5. Витрат що включаються і не включаються в собівартість

Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002 р. № 349-1У у собівартості враховують: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, та інші. Не включають у собівартість, а покривають за рахунок прибутку витрати на підготовку й освоєння нової продукції серійного і масового виробництва, штрафи, пеню, соціальні витрати, плату за землю, податок на власників транспортних засобів, оплата інших податків.

У відповідності з другим напрямком класифікації витрат ( для прийняття управлінських рішень), витрати можна поділяти так:

1. У залежності від видів діяльності

Операційні – до них відносять: витрати виробничої діяльності, організаційно-управлінської, збутової і маркетингової діяльності, а також витрати на розробку нових видів продукції, визнані штрафи, безнадійні борги, збиток від псування цінностей.

Неопераційні – до них відносять: фінансові втрати від участі в капіталі (унаслідок невдалих інвестицій); фінансові втрати на відсотки по отриманих кредитах або фінансовій оренді; втрати від не операційних курсових різниць.

Таке групування втрат дозволяє керівництву підприємства визначити який із видів діяльності є найбільш рентабельним і відповідно прогнозувати наступні етапи розвитку підприємства.

2. По ефективності

Продуктивні – витрати на виробництво продукції встановленої якості при раціональній технології й організації виробництва.

Непродуктивні – є слідством недоліків у технології й організації виробництва (втрати від простоїв, брак продукції, оплата понаднормових і ін.).

3. Стосовно обсягу виробництва

Постійні витрати – це функція часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна сума не залежить від кількості зробленої продукції (природно у певних межах). Тільки при істотних змінах обсягу виробництва, слідством яких є зміни виробничої й організаційної структури підприємства, стрибкоподібно змінюється розмір постійних витрат, після чого вони знову залишаються постійними. До постійних відносять витре кати на утримання й експлуатацію будинків і споруд, організацію виробництва, управління.

Перемінні витрати – це витрати, загальна сума яких за певний період залежить від обсягу зробленої продукції.

Їх можна розділити на пропорційні і непропорційні.

Пропорційні змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва. Коефіцієнт пропорційності дорівнює 1. До них відносять витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі, відрядну заробітну плату робітників.

Непропорційні витрати поділяють на прогресивні і дегресивні..

Прогресивні витрати ростуть швидше, ніж обсяг виробництва. Вони виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництва потребує великих витрат на одиницю продукції. Це, наприклад, витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні і торгові витрати.

Дегресивні витрати ростуть повільніше, ніж обсяг виробництва. До них відносять значну частину витрат на експлуатацію машин і устаткування, на ремонт, на інструменти.