- •Тема 1 введення в курс «економіка підприємства»
- •1.1. Предмет, метод і задачі курсу «Економіка підприємства»
- •1.2. Передумови і необхідність переходу до ринкової економіки
- •1.3. Зовнішні фактори розвитку підприємства. Характерні риси ринкової і соціально-ринково економіки
- •Характерні риси ринкової економіки:
- •Характерні риси змішаної економіки :
- •1.4. Внутрішні фактори розвитку підприємства
- •Тема 2 підприємство - основна ланка сучасного виробництва
- •2.1. Сутність підприємства, мета і принципи діяльності підприємства у сучасних умовах
- •2.2. Ознаки класифікації підприємств
- •1. Основні кількісні параметри:
- •2. Якісні параметри:
- •2.3. Організаційно-правові форми підприємств, їх особливості
- •2.4. Об'єднання підприємств
- •2.5. Основи організації управління підприємством
- •2.6. Державне регулювання діяльності підприємства
- •Тема 3 основні фонди і виробничі потужності
- •3.1. Економічна сутність і роль основних фондів у розширеному відтворенні. Їх відмінність від оборотних фондів
- •Фонди підприємства
- •Виробничі фонди
- •3.2. Класифікація і структура основних виробничих фондів і задачі її поліпшення
- •1. По функціональному призначенню основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі.
- •2. За принципом матеріально-натурального складу і виробничого призначення підрозділяються на:
- •3. По приналежності основні виробничі фонди підрозділяються на власні й орендовані.
- •4. Основні виробничі фонди в залежності від ступеня їхнього впливу на предмет праці розділяють на активні і пасивні.
- •Основні фонди підприємства підрозділяються
- •По ступені їхнього впливу на предмети праці
- •Пасивні
- •Активні
- •5. По галузевій ознаці:
- •3.3. Методи оцінки основних фондів і їх економічне значення
- •3.4. Відтворення основних фондів
- •3.5. Знос основних фондів
- •3.6. Амортизація основних фондів
- •3.7. Методи нарахування амортизації
- •Метод амортизаційного фонду
- •Метод анюїтету
- •Метод одиниці продукції (одиниці послуг)
- •3.8. Ремонт і модернізація основних фондів
- •3.9. Система показників ефективності використання основних фондів
- •Виробнича потужність підприємства
- •4.1. Методи визначення, порядок розрахунку, показники використання
- •Резерви і шляхи підвищення ефективності використання основних фондів і виробничої потужності
- •Тема 5 оборотні кошти підприємства
- •5.1 Економічна сутність, склад і структура оборотних коштів
- •Оборотні кошти
- •Фонди обігу
- •Оборотні фонди
- •5.2. Визначення потреби в оборотних коштах
- •Норматив оборотних коштів у готовій продукції (ноКгп)
- •5.3. Оптимізація запасів
- •Найбільш простою є модель Уілсона:
- •5.4. Характеристика наявності й ефективного використання оборотних коштів
- •5.5. Шляхи поліпшення використання оборотних коштів
- •5.6. Нематеріальні ресурси та активи підприємства
- •Тема 6 інноваційні процеси
- •6.1. Загальна характеристика інноваційних процесів
- •6.2. Сутність нтп і нтр. Особливості сучасної науково-технічної революції
- •6.3. Основні напрямки нтп
- •6.4. Економічна і соціальна ефективність нтп
- •Тема 7 основи планування і прогнозування. Виробнича програма підприємства
- •7.1. Значення планування і прогнозування як функції управління
- •7.2. Методи і принципи планування на підприємстві
- •7.3. Показники планування і їхні види
- •7.4. Зміст і порядок розробки бізнес-плану
- •7.5. Сутність, принципи розробки виробничої програми
- •7.6. Показники виробничої програми, їхнє значення
- •Тема 8 форми організації виробництва
- •8.1 Концентрація виробництва
- •8.1.1 Сутність, форми і показники рівня концентрації
- •8.1.2 Економічні аспекти концентрації
- •7.1.3 Оптимальний розмір підприємства
- •8.2. Спеціалізація і кооперування виробництва
- •8.2.1. Сутність, форми і показники рівня спеціалізації і кооперування виробництва
- •8.2.2. Економічна ефективність спеціалізації і кооперування виробництва
- •8.3. Комбінування виробництва
- •8.3.1 Сутність, форми і показники рівня комбінування виробництва
- •8.3.2. Економічні аспекти комбінування промислового виробництва
- •Економічний ефект від комбінування виробництва (е) :
- •8.4. Розміщення промислового виробництва
- •Тема 9 матеріально – технічне забезпечення і збут продукції
