Семінарське заняття № 5-6 „Держави в політичній системі суспільства”

1. Поняття, структура політичної системи суспільства та її основні суб’єкти.

2. Поняття народовладдя, його ознаки та причини виникнення. Представницька та безпосередня форми демократії.

3. Місце держави в політичній системі, її взаємодія з політичними партіями та іншими суб’єктами політичної системи в процесі реалізації політичної влади.

Засвоївши питання сутності держави, і, насамперед, пе­реваги держави демократичного, правового і соціального спрямування, доцільно перейти до розгляду такого особливого соці­ально-політичного механізму («політичної системи»), за допомогою якого в надрах суспільства зароджуються відповідні політичні сили, спроможні просувати суспільство у взаємодії з особливою суспільною політико-правовою організацією (якою є дер­жава) в напрямі прогресу, демократії та свободи.

Отже, в даній темі виділяють декілька важливих блоків питань:

1. По-перше, це визначення змісту поняття «політична система суспільства»; й у зв’язку з цим надання особливої ваги такій категорії як політика, оскільки політика — це мистецтво управляти державою, це прагнення, зумовлене завоюванням, формуванням і використанням державної влади та її інститутів, цілеспря­мованим впливом на неї; площина політичних відносин завжди пов’язана зі взаємодією індивідуальних, групових і загальних інтересів, і тому передбачає існування певного механізму, який би за своїм призначенням був покликаний використати таке різноманіття інтересів не для розколу, а для зміцнення суспільства.

2. По-друге, це з’ясування співвідношення між поняттями «політична влада» та «державна влада» (табл. 1), і з приводу цього дослідження питань народовладдя (табл. 2 (як фундаментальної основи реалізації політичної влади), головний зміст яких полягає в забезпеченні реальної, практичної участі громадян у розробці, обговоренні, прийнятті політичних рішень й управлінні державними та суспільними справами, підвищенні активності громадських об’єднань, утвердженні свободи слова, врахування громадської думки тощо; слід також звернути увагу на те, що в умовах формування громадянського суспільства та правової, соціальної держави особливої ваги набуває налагодження так званого зворотного зв’язку між суспільством і державою у здійсненні політичної влади, що виявляється в наданні найширших можливостей громадянам, їх об’єднанням, іншим недержавним структурам.

Таблиця 1.

СПІВВІДНОШЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ ТА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Влада політична	Влада державна
Це поняття є ширшим, оскільки політична влада здійснюється усіма безпосередніми учасниками політичної влади	Це поняття є вужчим, оскільки держав­на влада здійснюється виключно органами державної влади й управління різних рівнів (в центрі і на міс­цях)
Правовою засадою здійснення політичної влади є принцип народного суверенітету (ст. 5 Конституції Укра­їни: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ». «Право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить лише народові та не може бути узурповано державою, її органами або посадовими особами»	Правовою засадою здійснення державної влади є принцип державного суверенітету, основою якого є прин­цип народного суверенітету (ст. 5 Конституції України: «народ здійснює владу безпосередньо та через органи державної влади та органи місцевого самоврядування»)
Політична влада має, як правило, кор­поративну частковість, і як влада відповідного політичного впливу характеризується певною морально-ідеоло­гічною імперативністю	Державна влада реалізується через загальнообов’язковість приписів норм права (аж до застосування примусу у разі їх порушення)

Таблиця 2.

ФОРМИ НАРОДОВЛАДДЯ

БЕЗПОСЕРЕДНЄ (ПРЯМЕ) Народ здійснює владу безпосередньо: через форми народної нормотворчості (референдум); через форми народного державотворення (вибори)

ПРЕДСТАВНИЦЬКЕ (НЕПРЯМЕ) Народ здійснює владу через органи держави та органи місцевого самоврядування; Президент України, Верховна Рада України, органи місцевого самоврядування — це органи первинного представництва відповідно на рівні держави та на рівні суспільства

3. По-третє, це визначення місця кожного зі структурних інститутів політичної системи суспільства щодо їх участі та взаємодії у реалізації політичної влади та здійсненні політичних відносин і, передусім, — місця в цьому процесі особливого без­посереднього учасника політичної влади, якою є держава в особі її органів, зокрема таких ключових органів як державні органи первинного представництва (Президент України та Верховна Рада України).

При цьому слід мати на увазі, що держава, виступаючи офіційним представником усього народу, займає, безумовно, особливе місце в політичній системі, оскільки саме вона, уособлюючи суверенітет усього народу та усієї нації, покликана та здатна задовольняти і забезпечувати загальнолюдські інтереси та загальносоціальні потреби. У суспільстві має діяти організація, яка відповідає за нормальне функціонування суспільства, здійснення адміністративного управління різними царинами життя суспіль- ства, забезпечення порядку, національної безпеки, будівництво шляхів сполучення, ліквідацію стихійних лих, організацію міжнародних зв’язків тощо, — тобто загалом за все те, що можна визначити як задоволення усезагального інтересу.