Ефект, що досягається на t-м року розрахунку, дорівнює:

Еt = Рt - Вt

На практиці часто користуються модифікованою формулою. Для цього зі складу витрат виключають капітальні вкладення і суму дисконтованих капітальних вкладень позначають через К. Тоді формула ЧДД прийме вид:

де Ві - витрати на t-м кроці без урахування капітальних вкладень ( Рt - Вt’ - сума чистого прибутку й амортизаційних відрахувань)

Якщо ЧДД інвестиційного проекту позитивний, проект є ефективним (при даній нормі дисконту). Чим більше ЧДД, тим ефективніше проект.

Індекс доходності (ІД) являє собою відношення суми приведених ефектів до величини капіталовкладень.

Якщо ІД > 1, проект ефективний, якщо ІД < 1- неефективний.

Внутрішня норма прибутковості (ВНП) являє собою ту норму дисконту (Евн), при якій величина приведених ефектів дорівнює приведеним капіталовкладенням.

Іншими словами, Евн (внп) є рішенням рівняння:

Якщо розрахунок ЧДД інвестиційного проекту дає відповідь на питання чи є він ефективним чи ні при деякій заданій нормі дисконту (Ед), то ВНП проекту визначається в процесі розрахунку і потім порівнюється з необхідною інвестору нормою доходу на вкладений капітал.

Якщо ВНП дорівнює чи більше необхідної інвестору норми доходу на капітал, то інвестиції в даний інвестиційний проект виправдані, і може розглядатися питання про його прийняття.

Якщо порівняння альтернативних (взаємовиключних) інвестиційних проектів по ЧДД і ВНП приводить до протилежних результатів, перевагу варто віддати ЧДД.

Строк окупності проекту - час, за який надходження від виробничої діяльності підприємства покриють витрати на інвестиції. Вимірюється він у роках або місяцях. Строк окупності рекомендується визначати з використанням дисконтування.

Поряд з перерахованими критеріями в ряді випадків можливе використання і ряду інших: коефіцієнта “прибуток - витрати”, капіталовіддачі, точки беззбитковості і т.д. Але жоден з перерахованих критеріїв сам по собі не є достатнім для прийняття проекту. Рішення про інвестування коштів у проекті повинне прийматися з урахуванням значень усіх перерахованих критеріїв і інтересів всіх учасників інвестиційного проекту.

18.3. Економічна ефективність нової техніки та інших нововведень

Економічна ефективність нової техніки - результат застосування нової техніки, виражений у конкретних якісних і кількісних показниках при зіставленні з витратами на проведення заходів щодо впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Можна виділити два основних підходи до визначення економічної ефективності нової техніки.

Перший методичний підхід заснований на порівнянні економічних результатів виробництва і використання нової і старої (серійно освоєної) техніки. Суть даного підходу складається в обчисленні витрат, що знадобилися би при старій техніці для досягнення результату, одержуваного з використанням нової техніки. Основним показником виступає річний економічний ефект, визначений по різниці приведених витрат базового і нового варіанта техніки, розрахованих на річний обсяг випуску продукції.

де ПВ₁, ПВ₂ – приведені витрати по базовому і новому варіантах для одиниці продукції, грн;

Кп₁, Кп₂ – питомі капітальні вкладення по базовому і новому варіантах, грн.;

С₁, С₂ – собівартість одиниці продукції по базовому і новому варіантах, грн.;

В₂ – річний обсяг випуску продукції в натуральних одиницях.

При визначенні економічної ефективності нової техніки може зустрітися кілька випадків:

При С₂ < C₁ , Kп₂ < Kп₁ – визначають річний економічний ефект Ер;

При C₂ < C₁, Kп₂ > Kп₁- визначають річний економічний ефект Ер і строк окупності додаткових капітальних вкладень, затрачуваних на нову техніку То;

• При C₂ > C₁, Kп₂ < Kп₁ - визначають умовно-річну економію витрат Е_УМ.РІК, тобто суму подорожчання продукції, з огляду на випуск за весь термін служби нової техніки з обліком її морального зносу.

При порівнянні варіантів капітальних вкладень може скластися ситуація, при якій виробництво нових виробів може бути невигідним, тому що зростає собівартість продукції, але вигідне використання нових виробів для споживача. Тому порівняння нових засобів праці довгострокового застосування з поліпшеними якісними характеристиками провадиться по формулі:

де ПТ₁, ПТ₂- продуктивність устаткування по старому і новому варіанту;

- коефіцієнт приведення витрат по терміну служби.