- •9.1. Сутність, значення і задачі матеріально-технічного забезпечення і збуту продукції
- •9.2. Концепція комерційної діяльності підприємства на ринку засобів виробництва
- •9.3. Форми організації постачання і збуту
- •9.4. Особливості діяльності товарних бірж, торгових домів
- •Тема 10 якість продукції
- •10.1. Сутність і значення підвищення якості продукції
- •10.2. Показники якості продукції
- •Показники якості
- •Регламентовані (технічними регламентами і постановами)
- •Що стандартизуються (визначаються діючими стандартами, нормами, рекомендаціями)
- •10.3. Методи оцінки якості продукції
- •1. У залежності від способу одержання інформації :
- •2. У залежності від джерел одержання інформації :
- •10.4. Система управління якістю продукції на підприємстві
- •10.5. Стандартизація і сертифікація продукції, їхня роль у забезпеченні якості продукції
- •10.6. Економічна ефективність підвищення якості продукції
- •10.7. Шляхи підвищення якості продукції
- •Тема 11 кадри підприємства і продуктивність праці
- •11.1. Сутність і цілі кадрової політики на підприємстві
- •11.2. Класифікація і структура персоналу підприємства
- •Кадри підприємства
- •11.3. Сутність і значення підвищення продуктивності праці
- •11.4. Методи виміру продуктивності праці
- •11.5.Чинники росту продуктивності праці
- •Зміна частки знову освоюваної продукції.
- •Тема 12 оплата праці
- •12.1. Економічна сутність оплати праці
- •12.2. Форми і системи оплати праці
- •Форми і системи заробітної плати
- •Відрядна оплата праці
- •Погодинна оплата праці
- •12.3 . Особливості організації оплати праці в сучасних умовах
- •12.4. Формування фонду оплати праці
- •12.5. Мотивація праці
- •Тема 13
- •Собівартість продукції
- •13.1. Сутність і значення собівартості продукції як економічної категорії, її види
- •Види собівартості:
- •1. У залежності від часу формування витрат розрізняють:
- •2. У залежності від місця формування витрат розрізняють:
- •3. По тривалості розрахункового періоду розрізняють собівартість:
- •4. По складу продукції розрізняють:
- •13.2. Класифікація витрат на випуск і реалізацію продукції
- •1. По елементах і статтям витрат
- •2. Витрати на оплату праці.
- •Амортизація основних фондів.
- •Загально виробничі витрати:
- •6. Витрати на збут
- •По економічній ролі в процесі виробництва
- •Класифікація витрат
- •Для визначення собівартості і фінансових результатів
- •Для прий- няття управлінських рішень
- •Для контролю і регулювання
- •5. Витрат що включаються і не включаються в собівартість
- •1. У залежності від видів діяльності
- •2. По ефективності
- •3. Стосовно обсягу виробництва
- •Релевантні і нерелевантні
- •Маржинальні і диференціальні
- •6. Альтернативні і безальтернативні
- •13.3. Структура собівартості і чинники, що її визначають
- •13.4. Планування собівартості продукції на підприємстві
- •13.5. Управління витратами на підприємстві в сучасних умовах
- •Резерви зниження собівартості
- •За часом використання
- •Виникнення
- •13.6. Особливості обліку й аналізу витрат по системі «директ-костінг»
- •Тема 14 інвестиційна діяльність
- •14.1. Сутність, класифікація і значення інвестицій
- •14.2. Структура капітальних вкладень
- •14.3. Планування інвестицій, джерела їхнього фінансування
- •14.4. Поняття капітального будівництва, способи здійснення будівельно-монтажних робіт, проектування капітального будівництва
- •14.5. Напрямки і шляху підвищення ефективності капітальних вкладень і капітального будівництва
- •Тема 15
- •15.2. Прибуток – показник ефективності діяльності Прибуток – це частина вартості товару перевищуюча витрати виробництва і реалізації, але в межах ціни, тобто
- •15.3 . Розподіл і використання прибутку
- •15.4. Рентабельність роботи підприємства
- •Тема 16 ціноутворення
- •16.1. Місце ціни в системі економічних категорій
- •Фактори, що впливають на рівень ціни:
- •Системи ціноутворення:
- •16.2. Функції та принципи ціноутворення Функції ціни характеризує сукупність загальних властивостей, що властиві їй як економічній категорії.
- •Важливим елементом методології є принципи ціноутворення.
- •Види цін у залежності від обслуговування конкретних галузей чи сфери економіки.
- •О птова ціна підприємства
- •Ціни, у залежності від території дії.
