Завдання для перевірки знань Питання для самоконтролю:

1. Чи може бути, на Вашу думку, правопорушення без вини ?

2. Проаналізуйте головні ознаки правопорушення? В чому полягає головна відмінність злочину від провини.

3. Порівняйте цивільну, адміністративну та кримінальну деліктозданість осіб.

4. Визначте основні елементи складу відомого правопорушення, користуючись матеріалами ЗМІ, популярними виданнями (зокрема, Русская защита: Нашумевшие уголовные процесы./ Сост. М.А.Анашкевич. – М.:ООО «Издательство Астрель»: ООО»Издательство АСТ», 2003. ).

Література

1. Аджієвський В.С., Тимченко І.А. Нове законодавство про нові правопорушення. – К., 1987.

2. Алексеев С.С. Теория права. – М., 1993.

3. Дубинин Н.П. Генетика, поведение, ответственность. – М., 1989.

4. Кодекс законів про працю України: Зі змінами та доповненнями (станом на 11 січня 2001 р.). – К., 2001.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення з постатейними матеріалами (станом на 1 січня 2001 р.) / За ред. Е.Ф. Демського. – К., 2001.

6. Котюк В.О. Теорія права. – К., 1996.

7. Кримінальний кодекс України // Офіційний вісник. – 2001. - № 21.

8. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение. –М., 1982.

9. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М., 1986.

10. Матвеев Г.К. Основание гражданско-правовой ответственности. – Львов, 1992.

11. Матишевський П.С., Яценко С.С. Кримінальне право України. – К., 1995.

12. Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности. – К., 1985.

13. Рабінович П.М. Административные правонарушения несовершеннолетних: виды, причины, профилактика. – К., 1989.

14. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Х., 2001.

15. Сперанский В.И. Социальная ответственность личности: сущность и особенности формирования. – М., 1987.

16. Цивільний кодекс України з постатейними матеріалами: Офіційне видання станом на 27 січня 2001 р. / За ред. Б.С. Стичинського. – Ужгород, 2001.

17. Юридична відповідальність. – Львів, 1975.

18. Юридичний словник – довідник. – К., 1996.

Семінарське заняття № 30.

Тема 6.2: “Юридична відповідальність”.

1. Поняття юридичної відповідальності та її співвідношення із соціальною відповідальністю.

2. Підстави, принципи і мета юридичної відповідальності.

3. Основні ивди юридичної відповідальності.

4. Каральні та правовідні функції юридичної відповідальності.

5. Обставини, що виключають протиправність діяння та юридичну відповідальність.

6. Відмінність юридичної відповідальності від інших доходів державного примусу.

Методичні вказівки до вивчення теми

Логічним продовженням попередньої теми є вивчення питань щодо „юридичної відповідальності” (як одного із видів „соціальної відповідальності”), оскільки держава має не лише здійснювати роботу щодо усунення причин та передумов виникнення правопорушень, але й протидіяти правопорушенням, переслідуючи порушників та притягаючи їх до відповідальності.

Переходячи до розгляду даної теми, насамперед, необхідно наголосити на тому, що юридична відповідальність як така, що визначена в формалізованих нормах права, безпосередньо пов`язана з державою; проте не слід зводити юридичну відповідальність виключно до державного примусу, оскільки, крім заходів державно-примусового впливу (що застосовується лише як допоміжний засіб), юридична відповідальність супроводжується відповідними негативними наслідками як-то позбавлення прав, обмеження майнових, особистих інтересів тощо, тобто сукупністю відповідних каральних санкцій.

З приводу цього варто розкрити багатогранну природу юридичної відповідальності, її основні ознаки, види, мету та функції, а також визначити підстави притягнення та звільнення від неї (див. Схему №1), виділити загальні засади, на основі яких вона застосовується (див. Таблицю № 2.).

Юридична відповідальність тісно пов`язана з санкцією норми права і являє собою примусовий обов`язок особи відповідати за скоєні правопорушення; тобто вона виникає з приводу вчинення особою правопорушення та реалізується в конкретних особливих правовідносинах. Досліджуючи відносини відповідальності в динаміці, слід виділити наступні її стадії: 1) виявлення правопорушення; 2) виникнення юридичної відповідальності; 3) офіційна оцінка правопорушення як підстави для юридичної відповідальності в актах компетентних органів; 4) реалізація юридичної відповідальності.