфікується за ч, 2 статті як повторне вчинення злочину.
15. Відповідно до п. 2 примітки до цієї статті повторним визнається також заволодіння транспортним засобом, якщо воно вчинене після злочинів, передбачених статтями 185, 186, 187, 189, 190, 191, 262 КК.
Не будуть повторним заволодінням транспортним засобом неодноразові спроби вчинити цей злочин, якщо це відбувається в одному місці з невеликим проміжком часу.
16. Заволодіння, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, передбачене також і в ст. 278 КК (див. коментар до цієї статті).
17. Заволодіння транспортним засобом з проникненням у приміщення чи інше сховище.
Проникнення — це протиправне вторгнення у приміщення або інше сховище з метою заволодіння транспортним засобом. Воно може здійснюватися таємно або відкрито, з подоланням перешкод або опору людей. Вторгнення може вчинятися і шляхом обману або підкупу людей всупереч волі особи, яка охороняє транспортні засоби.
18. Приміщенням визнається будівля, споруда, яка призначена для розміщення транспортних засобів або іншого майна. Інше сховище — це призначена для постійного чи тимчасового збереження (стоянки) транспортних засобів ділянка території, обладнана огорожею, навісом, іншими технічними засобами чи забезпечена охороною.
19. Якщо особа має доступ до приміщення чи іншого сховища завдяки своєму службовому становищу чи роботі, яку виконує (робітник, контролер, охоронець тощо), то заволодіння транспортним засобом при виконанні ним своїх службових обов'язків не є кваліфікованим складом злочину за цією ознакою.
20. Дії, що завдали значної матеріальної шкоди потерпілому, є кваліфікуючою обставиною, яка передбачена ч. 2 цієї статті. При вирішенні цього питання потрібно враховувати передусім вартість пально-мастильних матеріалів, які були витрачені при використанні транспортного засобу. Крім того, якщо було пошкоджено транспортний засіб при його використанні, то потрібно враховувати вартість ремонту. Крім прямих матеріальних збитків, потрібно враховувати нестримані прибутки, які можуть бути спричинені внаслідок того, що власник або користувач не може використовувати транспортний засіб за призначенням — для перевезення вантажів, пасажирів чи виконання робіт.
21. Частина 3 статті передбачає відповідальність за дії, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (див. коментар до ст. 278 КК), або вчинені організованою групою, або щодо транспортного засобу, вартість якого у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
22. В частині 4 статті передбачені умови звільнення від кримінальної відповідальності. Це питання може вирішувати лише суд.
По-перше, це можливо за умови, що особа вперше вчинила цей злочин без застосування будь-якого насильства до потерпілого чи погрози його застосування.
По-друге, особа повинна добровільно заявити про це правоохоронним органам.
По-третє, особа повинна повернути транспортний засіб власнику чи користувачу і повністю відшкодувати завдані збитки.
23. Заволодіння транспортним засобом за багатьма ознаками має схожість з викраденням чужого майна. Відмінність цих злочинів можна провести за їх об'єктом і предметом.
Об'єктом викрадення чужого майна є відносини власності, а об'єктом цього злочину є відносини, які забезпечують безпеку руху та експлуатації механічного транспорту. Предметом викрадення є будь-яке чуже майно. Предметом цього злочину є транспортні засоби, які згідно з чинним законодавством визнаються джерелом підвищеної небезпеки.
24. Проте це не виключає кваліфікації цього злочину за сукупністю із злочинами проти власності. Так, якщо особа незаконно заволоділа транспортним засобом, користувалася ним, а потім викрала магнітофон, інші речі в транспортному засобі і залишила його, то вона буде притягатись до відповідальності за цей злочин і за крадіжку чужого майна.
25. Якщо при керуванні транспортним засобом, яким особа незаконно заволоділа, порушені правила дорожнього руху, що викликало смерть потерпілого або спричинення йому тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, то відповідальність настає за сукупністю злочинів (статті 286 і 289 КК).