- •Ціни, у залежності від порядку відшкодування споживачем транспортних витрат по доставці вантажів.
- •Види цін у залежності від ступеня свободи (лібералізації).
- •Види цін у залежності від ступеня новизни товару.
- •Види цін у залежності від тривалості реалізації товару на ринку.
- •Види цін, використовувані в обліку і статистиці.
- •8. Види цін, що обслуговують зовнішньоторговельний оборот.
- •Регулювання цін
- •На це спрямовано розвиток підприємництва, прийняття антимонопольного законодавства.
- •Тема 17 фінансування і кредитування підприємств
- •1.7.1. Сутність і функції фінансів
- •За допомогою фінансів регулюються грошові відносини між :
- •Фінанси підприємства виконують дві функції:
- •Кредитування підприємств
- •По формах кредит можна розділити на:
- •Довгострокові кредити можуть бути отримані:
- •Забороняється надання кредитів на:
- •1. Коефіцієнт ліквідності.
- •2. Коефіцієнт платоспроможності.
- •Додаткові:
- •Фінансове планування на підприємстві
- •Вихідною базою для розробки фінансових планів є:
- •1. Доходи і надходження коштів:
- •2. Витрати і відрахування коштів (передбачаються витрати):
- •3. Взаємини з бюджетом :
- •Тема 18
- •Соціально – економічна ефективність
- •Суспільного виробництва,
- •Нової техніки і реальних інвестицій
- •18.1. Сутність і критерії ефективності. Показники економічної ефективності
- •Розрізняють загальну (абсолютну) і порівняльну економічну ефективність.
- •1) Диференційовані показники:
- •2) Інтегральні (узагальнюючі) показники:
- •Ці показники будуть розглянуті в наступній главі.
- •18.2. Економічна ефективність капітальних вкладень
- •Величина капітальних вкладень визначається формулою:
- •Порівняльний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень визначається по формулі:
- •Строк окупності капітальних вкладень визначається формулою:
- •Відомі два метода вирішення даної проблеми, хоча вони мають багато спільного.
- •У даному випадку д є ціною попиту, а к – ціною пропозиції. Доход визначається на основі дисконтування
- •Норма віддачі інвестицій визначається по формулі
- •Ефект, що досягається на t-м року розрахунку, дорівнює:
- •Іншими словами, Евн (внп) є рішенням рівняння:
- •18.3. Економічна ефективність нової техніки та інших нововведень
- •Можна виділити два основних підходи до визначення економічної ефективності нової техніки.
- •Однак в умовах ринку більш важливо обчислювати реальний, а не відносний ефект.
- •У залежності від задач, що ставляться, економічний ефект може обчислюватися в одній із двох форм:
- •Етапи реалізації даного підходу зводяться до наступного:
- •Оцінка основних результатів здійснюється по формулі (Росн):
- •ПоДт - загальна сума податків і виплат з балансового прибутку наукової організації, підприємства в т-м року.
- •Список використаної літератури
- •Тема 1. Введення в курс «економіка підприємства». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
- •1.1.Предмет, метод і задачі курсу «Економіка підприємства». . . . . . . . . . . . . . . . . ..... .. . . . . . . . . . . . . . . . . 3
- •1.4.Внутрішні фактори розвитку підприємства . . . . . . . . 12 Тема 2. Підприємство - основна ланка сучасного виробництва . . . . . . . . . . . . . . . .. . .. . . . . .13
- •Тема 3. Основні фонди і виробничі потужності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ... . . . . 35
- •Тема 4. Виробнича потужність підприємства 69
- •Тема 5. Оборотні кошти підприємства . . . . . . . . .77
- •Тема 6. Інноваційні процеси . . . . . . . . . . . . . . . . . ... .. 97
- •Тема 7. Основи планування і прогнозування. Виробнича програма підприємства . . . . . . . . . . 111
- •Тема 8. Форми організації виробництва . . . . . . 128
- •Тема 9. Матеріально – технічне забезпечення і збут продукції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ... 140
- •Тема 10. Якість промислової продукції . . . . . . . .151
- •Тема 11. Кадри підприємства і продуктивність праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .169
- •Тема 12. Оплата праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
- •Тема 13. Собівартість продукції . . . . . . . . . . . . . . . . 197
- •Тема 14. Інвестиційна діяльність . . . . . . . . . . . . . 219
- •16.1. Місце ціни в системі економічних категорій . . . . . . 240
- •16.2. Функції та принципи ціноутворення . . . . . . . . . . . .242
- •16.3. Класифікація цін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . 244
- •Навчальне видання
- •Семернікова Ірина Олександрівна
- •Мєшкова-Кравченко Наталія Віталіївна
- •Економіка підприємства
- •Навчальний посібник
Виробнича потужність підприємства
4.1. Методи визначення, порядок розрахунку, показники використання
Найважливішою характеристикою потенційних можливостей і ступеню використання основних виробничих фондів є виробнича потужність цеху, підприємства.
