Сервіси Інтернету реалізуються завдяки:

1. Пошуковим системам.

2. Інформаційним серверам.

3. Веб-серверам Інтернету.

4. Серверам присутності в мережі.

Згідно з класифікацією веб-сервери мережі Інтернету включають:

1. Сервери поточного доступу та спеціалізовані сервери.

2. Кінцеві сервери і сервери керування трафіком.

3. Сервери користування і кінцеві сервери мережі.

4. Сервери керування трафіком і вихідні сервери.

Функціональні категорії веб-серверів мережі Інтернет можуть розглядатись як:

1. Складові системи доступу фірми до можливостей мережі.

2. Засіб забезпечення повторних відвідувань мережі користувачами.

3. Елементи інтегрованої програми маркетингу фірми в Інтернеті.

4. Засіб надання якісних інформаційних послуг маркетологам фірми.

Основними маркетинговими завданнями забезпечення ефективної роботи веб-сервера фірми є:

1. Залучення відвідувачів на сервер і досягнення більшого числа повторних відвідувань.

2. Організація інтерактивної реклами продукції та послуг різних підприємств і організацій.

3. Максимізація одержуваних прибутків за рахунок використання можливостей Інтернету.

4. Налагодження інтерактивної взаємодії з кінцевими покупцями та споживачами продукції.

При використанні серверів Інтернету підприємства можуть отримувати прибуток шляхом:

1. Залучення нових споживачів своєї продукції.

2. Продажу рекламного місця на своїх веб-сторінках.

3. Підвищення іміджу фірми та розширення зв’язків.

4. Наведені відповіді доповнюють одна одну.

Збільшення кількості повторних відвідувань сервера можливе за умови:

1. Зменшення оплати послуг Інтернету для постійних відвідувачів.

2. Надання користувачам якісних послуг і необхідної інформації для задоволення їхніх потреб.

3. Залучення нових споживачів до відвідування сайтів шляхом проведення рекламних акцій.

4. Розширення переліку товарів і послуг, що пропонуються фірмами користувачам через мережу.

Завдяки якій групі серверів користувачі можуть довідатися про існування сервера фірми?

1. Інформаційних.

2. Рекламних.

3. Керування трафіком.

4. Кінцевих.

Трафік – це:

1. Пошуковий сервер мережі Інтернет.

2. Інформація, що передається через Інтернет.

3. Сервіс, що не має власного протоколу.

4. Мультимедійна інформація в глобальній мережі.

Основною ціллю серверів керування трафіком є:

1. Направлення споживачів до початкового сервера.

2. Залучення відвідувачів на сервер.

3. Перенаправлення споживачів до кінцевого сервера.

4. Надання користувачам тематично структурованої інформації.

До серверів, що керують трафіком, належать:

1. Ініціюючі сервери, каталоги і пошукові системи.

2. Інформаційні сервери та інтерактивні магазини.

3. Ініціюючі сервери та інтернет-магазини.

4. Інформаційні та рекламні сервери.

До складових частин, що забезпечують роботу пошукових систем, не входять:

1. Веб-сторінки.

2. Спайдери.

3. Індекси пошуку.

4. Навігатори.

При роботі з пошуковою системою Інтернету повноту відповідності знайденого документа запиту користувача визначає показник:

1. Тематичності.

2. Еквівалентності.

3. Релевантності.

4. Відповідності.

Спайдером Інтернету називають:

1. Програму обміну інформацією, що різноманітна за тематичним змістом згідно з запитами користувачів.

2. Програму, що відвідує веб-сервери, зчитує та індексує їхній вміст, рухається до інформації через знайдені посилання.

3. Програму, що відповідно до запиту користувачів перебирає індекси пошукової системи в пошуках необхідної інформації.

4. Програму, що забезпечує збереження копій текстової інформації з відвіданих користувачем веб-сторінок.

Пошукові системи дозволяють знайти:

1. Усі існуючі в мережі Інтернет сайти згідно з запитом користувача.

2. Лише закодовані за тематичними напрямами сайти мережі.

3. Сайти з ієрархічно організованою тематичною структурою.

4. Лише зареєстровані сайти, які є відкритими для доступу.

Ресурс Інтернету, що є інтегрованою частиною сервера, своєрідним каталогом на серверному комп’ютері, називається:

1. Спайдером.

2. Браузером.

3. Сайтом.

4. Сервером.

Пошук інформації в каталозі, на відміну від пошукової системи, ведеться:

1. За ключовими словами бази даних, яка складається з проіндексованого змісту серверів мережі.

2. Вручну за ієрархічно організованою тематичною структурою.

3. За ключовими словами або виразами згідно з запитом користувача.

4. За рахунок виконання функції автоматичного пошуку виразів.

Якщо пошукова система Інтернету має при собі одразу і каталог, тоді вона називається:

1. Комбінованою.

2. Доповненою.

3. Комплексною.

4. Об’єднаною.

Комплексний підхід при виконанні функцій пошуку тематично різноманітної інформації та переміщення до неї користувачів забезпечують:

1. Комбіновані системи.

2. Ініціюючі сервери.

3. Каталоги Інтернету.

4. Пошукові системи.

До функцій ініціюючих серверів належать:

1. Пошук інформації та наступне перенаправлення користувачів до знайдених ресурсів відповідно до запиту.

2. Пошук інформації та переміщення до неї користувачів.

3. Надання тематично різноманітного інформаційного змісту.

4. Наведені відповіді доповнюють одна одну.

Портал – це:

1. Сукупність сайтів одного напряму.

2. Пошуковий сервер.

3. Великий ініціюючий сервер.

4. Комбінована система сайтів.

Перевага порталів порівняно з каталогами і пошуковими системами полягає в тому, що вони:

1. Забезпечують ефективний пошук необхідної користувачу інформації.

