5. Специфіка користувачів Інтернету в Україні: характеристики, методологія дослідження, основні прогнози

Упродовж останніх двох років частка користувачів Інтернету в Україні в цілому зросла з 5 до 8 %, серед сільського населення – з 6 до 10 %, а серед міського населення віком від 18 до 45 років – з 9 до 15 %.

Використання Інтернету в Україні обумовлюють характеристики, які розподілені в порядку зростання важливості:

1. приналежність до більш молодих вікових груп;

2. наявність повної чи незавершеної вищої освіти;

3. проживання в одному із семи найбільших міст України (Київ, Львів, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Харків, Луганськ);

4. наявність високого щомісячного доходу;

5. статус підприємця або керівника;

6. проживання в західно-центральній частині України.

Навпаки, до чинників, які знижують імовірність використання мережі в Україні, належать:

1. приналежність до більш старших вікових груп;

2. проживання в сільській місцевості;

3. проживання в східній і східно-центральній частинах України;

4. заняття фізичною працею;

5. жіноча стать.

Інформація про кількість й характеристики інтернет-користувачів в Україні, що час від часу публікується в пресі, дуже фрагментарна, і, до того ж, найчастіше досить сильно відрізняється одна від одної. Державні органи, які могли б надавати подібну інформацію (Держкомстат, Державний комітет зв'язку й інформатизації), як правило, цього не роблять.

Єдиним джерелом подібного роду даних залишаються поки що публікації комерційних дослідницьких компаній (рис.2.4). Очевидно, що існує проблема відсутності доступної, надійної та достовірної інформації про український сегмент користувачів Інтернету, яка необхідна для прийняття різного роду рішень учасниками ринку.

Рис. 2.4. Збільшення частки користувачів Інтернету серед дорослого населення України у 2000-2006 рр.

Крім того, оцінки кількості користувачів Інтернету, які надаються відомими дослідницькими компаніями, які давно працюють на українському ринку і у професіоналізмі яких сумніватися не доводиться, рідко співпадають.

Схожа ситуація складається й у Росії: наприклад, оцінки кількості користувачів Інтернету, які публікувалися такими лідерами дослідницького ринку, як ФОМ, КОМКОН-2, досить сильно відрізняються одна від одної.

На наш погляд, поясненням цього може бути тільки одне: найчастіше порівнюються непорівнянні показники. Різнобій у таких цифрах викликає обґрунтовану недовіру потенційних клієнтів, тим більше, що дослідницькі компанії найчастіше й не намагаються пояснювати причини того, чому за їх дослідженнями виходять різні результати.

Ці дві проблеми – недоліки інформації про користувачів Інтернету і "різнобій" у наявній інформації як в Україні, так і в Росії – викликані, в першу чергу, відсутністю загальноприйнятої системи виміру інтернет-аудиторії, хоча така система існує й активно використовується у вимірах телеаудиторії.

Однак такі проблеми характерні не тільки для "слов'янських" ринків. Як зазначають фахівці компанії eForecast, основні розходження в оцінках аудиторії того або іншого медіаносія викликані двома причинами:

• по-перше, різними визначеннями того, що вимірюється;

• по-друге, різною методологією проведення дослідження. Наприклад, користувачем Інтернету можна вважати того, хто хоча б один раз заходив у мережу, а можна й такого, хто робить це хоча б раз у тиждень.

Таким чином, назріла необхідність розробки єдиної, добре продуманої й докладної системи індикаторів, які характеризують використання мережі Інтернет населенням України.

За кордоном про необхідність створення такої системи говорять як представники державних структур, так і комерційні компанії. Євросоюз ініціював програму eEurope, однією зі складових якої є розробка системи статистичних показників користування Інтернетом мешканцями Європи.

Тільки створення єдиної системи виміру аудиторії Інтернету дозволить проводити моніторинг, що дасть можливість відслідковувати тенденції зміни кількості користувачів, їхнього складу, характеру переваг і т.д.

Київський міжнародний інститут соціології (надалі – КМІС) досліджує інтернет-аудиторію вже протягом 7 років, і набутий досвід дозволяє йому запропонувати свою систему індикаторів оцінки користування Інтернетом. Розглянемо особливості пропонованої КМІС методики.

Методологія дослідження. Це повинне бути регулярне репрезентативне загальнонаціональне моніторингове дослідження, методом збору даних у якому будуть face-to-face-інтерв'ю. Частота цього дослідження – приблизно один раз в 4 місяці.

