Питання для самоконтролю

1. Апологет абсолютизму в Росії, історик Василь Микитович Татищев запропонував своєрідну політико-правову концепцію походження держави і права; за Татищевим, воля людей від природи є незалежною, але через те, що вони користувалися нею нерозважливо, виникла необхідність накласти на них «вуздечку неволі», що існують у трьох формах: вуздечка «природна», вуздечка «з власної волі» та вуздечка «примусова».

Природна вуздечка — це підкорення дітей своїм батькам. Людина, з’явившись на світ, підпадає під владу старшого в сім’ї; так само природно вона підпадає і під владу монарха в державі.

Друга вуздечка — з власної волі — зумовлена потребою людини знайти собі захист, забезпечити своє існування з допомогою інших людей, тому вона на певних умовах укладає договір і йде їм прислужувати; цей договір не можна розірвати, оскільки друга сторона, що взяла участь у ньому на законних підставах, може примусити порушника його виконувати; цей договір, на дум­ку мислителя, є добровільною основою соціальної нерівності, з нього випливає неволя холопа або слуги, а також право пана судити своїх холопів, рабів і селян.

Проявом якої концепції походження держави і права є, на Вашу думку, політико-правова теорія «примусової вуздечки» російського історика Василя Микитовича Татищева? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Як відомо, призначення органічної теорії походження держави полягає в тому, що вона достатньо чітко вводить у поняття про суспільство і державу системну ознаку. Які ще, на Вашу думку, концепції походження держави розглядають суспільство та державу як єдину систему — соціальний організм?

3. Які теорії походження держави пов’язані з біологізацією суспільних явищ, тобто беруть свій початок від природних законів?

4. Про яку ознаку держави зазначають відповідно Гуго Гроцій у своїй праці «Про право війни та миру» (1625) та Бенедикт Спіноза у «Політичному трактаті» (1677)?

а) «Верховною же владою називається така влада, дії якої не підкорені іншій владі і не можуть бути скасовані чужою владою за її розсудом...»

б) «…тільки верховна влада має право вирішувати, що добре, що погано, що справедливо, що несправедливо, тобто що слід робити кожному окремо або всім разом чи від чого утримуватися».

Література

1. Актуальні проблеми теорії держави та права. Частина І. Актуальні проблеми теорії держави:Навчальний посібник /С.М. Тимченко, С.К. Бостан, С.М. Легуша та ін… – К., 2008.

2. Алексеев С. С. Общая теория права. – М., 1981. – Т. 2.

3. Алексеев С. С. Теория права. – М., 1993.

4. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави і права:Підручник. – Львів, 2004.

5. Венгеров А.Б.Теория государства и права. – М., 2007.

6. Копейчиков В. В. Загальна теорія держави та права. – К.,1997.

7. Котюк В. О. Теорія права. – К., 1996.

8. Марченко М.Н. Теорія государства и права. – М.,2007.

9. Теорія права: Новые подходы. – М., 1991.

10. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Х., 2001.

11. Общая теория права и государства: Академічний курс: В 2Т. / Отв. ред. М. Н. Марченко. – М., 2000.

12. Рабінович С. Права людини «першого покоління» і канонічні джерела християнства // Право України. – 2001. – № 3.

13. Донцов Д. Історія розвитку української державницької ідеї. – К ., 1991.

14. Завальнюк В. Принцип історизму в право-державницької ідеї. – К., 1991.

15. Медведчук В. Держава в умовах перехідного періоду // Право України. – 1998. – № 3.

16. Основы государства и права. / Под ред. Комарова В.В. – Харьков, 1996.

17. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К ., 1996.

18. Четверенин В.А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию. – М., 1993.

19. Юридична енциклопедія. – К., 1998. – Т.2