3.8. Ремонт і модернізація основних фондів

Основні фонди на підприємстві в процесі експлуатації постійно зношуються, і для підтримки їх у працездатному стані періодично необхідно проводити їхній ремонт.

Розрізняють три види ремонту: відновний, поточний і капітальний.

Відновний ремонт – це особливий вид ремонту, викликаний різними обставинами: стихійними лихами (повінь, пожежа, землетрус), військовими руйнуваннями, тривалою бездіяльністю основних фондів. Відновний ремонт здійснюється за рахунок спеціальних коштів держави.

Поточний ремонт – це дрібний ремонт і провадиться в процесі функціонування основних фондів, як правило, без тривалої перерви процесу виробництва. При даному ремонті заміняються окремі деталі і вузли, здійснюються незначні ремонтні роботи й інші заходи.

Капітальний ремонт – це ремонт, що полягає у відновленні фізично зношених частин основних фондів, зв'язаний з повним розбиранням машини, заміною всіх зношених деталей і вузлів. Після капітального ремонту технічні параметри машини повинні наблизитися до первісних.

Модернізація являє собою технічне удосконалення основних фондів з метою усунення морального зносу і підвищення техніко-економічних показників до рівня новітнього устаткування.

По ступені відновлення розрізняють часткову і комплексну модернізацію.

По способах і задачах проведення розрізняють модернізацію типову і цільову.

Типова модернізація – це масові однотипні зміни в серійних конструкціях, цільова – удосконалення, зв'язані з потребами конкретного виробництва.

Підприємство має право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, зв'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищувала 5 відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1) і підлягають амортизації по нормах, передбаченим для відповідних основних фондів.

Витрати на ремонт у значній мірі залежать від фізичного зносу основних виробничих фондів, якості проведених ремонтів і рівня кваліфікації персоналу, що обслуговує машини й устаткування. На кожнім підприємстві необхідно прагнути до того, щоб не допускати надмірного фізичного і морального зносу устаткування

Основні напрямки зниження витрат на ремонт основних фондів:

1. На підприємстві повинні вчасно і якісно проводитися планово-попереджувальні ремонти (ППР), що істотно знизить аварійність, а отже, простої устаткування і витрати на капітальні ремонти.

2. Перш ніж приступати до капітального ремонту, необхідно ретельно проаналізувати в економічному плані, що більш вигідно – капітальний ремонт чи придбання нової техніки. За кожним із варіантів визначають загальну величину витрат і втрат. Для першого варіанта це будуть витрати на очікуваний капітальний ремонт і різниця між залишковою вартістю капітально відремонтованої машини і вартістю нової, а для другого – вартість придбання (ціна) і втрати від недоамортизації діючої машини. Для того щоб вирішити, котрий із варіантів доцільніший, визначають коефіцієнт капітального ремонту, який обчислюється як відношення витрат за першим варіантом до витрат за другим варіантом. Таким чином,

де Екр.– коефіцієнт ефективності капітального ремонту;

Кi - вартість очікуваного капітального ремонту;

Sc– різниця між залишковою вартістю капітально відремонтованої машини і вартістю нової машини;

Цн – ціна придбання нового основного фонду;

Sa – недоамортизована частина капітально відремонтованої машини.

Sc = ОФзал.в – ОФ зал.н

де ОФзал.в – залишкова вартість капітально відремонтованої машини;

ОФзал.н – залишкова вартість нової машини ( у даному випадку зносу у неї немає, тому залишкова вартість дорівнює її новій вартості).

α - коефіцієнт, який характеризує співвідношення продуктивності діючої (Пд.) і нової (Пн) машини:

де β - коефіцієнт, що враховує співвідношення тривалості ремонтного циклу відповідно діючої і нової машин;

Тц.о ,Тц.1 – тривалість ремонтного циклу (або нормативні строки експлуатації до здійснення капітального ремонту).

Слід зазначити, що після капітального ремонту основному фондові надається додатковий строк до наступного капітального ремонту, який і враховується у формулі.

У багатьох випадках капітальний ремонт не усуває моральний знос, тому досить часто економічно доцільно проводити його разом з модернізацією. Тому також необхідно прорахувати, що вигідніше капітальний ремонт із модернізацією чи придбання нової техніки.

Метод визначення витрат на модернізацію аналогічний попередньому:

де Ем – коефіцієнт ефективності модернізації основних фондів;

М – витрати на модернізацію.

При цьому величини α ,β, Ѕ - треба визначити за даними модернізованої та нової машин.

3. Визначити доцільність відновлення зношених деталей безпосередньо на підприємстві чи придбання запасних частин на стороні. Відновлення деталей, як правило, більш вигідно, чим придбання нових чи знову виготовлених.