Завдання для перевірки знань

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає відмінність офіційного тлумачення норм права від неофіційного.

2. Визначте відмінні риси між нормативно-правовим та індивідуально-правовим актами.

3. На якому етапі правозастосовчого процесу здійснюється дослідження юридичних доказів (предметів, документів, показань свідків тощо) ? Обґрунтуйте свою відповідь і дайте загальну характеристику кожній стадії процесу застосування норм права.

Література:

1. Алексеев С.С. Государство и право: Навчальний курс. – М. 1993.

2. Алексеев С.С. Общая теория права. – М. ,1981.

3. Алексеев С.С. Теория права. – М., 1993.

4. Бро Ю.Н. Проблемы применения советского права – Иркутск, 1988.

5. Гусарев С Д., Колодій А.М. Основи держави і права. – К. 1995.

6. Копейчиков В.В.Загальна теорія держави та права. – К., 1997.

7. Котюк В.О. Теорія права. – К., 1995.

8. Мурашин О. Правозастосовні акти прямого народовладдя (теоретичний аспект) // Право України – 1999. – № 8.

9. Недбайло П.О. Основи теорії держави і права. – К. ,І959.

10. Онішкевич Л. Вступ до науки про державу і право. – Мюнхен. 1987.

11. Правова система України: теорія і практика. – К., 1993.

12. Рабінович П.М., Шмельова Г.Г. , Луць Л.А. Загальна теорія права і держави. – К., 1993.

13. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Х., 2001.

14. Сурилов А. А. Теория государства и права. – К.-Одесса, 1989.

15. Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. –М., 1996.

16. Теория права: Новые идеи. – М., 1991.

Змістовий модуль 6. Правова поведінка та юридична відповідальність. Процедура і процес у правовій діяльності.

Семінарське заняття № 29.

“Правомірна поведінка та правопорушення”.

1. Поняття та ознаки правомірної поведінки.

2. Правомірна та протиправна поведінка як види юридично значущої поведінки.

3. Загальне поняття та ознаки правопорушення.

4. Склад правопорушення.

5. Види правопорушень.

6. Причини правопорушень.

Методичні вказівки до вивчення теми

Переходячи до вивчення даної теми, передусім, необхідно звернути увагу на те, що в юридичній літературі розрізняють „правову поведінку” та „правомірну поведінку”. І, зокрема, остання розглядається як основний різновид правової поведінки.

В свою чергу, правопорушення – це соціальний і юридичний антипод правомірної поведінки. В соціальному розумінні це поведінка, яка суперечить інтересам суспільства. З приводу цього доцільно визначити усю сукупність ознак, які зумовлюють суспільну небезпеку правопорушень, оскільки відсутність хоча б однієї з них не дозволяє розглядати діяння як правопорушення (див. Схему № 1).

Варто також відзначити, що категорія „склад правопорушення” більш детально і в повній мірі розкрита наукою кримінального права. Проте вона, крім того, має ще і загальнотеоретичне значення та використовується з урахування специфіки в різних галузях права. При цьому поняття „правопорушення” та „склад правопорушення” – не тотожні між собою, оскільки маючи справу з різними суспільно шкідливими, протиправними та винними діяннями, люди почали фіксувати спочатку на рівні правосвідомості, а потім і на нормативному рівні їх безпосередні емпіричні ознаки; таким чином, поступово виділились елементи, які заклали основу загальнотеоретичної категорії „склад правопорушення”.

Крім того, ще одним надто важливим питанням даної теми є види правопорушень; усі правопорушення, які скоюються в суспільстві, можна поділити на певні види, в залежності від того чи іншого критерію (див. Схему № 2). Найбільш прийнятним, на нашу думку, є їх поділ за ступенем суспільної небезпеки.

Розглядаючи питання даної теми, слід також окремо зупинитися на причинах правопорушень та шляхах і засобах їх попередження та усунення.