Виробнича потужність – максимально можливий річний (добовий) обсяг випуску продукції при заданих номенклатурі й асортименті з урахуванням найкращого використання всіх ресурсів, наявних на підприємстві.
Виробнича потужність підприємства визначається, як правило, у розрахунку на рік по потужності основних (ведучих) цехів, ділянок чи агрегатів, тобто тих з них, що виконують основні технологічні операції по виготовленню продукції.
На плановий період виробнича потужність розраховується виходячи з номенклатури й асортименту, встановлених у плані. Наявна (фактична) потужність за звітний період розраховується в номенклатурі й асортименті, що відповідають фактичному випуску продукції.
Одиниці виміру виробничої потужності підприємств застосовуються різні залежно від характеру виробництва та галузевої підпорядкованості. Загальне правило таке: виробнича потужність визначається в тих самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється облік продукції, що виготовляється. Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимірники за видами продукції (послуг).
Виробнича потужність може бути класифікована по декількох ознаках, основними з який є наступні:
1. За рівнем розрахунку:
виробнича потужність конкретного устаткування чи укрупненої групи;
виробнича потужність визначеного підрозділу підприємства;
виробнича потужність підприємства в цілому.
2. По видах:
проектна потужність;
поточна потужність;
резервна потужність.
Проектна потужність являє собою максимально можливий обсяг виробництва продукції, запланований на етапі його проектування. Вихід на проектну потужність може бути здійснений у період нормативного терміну її освоєння. Поточна потужність може відрізнятися від проектної і дорівнює досягнутої потужності. Резервна потужність являє собою різницю між проектною і поточною потужністю.
Виробнича потужність підприємства залежить від наступних факторів:
кількості і якості діючого устаткування;
максимально можливої продуктивності кожної одиниці устаткування і пропускної здатності площ в одиницю часу;
прийнятого режиму (змінність, тривалість однієї зміни, перериване, безупинне виробництво і т.п.);
номенклатури й асортименту продукції, трудомісткості виробленої продукції;
пропорційності (спряженості) виробничих площ окремих цехів, ділянок, агрегатів, груп устаткування;
рівня внутрішньозаводської і міжзаводської спеціалізації і кооперації;
рівня організації праці і виробництва.
Основним чинником, що впливає на величину виробничої потужності, є попит на продукцію, що випускається. Якщо попит надалі зростатиме, то підприємець спробує повніше використати виробничу потужність підприємства. Він прагнутиме довести випуск продукції до максимально можливого і навіть більшого, ніж величина виробничої потужності, за рахунок введенняΔ додаткових капітальних вкладень, тобто розширення виробничої потужності екстенсивним шляхом.
Сьогодні не існує загальноприйнятої методики для визначення виробничої потужності підприємства. У різних галузях економіки застосовуються різні методи, за якими визначається виробнича потужність підприємств. Основні з них такі:
Метод ключового обладнання –застосовується в тих галузях, у переліку засобів праці яких є ключове обладнання. Ключове обладнання – це такий вид обладнання, який становить обов’язкову частину машинного комплексу певного виробництва і на якому ґрунтуються потужності робочих машин на попередніх та наступних етапах виробництва.
Метод основних виробничих фондів. За цим методом виробнича потужність визначається на підставі даних максимальної потужності устаткування з максимальним терміном його роботи.
Техніко-математичні методи. Застосування цих методів дає можливість виявити резерви використання засобів виробництва і визначити виробничу потужність у тих випадках, коли застосування інших методів неможливе з тих чи інших причин.
Метод моделювання, суть якого полягає у визначенні з допомогою багатофакторного регресивного аналізу формули для розрахунку величини виробничої потужності підприємства чи виробництва.
У загальному виді виробнича потужність (ВП) підприємства, провідного цеху може бути визначена по формулі:
де Фе – ефективний фонд часу роботи підприємства;
Пуст – продуктивність устаткування у відповідних одиницях випуску продукції за годину;
α - відсоток утрат часу на ремонт, переналагоджування устаткування ;
Фр – річний нормативний фонд часу роботи устаткування.