2. Дозволяють перенаправляти користувачів до знайдених ресурсів мережі.

3. Видають знайдені документи відповідно до запиту користувача в порядку зменшення їх релевантності.

4. Надають різноманітний тематичний зміст через комплексний підхід до пошуку інформації та переміщення до неї користувачів.

Інформація про фірми, проведення продажу товарів, фінансові зведення, представлені в електронному варіанті, – це:

1. Дані кінцевих серверів мережі.

2. Інформаційні ресурси Інтернету.

3. Засоби відтворення даних мережі.

4. Правильна відповідь не зазначена.

До кінцевих серверів належать:

1. Пошукові системи, каталоги та сервери присутності в мережі.

2. Ініціюючі сервери та комбіновані системи.

3. Сервери присутності в мережі, інформаційні сервери та інтерактивні магазини.

4. Інформаційні та ініціюючі сервери, інтерактивні магазини.

Сервери, що забезпечують віртуальну присутність фірм та їхніх пропозицій у середовищі Інтернету, називають:

1. Інформаційними серверами.

2. Серверами присутності в мережі.

3. Ідентифікаційними серверами.

4. Рекламними серверами.

Сервери присутності в Інтернеті бувають таких видів:

1. Рекламні сервери та сервери, що інформують.

2. Інформаційні та пошукові сервери.

3. Платні та безкоштовні сервери.

4. Усі зазначені види серверів входять в цю групу.

Рекламні сервери забезпечують користувачів Інтернету:

1. Детальною інформацією про фірми та їхню пропозицію.

2. Рекламною інформацією, що розміщена на одній чи кількох веб-сторінках.

3. Тематично структурованою інформацією бажаного змісту.

4. Фінансовою інформацією та даними про ринки збуту продукції.

За однією з класифікацій інформаційні сервери бувають:

1. Основні та другорядні.

2. Національні та міжнародні.

3. Загальнодоступні та комерційні.

4. Платні та безкоштовні.

Мережеві магазини, що працюють в режимі on-line, називають:

1. Інформаційними.

2. Комерційними.

3. Інтерактивними.

4. Рекламними.

Інтерактивні магазини – це:

1. Веб-сервер, що забезпечує продаж з використанням електронного каталогу чи іншого виду представлення продукції.

2. Віртуальний торговельний автомат, що приймає від клієнтів замовлення і передає їх для обробки менеджеру.

3. Рекламний сервер, що надає користувачам необхідну інформацію про товари і послуги різних фірм.

4. Інформаційний сервер, доступ до якого можливий за умови оплати послуг мережі.

Поряд з відвідуванням традиційного магазину інтерактивний магазин дозволяє використовувати елементи:

1. Масового маркетингу.

2. Прямого маркетингу.

3. Мережевого маркетингу.

4. Концентрованого маркетингу.

Інтернет-магазин відрізняється від традиційного магазину за:

1. Широтою пропонованого асортименту.

2. Обсягом надання необхідної споживачу інформації.

3. Специфікою організації обслуговування клієнтів.

4. Наведені відповіді доповнюють одна одну.

Головними функціями інтерактивних магазинів є:

1. Забезпечення користувачів мережі різноманітною інформацією про товарну пропозицію відповідно до запиту.

2. Персоналізація підходу до роботи з клієнтами з врахуванням раніше зроблених покупок.

3. Надання клієнту інформації про товар або послугу та отримання від нього замовлення.

4. Регулярне оновлення рекламної інформації про товари і послуги відповідно до замовлення фірм.

До поняття “інтернет-магазин” належить:

1. Інтернет-вітрина.

2. Торговельний автомат.

3. Автоматичний магазин.

4. Усі відповіді правильні.

Для якої моделі віртуального магазину характерне обслуговування покупців без залучення менеджера?

1. Інтернет-вітрини.

2. Автоматичного магазину.

3. Торговельного автомату.

4. Інтернет-магазину.

Який із різновидів інтернет-магазину за своєю суттю є логічним і простим розширенням веб-сайта, а не інтерактивним магазином?

1. Віртуальний магазин.

2. Автоматичний магазин.

3. Інтернет-вітрина.

4. Торговельний автомат.

Застосування Інтернет-вітрини може бути виправданим для:

1. Товарів першої необхідності.

2. Складних товарів.

3. Престижних товарів.

4. Сезонних товарів.

Інтернет-вітрина може бути:

1. Сталою або змінною.

2. Тільки статичною.

3. Лише динамічною.

4. Статичною або динамічною.

Торговельний автомат відрізняється від інших видів інтернет-магазину тим, що:

1. Представляє рекламну інформацію про товари і послуги фірм.

2. Приймає замовлення на покупку та оформляє рахунки на оплату замовленого товару без участі людини.

3. Забезпечує споживачів значно більшим обсягом інформації, необхідної для прийняття рішення про покупку.

4. Виписує рахунки на замовлені товари, відслідковує прийом платежів і формує заявки на їх доставку.

Інтернет-вітрину і торговельний автомат можна розмістити на:

1. Віддаленому сервері з постійно діючим зв’язком.

2. Корпоративному сервері в локальній мережі.

3. Власному сервері або на сервері провайдера.

4. На будь-якому сервері за рішенням фірми.

Найефективнішою системою організації інтернет-магазину вважається:

1. Автоматичний магазин.

2. Інтернет-вітрина.

3. Торговельний автомат.

4. Інтерактивний магазин.

До функцій автоматичного магазину в мережі Інтернет не належить:

1. Виписування рахунків і можливість відстеження замовлень.

2. Прийом платежів і формування заявок на доставку товарів покупцям.

3. Використання он-лайнової платіжної системи при обслуговуванні клієнтів.

4. Залучення людини до прийняття замовлень на покупку товарів.