26. За сукупністю злочинів настає відповідальність особи, яка при заво-лодінні транспортним засобом, поєднаним із насиллям, спричинила смерть потерпілому (статті 115 і 289 КК).
Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
Знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу —
караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
1. Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, які забезпечують порядок реєстрації транспортних засобів, вірогідність номерів їх основних частин і агрегатів.
2. Предметом злочину є кузов, двигун, шасі чи номерна панель, на яких заводським способом позначено номери. При реєстрації транспортних засобів у технічний паспорт заносяться ці номери, завдяки чому транспортні засоби можуть бути ідентифіковані.
3. Небезпечність цього злочину полягає в тому, що знищення, підробка або заміна номерів позбавляє можливості ідентифікувати транспортний засіб. Це в свою чергу перешкоджає розкриттю злочинів, у тому числі викрадення транспортних засобів тощо.
4. З об'єктивної сторони злочин виражається у знищенні, підробці або заміні ідентифікаційного номера двигуна, шасі або кузова, або заміні номерної панелі з ідентифікаційним номером.
5. При знищенні номера з агрегата зникають всі цифри або літери, а при його підробці змінюється одна або кілька цифр або літер. Злочин є закінченим з моменту вчинення зазначених у диспозиції статті дій. '
6. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.
7. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку.
Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил
Порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років.
1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що на всіх видах механічного транспорту створюються необхідні умови для забезпечення порядку і захисту життя і здоров'я людей, які користуються транспортними послугами. Внаслідок порушення чинних на транспорті правил гинуть люди, матеріальні цінності тощо, у зв'язку з чим і встановлена кримінальна відповідальність за ці діяння.
2. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і наслідками.
3. Діяння виражається в порушенні чинних на транспорті правил. Диспозиція цієї статті є бланкетною. Тому при вирішенні питання про кримінальну відповідальність потрібно звертатись до різних правил, статутів, інструкцій, які діють на всіх видах транспорту. При звинуваченні потрібно посилатись на конкретні норми, параграфи, статті, які були порушені при вчиненні цього діяння. Найбільш розповсюдженими в судовій практиці є такі порушення: проїзд через залізничну колію транспортних засобів у нев-становлених для цього місцях, невиконання вимог при випасі або прогоні тварин біля аеропортів, залізничних колій, автомобільних шляхів, перехід вулиць у невстановлених місцях або на червоне світло світлофора, самовільне відчинення дверей у поїздах, автобусах, трамваях і тролейбусах, невиконання правил дорожнього руху велосипедистами та водіями гужового транспорту тощо.
4. Наслідками цього злочину є загибель людей або інші тяжкі наслідки. Для кримінальної відповідальності досить загибелі хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків слід відносити спричинення потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди.
5. Між діянням і наслідками повинен бути встановлений причинний зв'язок. Для встановлення причинного зв'язку в суді нерідко призначаються експертизи.
6. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням особи до вчиненого нею діяння і його наслідків. Порушення правил може бути як умисним (прямий умисел), так і необережним (злочинна недбалість). Щодо наслідків вина особи може бути лише необережною (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). В цілому цей злочин є необережним, оскільки суб'єктивну сторону цього діяння визначає психічне ставлення особи до наслідків.
7. Суб'єктом злочину можуть бути пасажири, пішоходи, велосипедисти, погоничі і пастухи худоби, особи, які управляють човнами, байдарками і маломірними суднами, які досягли 16-річного віку.
8. На практиці інколи виникає питання про відмежування цього злочину від пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК). Порушуючи чинні на транспорті правила, особа робить непридатними для експлуатації шляхи сполучення, засоби зв'язку або сигналізації. Наприклад, при переїзді через залізничну колію у невстановленому місці трактором, комбайном, грейдером або при виконанні різноманітних робіт. Відмежування проводиться за характером вини. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів вчиняється тільки умисно. При порушенні чинних на транспорті правил пошкодження засобів транспорту відбувається тільки з необережності.
Стаття 292. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
1. Пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів автоматики, зв'язку, сигналізації, якщо це призвело до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричинило небезпеку для життя людей, —
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років.