Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
economics новый.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
1.92 Mб
Скачать
  1. Прямі матеріальні витрати (вартість сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів і інших матеріалів).

  2. Прямі витрати на оплату праці ( заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг).

  3. Інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи).

  4. Загально виробничі витрати:

4.1.Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями, відрахування на соціальні заходи, відрядження);

4.2.Амортизація основних засобів і нематеріальних активів загально виробничого призначення;

4.3.Витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, оперативну оренду устаткування;

4.4.Витрати на опалення, освітлення, водопостачання й інше утримання виробничих помешкань;

4.5.Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці, відрахування на соціальні заходи робітників і апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами, за якістю продукції, робіт);

4.6.Витрати на удосконалення технології й організації виробництва;

4.7.Витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища;

4.8.Інші витрати.

5. Адміністративні витрати, тобто загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування і управління підприємством:

    • загальнокорпоративні витрати

    • витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством і іншого загальногосподарського персоналу

    • витрати на утримання основних засобів загальногосподарського характеру

    • винагорода за професійні послуги

    • витрати на зв’язок

    • амортизація нематеріальних активів

6. Витрати на збут

- витрати пакувальних матеріалів

    • на маркетинг

    • оплата праці робітників збуту

    • витрати на утримання основних засобів

    • витрати на транспортування

7.Інші (операційні і фінансові, надзвичайні)

  1. По економічній ролі в процесі виробництва

Основні – витрати, безпосередньо пов’язані з технологічним процесом виробництва.

Накладні – витрати, що утворюються в зв’язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управління ним.

Класифікація витрат

Для визначення собівартості і фінансових результатів

Для прий- няття управлінських рішень

Для контролю і регулювання

Рис. 13.1. Напрямки класифікації витрат

  1. По складу (однорідності)

Одноелементні (прості) – мають єдиний економічний зміст (сировина, заробітна плата).

Комплексні (складні) – різнорідні по складу й охоплюють декілька елементів витрат (загально виробничі, адміністративні, на збут).

  1. По способу включення в собівартість продукції

Прямі – безпосередньо пов’язані з виготовленням даного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на одиницю продукції (сировина, матеріали, основна заробітна плата).

Непрямі – пов’язані з виготовленням різних виробів і не можуть прямо відноситись на той або інший вид продукції.

Проблемі розподілу непрямих витрат виробництва приділялася велика увага в умовах централізованого планування. Розподіл усіх витрат і складання повної калькуляції собівартості продукції був основою для централізованого встановлення цін на промислову продукцію. Причому галузеві інструкції передбачали цілу гаму методів розподілу. У ПБО – 16 за базу розподілу пропонується брати: кількість випущених виробів, вартість прямих матеріалів, прямі витрати на оплату праці, години роботи, машино-години. Проте на практиці усі витрати, як правило, розподіляються пропорційно прямим витратам на оплату праці. Ставки визначаються виходячи з так званої “нормальної потужності”, під якою розуміється “середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умови звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.”

Таким чином, сума витрат на виробництво виробу залежить від обґрунтованості так називає мого “коефіцієнта розподілу”, а методи його визначення дуже суб’єктивні. Застосовувані методи потребують великих витрат для розрахунків і не можуть забезпечити достатньо точну порівняльну оцінку прибутку і рентабельності окремих виробів.

Пропонується використовувати метод розподілу постійних витрат пропорціонально маржинального прибутку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]