Що повинно увійти до системи вимірюваних показників?

По-перше, слід прийняти єдине визначення генеральної сукупності. Досить часто результати дослідження інтернет-аудиторії, отримані різними організаціями, неможливо порівняти через різні вікові категорії досліджуваних популяцій. Найчастіше, як в нашій країні, так і за кордоном, використовуються вибірки 18+, а при дослідженні користувачів Інтернету іноді переходять до вибірки 14+, що робить дані непорівнянними. Наприклад, оцінки числа користувачів Інтернету в Україні, отримані КМІС, важко прямо порівнювати з показниками компанії GFK, тому що вибірка КМІС репрезентує населення України за віком (18+), а вибірка GFK обмежена діапазоном 18-59 років.

По-друге, необхідно вимірювати забезпеченість всіх домогосподарств технічними пристроями для доступу до Інтернету:

• відсоток респондентів, у яких є стаціонарний телефон;

• відсоток респондентів, у яких є мобільний телефон;

• відсоток респондентів, у домогосподарствах яких є персональний комп'ютер (технічні характеристики якого дозволяють здійснювати доступ до Інтернету);

• відсоток респондентів, у домогосподарствах у яких є модем;

• відсоток респондентів, у домогосподарствах яких є інші канали доступу до Інтернету (виділені лінії, супутникові канали);

• відсоток респондентів, які мають доступ до комп'ютера на робочому місці або в місці навчання.

По-третє, потрібно вимірювати показники частоти користування Інтернетом за такими показниками (запропоновані індикатори базуються на методиках, які використовуються ФОМом і Nielsen//NetRatings):

• відсоток респондентів, які знають, що таке Інтернет;

• відсоток респондентів, які хоча б один раз користувалися Інтернетом (Чи доводилося вам особисто користуватися Інтернетом?);

• відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останніх шести місяців (піврічна аудиторія);

• відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останніх трьох місяців (тримісячна аудиторія);

• відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останнього місяця (місячна аудиторія);

• відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останнього тижня (тижнева аудиторія);

• відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останньої доби (добова аудиторія).

По-четверте, доцільно отримати відповіді на питання про місце доступу до Інтернету («Ви користуєтеся Інтернетом...»/відзначте всі можливі варіанти відповіді:

• вдома;

• на роботі;

• у місці навчання (школа, університет);

• у друзів;

• в інтернет-кафе або інших громадських місцях).

По-п’яте, блок питань щодо намірів населення почати користуватися Інтернетом. Як відзначають фахівці англійської компанії Prodata, дані про наміри розпочати користування телекомунікаційними послугами значно поліпшують якість прогнозів кількості користувачів.

По-шосте, так званий "бізнес-блок", питання в який можуть вводити конкретні клієнти. У цей блок можуть бути включені питання, які задаються не всім опитуваним, а тільки користувачам Інтернету. Наприклад, про досвід он-лайнових покупок, намірах їх робити, реакцію на Інтернет-рекламу й т.д.

Дані такого дослідження дозволяють одержати комплексну картину користування Інтернетом в Україні й відслідковувати тенденції розвитку цього ринку. Існуючий стан справ на сьогодні поки що не дає можливості ні чітко уявити картину ринку інтернет-послуг, ні надійно спрогнозувати його розвиток у найближчому майбутньому.

Прогнозування росту використання Інтернету в Україні. Крім якісної методики дослідження стану ринку інтернет-послуг, яка б допомагала зрозуміти дійсний стан справ, для прийняття рішень необхідна надійна (наскільки це можливо в сфері прогнозування) методика прогнозування розвитку інтернет-ринку.

Який максимальний обсяг ринку інтернет-послуг в Україні?

Фахівці у сфері телекомунікацій відзначають, що одним із головних факторів, які впливають на точність прогнозів, виступає оцінка потенціалу ринку (тобто максимальної кількості користувачів таких послуг).

КМІС спробував визначити обсяг максимального ринку Інтернет-послуг, використовуючи два підходи. Перший з них базується на рекомендаціях фахівців компанії Prodata, які радять за відправну точку при визначенні максимального обсягу ринку брати дані репрезентативних опитувань про готовність споживачів почати користуватися якою-небудь послугою.

Базуючись на даних моніторингу Інституту соціології НАН України, КМІС прийшов до висновку, що на сьогодні максимальний обсяг ринку інтернет-послуг не перевищує 20 % жителів України. Крім того:

• тільки 22 % опитаних українців вміють працювати з комп'ютером, що є необхідною умовою використання Інтернету;

• близько 18 % опитаних мають потребу в тому, щоб користуватися Інтернетом (тільки третина від цього числа вже є користувачами).