Виробнича потужність цеху, дільниці, оснащеного однотипним технологічним устаткуванням:
де t– трудомісткість виготовлення одиниці продукції;
Фе – максимально можливий (ефективний) річний фонд часу однієї машини (агрегату, верстата),годин;
n – кількість однотипного устаткування;
t – норма часу на обробку (виготовлення) одиниці продукції на даному устаткуванні, годин;
Квн - коефіцієнт виконання норм.
Виробнича потужність агрегату залежить від ефективного фонду часу роботи протягом року і його продуктивності в одиницю часу:
,
де Пт- продуктивність в одиницю часу.
Виробнича потужність цеху (ділянки), оснащеного різнорідним устаткуванням, визначається так само, як і потужність підприємства, виходячи з продуктивності парку ведучих груп устаткування, що характеризують профіль даного підрозділу.
Виробнича потужність ливарного, формувального, складального і подібних їм цехів (ділянок) залежить, як правило, від пропускної здатності наявних виробничих площ цих цехів (ділянок) і рівня їхнього використання.
де S – корисна площа цеху, м2;
Фе – ефективний фонд часу використання виробничої площі цеху, годин;
мч – кількість квадратних метро-годин, необхідних для виготовлення (зборки, формування і т.д.) одиниці продукції;
Таким чином, розрахунок виробничої потужності підприємств різних галузей має свої особливості, що повинні враховуватися в кожнім конкретному випадку.
Для встановлення ступеня відповідності потужностей різних цехів (ділянок, агрегатів) визначається коефіцієнт спряженості ведучої ланки підприємства й інших виробничих ланок.
Коефіцієнт спряженості визначається відношенням потужності ведучого цеху (ділянки, агрегату) до потужності інших цехів (ділянок, агрегатів) у тому числі до пропускної здатності допоміжних і обслуговуючих виробництв. Цей коефіцієнт дозволяє виявити "вузькі" місця і розробити заходи для їхнього усунення.
Для обґрунтування виробничої програми виробничими потужностями, спеціалізації і кооперування виробництва, а також визначення необхідної величини реальних інвестицій для нарощування виробничої потужності на кожнім підприємстві щорічно повинен розроблятися баланс виробничої потужності.
Баланс виробничої потужності включає:
1. Потужність підприємства на початок планованого періоду (ВПп).
2. Величину приросту виробничої потужності за рахунок різних факторів (модернізації, реконструкції, технічного переозброєння й ін.) (ВПпр)
3. Розміри зменшення виробничої потужності в результаті вибуття, передачі і продажі основних виробничих фондів, зміни номенклатури. зміни режиму роботи підприємства й ін. (ВПвб).
4. Величину вихідної виробничої потужності, тобто потужності на кінець планованого періоду (ВПвих).
Середньорічну виробничу потужності підприємства (ВП ср).
де nпр – кількість місяців використання додатково введених потужностей у році, міс;
nвб – кількість місяців з моменту вибуття виробничих потужностей і до кінця року.
6. Для розрахунків виробничої потужності підприємства слід брати максимально можливий річний фонд часу роботи устаткування.
7. Резервну виробничу потужність розраховують на основі необхідної кількості резервних агрегатів та обґрунтованих обсягів експериментально-дослідних виробництв.
Для стабільної роботи підприємства, а також для можливості поліпшення якості і оновлення продукції, що випускається, і інших цілей воно повинно мати оптимальний резерв виробничої потужності. Величина цього резерву визначається специфікою підприємства і коливається від 10 до 20%.
Під ефективністю використання виробничої потужності діючих підприємств розуміють повноту її використання, за якого максимально використовуються резерви потужності при дотриманні оптимальної структури витрат на виконання робіт.
Узагальнюючими показниками, що відбивають ефективність використання виробничих потужностей підприємства є:
Коефіцієнт використання виробничої потужності (Квп):
де В – плановий чи фактичний обсяг випуску продукції або виконаних робіт;
ВПср – середньорічна виробнича потужність.
Якщо Квп 1, то це значить, що виробнича програма підприємства забезпечена виробничими потужностями.
2. Коефіцієнт завантаження устаткування (Кз), це відношення трудомісткості виробничої програми (Т) до планового фонду часу роботи всього устаткування ( Фпл*n).
3. Коефіцієнт змінності (Кзм), це відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін за добу на підприємстві ( МЗ) до загальної кількості устаткування (Σ n ).
4. Інтегральний показник використання виробничих потужностей (Кінтегр), як добуток коефіцієнтів використання устаткування за часом і по потужності.
Кінтегр = Квп * Кз
5. Коефіцієнт пропорційності потужностей, що розраховується як відношення виробничої потужності цеху до виробничої потужності підприємства (потужності цеху і ділянки).