Термінологічний словник

Сім’я як соціально-історичне явище — це суспільний осередок або мала соціальна група, що ґрунтується на шлюбних і кровно-родинних зв’язках.

Рід — це первинний виробничий, соціальний і етнічний колектив людей в докласовому суспільстві, який засновується й існує, як правило, на кровно-родинних зв’язках; це об’єднання кровних родичів, які походять від одного спільного предка, що відрізнявся особливим родовим іменем; рід змінив початкову форму людської спільноти — первісне людське стадо і зумовив завершення процесу становлення людського суспільства; родова община — це форма спільноти людей за первіснообщинного ладу, котрі пов’язані між собою кровною спорідненістю.

Плем’я — це сукупність людей, об’єднаних на основі кровної рідні, мови і території; це союз родів, нова історична форма спільноти людей; воно є категорією етнографічною, що характерна лише для родоплемінної організації суспільства; вищою формою спільноти людей був союз племен; на думку фахівців, практично з племен та союзу племен почала формуватися державна влада — влада князя, рекса-правителя, короля, вождя, які спочатку обиралися або призначалися, а потім свою владу передавали у спадок тощо.

Держава є формою організації суспільного життя, системою соціаль­ного управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування.

Влада — право та можливість розпоряджатися, керувати; це не лише позбавлення волі підвладних, а й певне підпорядкування і впорядкування їхніх воль як формування такої залежності, коли людина поступається владній настанові не лише через страх або з розсудливості, а й з власної волі, внаслідок визнання й прийняття авторитетності, необхідності, виявлення інтересів усього суспільства, вираженням яких є владна настанова; суспільна влада зароджувалася саме як концентроване вираження спільних інтересів, як втілення єдиної соціальної волі, як відбиття потреби спільноти у збереженні своєї цілісності; первісна влада, підпорядкування волі індивіда волі колективу, суспільства — це влада освячених звичаїв, традицій, це регулювання людських взаємин способом заборон (табу), ритуалів тощо; плем’я само було владою, уся сукупність співплемінників виступала і джерелом влади, і важелем виконання її настанов; із розвитком історії відбувається відокремлення влади від населення, відчуження її від окремих індивідів, формування самостійного апарату влади, який вже не збігався з громадою, відбувається четвертий поділ праці — зосередження влади та функцій керівництва в руках воєначальників, племінної верхівки; спеціальний апарат управління та примусу стає згодом однією із головних ознак держави, суспільна влада стає державною.

Навчальні завдання Теми рефератів

1. Формування передумов виникнення держави в умовах первісного суспільства.

2. Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади родового ладу.

3. Соціально-економічні причини виникнення держави.

4. Особливості договірної теорії походження держави.

5. Загальна характеристика психологічної теорії походження держави.

6. Державний суверенітет як одна із найважливіших політико-правових ознак держави.

7. Державна символіка як невід’ємна ознака держави.