Другий підхід до визначення максимального обсягу ринку ґрунтувався на наведених далі міркуваннях. Серед групи респондентів, які не користуються Інтернетом, є сегмент, що за своїми характеристиками (доходом, віком, освітою, місцем проживання, посадою тощо) схожий на сегмент користувачів Інтернету, але з якихось причин ще не став користувачем цієї послуги. Тому визначення обсягу цього сегмента дозволяє спрогнозувати максимальний обсяг ринку.

Для вирішення цього завдання КМІС використовував кумулятивний масив користувачів Інтернету з 20000 респондентів, що був створений у ході загальнонаціональних репрезентативних досліджень в 2000-2003 роках. На базі цих даних була побудована математична модель визначення кількості "ймовірних користувачів". Результат роботи виявився таким – близько 14 % від усього населення ще не користуються Інтернетом, але за своїми характеристиками можуть стати користувачами. Якщо додати до отриманого результату тих, хто вже сьогодні є користувачем Інтернету, то отримуємо ті ж 20 %. Як бачимо, два підходи дають приблизно однакові результати. Однак необхідно враховувати те, що це, звичайно, дуже поверхневі оцінки, що не враховують багатьох факторів.

Прогнозування росту числа користувачів Інтернету.

Для прогнозування росту чисельності користувачів якої-небудь послуги (особливо в сфері телекомунікацій), зазвичай використовують математичну модель логістичного росту. Змістовною основою цієї математичної моделі є такі міркування (вони були неодноразово підтверджені емпіричними результатами):

• на першому етапі адаптації суспільства до нового виду послуги темпи росту її використання незначні, нею користуються найбільш схильні до інновацій люди;

• на другому етапі наступає період швидкого росту, коли нову послугу освоює значна частина населення;

• потім наступає третій, завершальний, етап, під час якого темпи росту знову незначні, і кількість користувачів послуги досягає так званого рівня насичення.

У загальному вигляді логістична крива росту чисельності користувачів Інтернету представлена на рис.2.5. Виходячи з динаміки кількості користувачів мережі в Україні, наша країна поки перебуває на першому етапі адаптації цієї послуги – темпи росту невеликі. А це означає, що в найближчі кілька років темпи росту значно зростуть, тому що ринок далекий від насичення (горизонтальна лінія на рівні 20 % показує максимальний обсяг ринку).

Рис. 2.5. Етапи можливого росту кількості користувачів Інтернету в Україні

За всіма прогнозами, в Україні незабаром повинна наступити друга фаза – швидкого росту кількості користувачів Інтернету. Чи відбудеться перехід до цієї фази швидкого росту і наскільки вищими будуть його темпи порівняно з початковим етапом становлення вітчизняного Інтернету? Відповіді на такі запитання залежать від впливу таких чинників, як динаміка рівня телефонізації; динаміка рівня комп'ютеризації (як установ, так і домогосподарств); динаміка доходів населення та динаміка цін на телекомунікаційні послуги.

Розмір української аудиторії користувачів Інтернету (унікальних користувачів, які зробили більше одного перегляду сторінки) склав у вересні 2007 року 5,576 млн. осіб, що на 9 % більше, ніж у серпні 2007 року.

Географія розподілу користувачів Інтернету свідчить, що, в основному, українські користувачі Інтернету живуть у столиці та у великих містах, на які припадає майже 90 % вітчизняних користувачів Інтернету.

З безпрецедентним відривом лідирує Київ, в якому знаходяться 61,44 % користувачів Інтернету. Далі йдуть Одеса (6,13 %), Дніпропетровськ (5,08 %), Донецьк (4,43 %), Харків (4,38 %), Львів (3,06 %), Крим (2,67 %), Запоріжжя (1,77 %). Їх сумарна частка в загальному числі українських користувачів Інтернету у вересні 2007 року склала 27,52 %. На решту регіонів припало всього 10,63 %. Аутсайдерами за рівнем проникнення Інтернету в Україні стали Житомирська обл. і Волинь, на які припало, відповідно, 0,17% і 0,28% загальної кількості користувачів у аналогічний період.

