Навчальні завдання Теми рефератів

1. Закон: поняття та види.

2. Підзаконні нормативно-правові акти: поняття та види.

3. Судовий прецедент: поняття та місце серед інших форм права.

4. Нормативно-правовий договір: поняття та місце серед інших форм права.

5. Дія нормативно-правових актів в часі, в просторі і за колом осіб.

6. Міжнародні договори: поняття та види.

7. Принципи міжнародного права як джерела права.

Питання для дискусій

1. Видатний французький мислитель епохи Просвітництва Ш.Л.Монтескьє зазначав: „Я почав з вивчення людей і зрозумів, що усе розмаїття їх законів та звичаїв не викликано виключно свавіллям їх фантазії...Є багато речей, які керують людьми: клімат, релігія, закони, приклади минулого, правила поведінки, звичаї, і як результат усього цього, - формується загальний дух народу... Якщо справедливо, що характер та почуття сердця надто різноманітні за різних кліматичних умов, то закони мають відповідати цьому розмаїттю...”.

Проаналізувавши міркування Ш.Л.Монтескьє, висловлені в його славетній праці „Про дух законів” (1748), спробуйте визначити ті „неюридичні” джерела права, які, на Вашу думку, мають вирішальний вплив на формування норм права. Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Видатний український мислитель Яків Козельський у своїй праці „Філософські пропозиції” (1768) визначав закон як правило чи веління, за яким людина зобов`язана діяти у зв`язку з острахом покарання або заради отримання нагороди. Що ж стосується тих правил, за яких людина може діяти з повною свободою, без остраху покарання або без надії отримати нагороду, то такого роду правила Я.Козельській визначав як „поради”.

Спробуйте висловити власну точку зору щодо підходу Я.Козельського до змісту поняття „закон” і у зв`язку з цим виділити найголовніші, на Вашу думку, ознаки формально-визначеного права, визначивши при цьому, особливі риси кожної з форм права.

3. „Право, взагалі, - святе, хоча б тому, що воно є наявне буття абсолютного поняття, самоусвідомленої свободи. Формалізм же права виникає із тих відповідних відмінностей, які існують між різними рівнями розвитку поняття свободи...”,- вказував видатний німецький філософ Георг Гегель у праці „Філософія права” (1820).

Поясність, що, на Вашу думку, розумів Гегель, стверджуючи, з одного боку про „святість” права, а з іншого - про його „формалізм”.

4. Деякі фахівці не відносять правову доктрину до юридичних джерел права, посилаючись на те, що в правовій доктрині, на їх думку, не в повній мірі втілюються усі ознаки, притаманні юридичному, формально-визначеному праву. З приводу цього проаналізуйте наступний уривок з праці відомого представника історичної школи права Георга Фрідріха Пухти „Енциклопедія права” (1840) та спробуйте висловити свою точку зору з цього приводу: „Завдання науки полягає в тому, щоб пізнати юридичні положення в їх систематизованому взємозв`язку, ... з метою пізнання генеології окремих юридичних положень до їх основоположних принципів і, навпаки.... За такого способу пізнання можна осмислити такі юридичні положення, які приховані в дусі національного права, і які не можуть виявити себе ні в безпосередніх переконаннях членів народу, ні в висловах законодавця, які відповідно, і, які відповідно стають зрозумілими лише як продукт наукової дедукції.

Таким чином, наука є ще одним джерелом права поруч з іншими, а право, яке виникло з цього джерела, є право науки, або інакше, право юристів, оскільки воно виникло з діяльності юристів... право, яке живе переважно в свідомості юристів...”.

Таблиця № 1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Матеріальні- фактори, зумовлені об`єктивними потребами суспільного розвитку та особливостями способу виробництва в даній країні

Ідеальні- фактори зовнішньо- та внутрішньо-політичного характеру, культурні чинники, рівень правосвідомості тощо, тобто все те, що сприяє усвідомленню суб`єктами нормотворчості існуючих в країні матеріальних, об`єктивних потреб з метою вироблення відповідних форм права

Юридичні – форми права (правовий звичай, нормативно-правовий договір, нормативно-правовий акт, судовий або адміністратив. прецедент, правова доктрина)

.