Завдання для перевірки знань Питання для самоконтролю

1. Проаналізувавши подані вислови Георга Еллінека та Герберта Спенсера щодо співвідношення суспільства та особи, визначте основні ознаки суспільства.

Георг Еллінек («Соціально-етичне значення права, неправди та покарання», 1878): «Суспільство та індивідуум — це два полюси життя людського роду, і кожна спроба розгадати їх буде приречена на невдачу, якщо односторонньо спиратиметься на один із цих полюсів, залишаючи без уваги інший»; Герберт Спен­сер («Підстави соціології», 1896): «Суспільство є деяка сутність… властивості суспільства подібні до властивостей живого тіла… потрібно розглядати підстави, які дають можливість стверджувати, що сталі відносини між частинами суспільства аналогічні сталим відносинам між частинами живого тіла…»

2. Як відомо, історія становлення прав особи передбачала два етапи. За першого етапу виборювані протягом тривалого часу і запроваджені в соціальну практику принципи індивідуалізму і «негативної» свободи (обмеження втручання держави в економіку) виконали своє призначення. Вони сприяли розвитку ініціатив- ності, підприємництва, розширенню виробництва, появі нових технологій і форм господарювання. В країнах Західної Європи в основному була сформована правова державність, основне призначення якої полягало в гарантуванні та забезпеченні «першого покоління» прав людини — громадянських і політичних.

За другого етапу вільний ринок призвів до подальшої диферен­ціації суспільства, дедалі більше порушувався принцип рівності (перш за все в економічній і соціальній сферах), поглиблювались суперечності між різними верствами і групами населення. В суспільній свідомості виникали і репродукувались погляди щодо реформування суспільного життя, вдосконалення відносин особи і держави, формування соціально орієнтованої полі­тики за умови зростання ролі держави в питаннях впли­ву на економіку, забезпечення економічних, соціаль­них, культурних («другого покоління») прав людини.

Спробуйте оцінити призначення другого етапу становлення та розвитку прав особи для формування основ не лише правової, а й соціальної держави.

3. Аналізуючи причини зміни однієї суспільно-еконо­мічної формації іншою, Карл Маркс у своїй праці «До критики політичної економії» (1859) зазначав: «В суспіль­ному виробництві люди вступають в певні, необхідні, від їх волі незалежні відносини — виробничі відносини, які відповідають певному ступеню розвитку їх матеріальних продуктивних сил. Сукупність цих виробничих від­носин становить економічну структуру суспільства, ре­альний базис, на якому підноситься юридична і політична надбудова і якому відповідають певні форми суспільної свідомості. Спосіб виробництва матеріального жит­тя зумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі. Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їхнє суспільне буття визначає їхню свідомість.

На певному етапі свого розвитку матеріальні продуктивні сили суспільства починають суперечити існуючим виробничим відносинами, або — що є тільки юридичним виразом останніх — відносинам власності, всередині яких вони досі розвивалися. З форм розвитку продуктивних сил ці відносини перетворюються в їхні пута. Тоді настає епоха соціальної еволюції. Зі зміною економічної основи більш або менш швидко відбувається переворот у всій величезній надбудові… Жодна суспільна формація не гине раніше, ніж розвинуться всі продуктивні сили, для яких вона дає досить простору, і нові, вищі виробничі відносини ніколи не з’явля­ються раніше, ніж дозріють матеріальні умови їх існування в надрах самого суспільства…»

В чому, на Вашу думку, полягає головний недолік Марк­сової теорії про «суспільно-економічну формацію»?