Активними користувачами мережі Інтернет в Україні станом на 1.10.07 року, були 12 осіб зі 100, у той час як на 30.07.07р. цей показник становив лише 10,1 осіб. За даними Держдепартаменту зв’язку й інформатизації, до початку жовтня 2007 року в Україні було зареєстровано 40,3 тис. веб-сайтів і 200,5 тис. реальних хостів у національному домені Інтернету.

Найпопулярнішою пошуковою системою в Україні залишився Google – з нього українські користувачі здійснили 49,65 % переходів у 8 985 483 кліка. Пошукова система "Яндекс" користується меншою популярністю: 16,96 % переходів із результатів пошуку, а в числах – 3 069 846 переходи. Третє, четверте і п'яте місце в Топ-10 популярних в Україні пошукових систем, відповідно, зайняли "Рамблер", український пошук META і bіgmіr.net. Найчастіше через Інтернет в Україні шукають реферати (92 617 запитів) або ж здійснюють пошук потенційного місця роботи (57 531 запит).

За результатами досліджень встановлено, що користування Інтернетом більш поширене серед міських жителів (рис.2.6).

Рис. 2.6. Відсоток користувачів Інтернет серед мешканців різних типів населених пунктів

Чоловіки порівняно із жінками користуються Інтернетом більше, оскільки серед чоловіків частка користувачів становить 23 %, а серед жінок – 16 %.

В Україні інтернет-користувачів значно більше серед молоді: Інтернетом користуються 42 % людей віком від 18 до 29 років, i при переході до старших вікових груп цей відсоток відчутно скорочується (рис.2.7).

Рис. 2.7. Відсоток користувачів Інтернету серед різних вікових категорій

З точки зору вартості Інтернет є доступний далеко не усім верствам населення. Поширенню інтернет-користування сприяє інтеграція його до системи освіти у вищих навчальних закладах України, а також прив’язаність місця роботи до використання мережі в практичній діяльності.

Сімдесят дев’ять процентів користувачів Інтернету рідною мовою назвали українську, 21 %  російську. Проте за мовою повсякденного спілкування лише українською мовою спілкуються 25 % користувачів Інтернету, тільки російською – 35 %, 1 %  іншими мовами, а 39%  двомовні, тобто такі, що користуються російською чи українською мовою залежно від обставин.

Більшість (46 %) користується Інтернетом вдома, значна частина (39 %) – на роботі; ще 24% користуються мережею в інтернет-кафе і 6 % – в інших місцях (переважно у друзів та знайомих).

З’єднання з Інтернетом вдома здебільшого йде через телефонну лінію (49 %), а через виділену лінію дещо менше  41,5 %. Телефонне з’єднання переважає і у містах (48 %, 42 %  через виділену лінію), і у селах (відповідно, 54 % і 39 %).

Спосіб з’єднання з Інтернетом перш за все залежить від матеріального становища користувачів, а саме:

• серед тих, хто визначив його як вищий за середній, більшість (53 %) –з’єднуються з Інтернетом через виділену лінію (43 %  через телефон);

• серед користувачів, які зарахували себе до середнього рівня, дещо переважає телефонне з’єднання (47 % і 43 %  через виділену лінію);

• серед тих, чий добробут нижчий, ніж середній, істотно переважає телефонне з’єднання (58 % проти 31 % тих, хто користується виділеною лінією).

Незважаючи на свій потенціал, ринок послуг інтернет-доступу в Україні все ще залишається на початковому етапі свого розвитку, про що йдеться у звіті, підготовленому аналітиками дослідницького агентства iKS-Consulting.

Проте в Україні відзначають і позитивні тенденції. Згідно з прогнозами аналітиків в 2010 році обсяг доходів від доступу до Інтернету досягне $400 млн., а рівень «широкого» доступу перевищить 6 % від загальної чисельності українських домогосподарств.

На процес збiльшення кількості інтернет-користувачiв в Українi суттєво впливають такi чинники, як:

• стан i розвиток системи освiти, оскiльки саме вона забезпечує основу для формування iнформацiйного суспiльства, у якому знання (iнформацiя) стають основним товаром;

• рiвень доходiв, структура витрат i рiвень зайнятостi населення, які визначають економiчнi умови i темпи розвитку Iнтернету, оскiльки будь-яка послуга, в тому числі й iнформацiйна, повинна бути оплачена, а діяльність, пов’язана з їх наданням,  рентабельна;

• стан i рiвень розвитку технiчної структури – передбачає наявнiсть необхiдних технiчних засобiв i технологiй, що дозволяють здiйснювати доступ до Інтернету усім охочим.