Завдання для перевірки знань Питання для самоконтролю

1. Проаналізуйте головні функції юридичної відповідальності.

2. Юридична відповідальність та державний примус: співвідношення та взаємозв`язок.

3. Наведіть приклади перспективної та ретроспективної відповідальності.

Література

1. Аджієвський В.С., Тимченко І.А. Нове законодавство про нові правопорушення. – К., 1987.

2. Алексеев С.С. Теория права. –М., 1993.

3. Дубинин Н.П. Генетика, поведение, ответственность. – М., 1989.

4. Кодекс законів про працю України: Зі змінами та доповненнями (станом на 11 січня 2001 р.). – К., 2001.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення з постатейними матеріалами (станом на 1 січня 2001 р.) / За ред. Е.Ф. Демського.

6. Котюк В.О. Теорія права. – К., 1996.

7. Кримінальний кодекс України // Офіційний вісник. – 2001. - № 21.

8. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение. –М., 1982.

9. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М., 1986.

10. Матвеев Г.К. Основание гражданско-правовой ответственности. – Львов, 1992.

11. Матишевський П.С., Яценко С.С. Кримінальне право України. – К., 1995.

12. Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности. – К., 1985.

13. Рабінович П.М. Административные правонарушения несовершеннолетних: виды, причины, профилактика. – К., 1989.

14. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Х., 2001.

15. Сперанский В.И. Социальная ответственность личности: сущность и особенности формирования. – М., 1987.

16. Цивільний кодекс України з постатейними матеріалами: Офіційне видання станом на 27 січня 2001 р. / За ред. Б.С. Стичинського. – Ужгород, 2001.

17. Юридична відповідальність. – Львів, 1975.

18. Юридичний словник – довідник. – К., 1996.

Семінарське заняття № 31 “Законність та правопорядок” )

1. Поняття, принципи та нормативно - правова основа законності.

2. Гарантії законності.

3. Правопорядок, його поняття, види та співвідношення із законністю.

4. Юридичні гарантії правопорядку.

5. Державна дисципліна. Шляхи зміцнення державної дисципліни.

Методичні вказівки до вивчення теми

Наприкінці даного курсу ми переходимо до вивчення таких трьох, взаємопов`язаних між собою, фундаментальних категорій юридичної науки та практики, як законність, правопорядок і дисципліна.

Слід зазначити, що законність, з одного боку, являє собою своєрідний правовий засіб державної влади та народу щодо встановлення та підтримки правопорядку, а з іншого – є серцевиною, основою дисципліни, яка, в свою чергу, є однією із форм проявів правопорядку в країні.

Законність виражає загальний принцип відношення суспільства до права, в цілому. У зв`язку з цим її зміст необхідно розглядати у трьох аспектах: а) як „правовий” характер суспільного життя; б) з позиції вимоги загальної поваги до закону і обов`язків його виконання всіма без винятку; в) під кутом зору вимог реального захисту і забезпечення прав, інтересів громадян і охорони правопорядку, в цілому, від будь-якого свавілля.

Крім того, слід особливо зауважити на тому, що сутність законності як невід`ємного елемента демократії, неможливо усвідомити без вивчення її основоположних принципів (див.Таблицю № 1) та відповідних гарантій (див. Таблицю № 2).

Правопорядок – це державно-правове явище, що тісно пов`язане з державною владою, оскільки саме влада встановлює та підтримує правопорядок, охороняє та захищає його від порушень; без правопорядку неможлива реалізація державних завдань, здіснення сутності, форм та функцій влади (див.Таблицю № 3.)

Термінологічний словник

Гарантії законності – це система передумов та засобів, які зумовлені закономірностями суспільного розвитку та спрямовані на забезпечення такого соціального режиму, за якого в усіх учасників правовідносин формується внутрішня необхідність у здійсненні правомірної поведінки, реалізація якої стає могутньою основою становлення та розвитку демократії в надрах суспільства.

