Навчальні завдання Теми рефератів

1. Основні ознаки юридичного права.

2. Природно-правова та позитивістська концепції права: порів­няльна загальнотеоретична характеристика.

3. Природно-правова концепція та її роль на шляху побудови правової держави.

4. Сутність та значення соціологічної концепції права.

5. Загальносоціальні та спеціально-юридичні функції права.

6. Загальносоціальні принципи права.

7. Співвідношення та взаємодія норм права і норм моралі.

8. Правові аксіоми: поняття та види.

9. Правові презумпції: поняття та види.

Питання для дискусій

1. Чи правильна теза про те, що лише через право матеріалізується потенціал духовних, моральних цінностей, покликаних і здатних оберегти та захистити людину від негативного впливу природи і суспільства?

2. Проаналізуйте різні концепції праворозуміння в аспекті часового проміжку їх виникнення.

3. У чому, на Вашу думку, полягають глибинні джерела походження кожної з концепцій розуміння сутності права?

4. Видатний російський мислитель, представник ліберального державно-правового напряму П. І. Новгородцев зазначав, що право як таке не може здійснити позитивні зміни у суспільстві, оскільки воно є підлеглою частиною, що входить до ширшого складу моральних сил.

Проаналізуйте підхід П. І. Новгородцева до права і спробуйте надати такому підходу об’єктивну оцінку, використовуючи при цьому найкращі надбання світової та вітчизняної політико-правової думки.

5. Академік Всеукраїнської Академії наук, відомий фахівець у галузі держави і права М. І. Палієнко розглядав право як суспільне явище, в основу якого покладена ідея справедливості, критерій оцінки будь-чого, принцип належного; таким належним, на його думку, в житті кожної людської спільноти є моральні засади; ідеалом права, його завданням є встановлення миру і порядку між людьми і сприяння їх добробуту.

Проаналізуйте підхід М. І. Палієнка до права і спробуйте визначити, проявом якої концепції праворозуміння він є за своїм змістом.

6. Г. Кельзен, представник нормативістської концепції права, висував тезу проти природно-правової теорії на підставі того, що в останній відбувається змішування суттєвих відмінностей між науково загальновизнаними законами природи та правилами етики і юриспруденції. Урешті-решт, на його думку, тяжіння до природно-правової доктрини походить від психологічної потреби виправдати суб’єктивні рішення і спробувати видати їх за такі, що засновані на об’єктивних принципах, на істині, справедливості тощо.

У чому, на Вашу думку, полягає наукова обмеженість та наукова невиваженість міркувань Г. Кельзена? Обґрунтуйте свою відповідь, вказавши на її хибні риси.

1. Порівняйте правові презумпції й аксіоми та розкрийте їх сутнісні особливості.

2. Інтерпретуючи на свій кшталт погляди на право ідеологічних попередників (К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна), посилаючись на історичні умови, Й. В. Сталін і апарат очолюваної ним комуніс­тичної партії заперечували можливість існування теорії природного права, закликали відмовитися від старого «буржуазного права» і створювати «нове соціалістичне право», яке базувалося б на марксистській методології та відповідало б завданням диктатури пролетаріату.

Спробуйте проаналізувати та порівняти зміст функцій і принципів права за тоталітарного державного режиму та за демократичного державно-правового режиму.