Навчальні завдання

Теми рефератів

1. Історія становлення ідеї законності.

2. Співвідношення суспільного порядку з правопорядком.

3. Законність як запорука правопорядку.

4. Правова держава та дисципліна.

Питання для дискусій

1. Законність являє собою складну юридичну категорію, яка має багатовікову історію. Проаналізуйте розвиток ідеї законності за різних соціально-економічних, політичних та інших умов у різні проміжки часу.

2. Чи може, на Вашу думку, сам факт наявності нормативних актів, які спрямовані на регулювання та охорону певних суспільних відносин, свідчити про наявність законності?

3. Проаналізуйте тезу Бориса Чічерина: „Де немає свободи, там немає суб`єктивного права, а де немає закону, там немає об’єктивного права. Проте до цих двох засад поєднується новий елемент – влада, що має своїм призначенням охороняти закон та обмежувати свободу. Вона складає необхідну ланку будь-якого суспільного порядку”.

Таблиця № .1. ПРИНЦИПИ ЗАКОННОСТІ

НАЗВА ПРИНЦИПІВ	ЇХ ЗМІСТ
Єдність законності	Усезагальність та загальнообов`язковість дотримання і виконання вимог чинного законодавства усіма суб`єктами правовідносин, єдине тлумачення юридичних критеріїв оцінки суб`єктів та їх рівність перед законом.
Гарантованість головних прав та свобод людини і громадянина	Соціальну основу даного принципа складає ідея усезагального захисту індивіда і необхідність забезпечення пріоритета загально гуманітарних цінностей.
Невідворотності покарання за скоєння паравопорушення	Будь-яке протиправне діяння має бути своєчасно розкрите, а винні у його скоєнні особи - мають бути покарані відповідно до скоєного правопорушення.
Недопустимості протиставлення законності та доцільності	Учасники правовідносин у відповідності з вимогами норм права мають можливість прийняти найбільш доцільне рішення і варіант поведінки відповідно до фактичних обставин та в рамках норм права.
Взаємозв`язок законності та культури	Законність не може розвиватися та функціонувати без опори на досягнення у духовній сфері, оскільки загально-соціальна та правова культура – це морально-етична основа законності; в свою чергу, і законність є однією із політико-правових передумов формування культури суспільства.

Таблиця № 2. ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ

НАЗВА ГАРАНТІЇ	ЇЇ ЗМІСТ
Загальні	Економічні, політико-ідеологічні, морально-духовні, культурні тощо – плюралізм форм власності, відповідний спосіб виробництва, без кризовий розвиток економіки, рівень зайнятості населення в суспільно корисній праці, стан політичної системи, ідеологія, рівень стабільності в суспільстві, стан культури
Спеціальні	Юридичні – це зумовлена особливостями соціально-економічного, політичного, культурного та ін. характеру система умов та засобів, закріплених в чинному законодавстві і безпосередньо спрямована на забезпечення законності; виділяють два самостійні види спеціальних юридичних гарантій: правові та договірні.

Таблиця № .3. СТРУКТУРА ПРАВОПОРЯДКУ

ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ	ЇХ ЗМІСТ
1.Учасники правопорядку	Держава, її органи, підприємства, установи організації, недержавні утворення, суспільні організації та громадяни; усі вони входять до системи правових зв`язків з відповідними функціональними
2. Правові відносини та зв`язки	Учасники правопорядку взаємодіють: - по вертикалі ( в межах публічно-правових відносин), по горизонталі ( в межах приватно-правових відносин); - в залежності від сфер їх діяльності ( законодавчий порядок, порядок реєстрації та припинення шлюбу, порядок виборів тощо.
3. Акти упорядкування на різних рівнях суспільних зв`язків	Ці акти розрізняються в залежності: - від змісту та форми ( регламент роботи парламенту, правила внутрішнього трудового розпорядку); - від предмету регулювання (загального та галузевого характеру); - від часу їх дії (постійні та тимчасові) тощо.