8.3.2. Економічні аспекти комбінування промислового виробництва

Комбінування з економічних позицій представляє одну із самих прогресивних, форм концентрації й організації промислового виробництва, тому що дозволяє найбільш повно використовувати всі ресурси підприємства. З економічних позицій комбінування виробництва дозволяє:

• розширити сировинну базу промисловості;

• знизити матеріалоємність продукції за рахунок комплексного використання сировини, відходів виробництва і здійснення безперервності технологічного процесу;

• знизити транспортні витрати;

• більш ефективно використовувати основні виробничі фонди і виробничі потужності підприємства;

• скоротити тривалість виробничого циклу;

• скоротити інвестиції на розвиток видобувних галузей промисловості;

• зменшити виробничі відходи і тим самим впливати благотворно на природне середовище;

• розвивати концентрацію виробництва й одержувати вигоди від ефекту масштабу й ін.

Економічний ефект від комбінування виробництва (е) :

де Ссп, Ск - собівартість продукції, що випускається, на спеціалізованому підприємстві і випуск цієї ж продукції за рахунок комбінування;

Втр₁, Втр₂ - транспортні витрати на одиницю продукції до і після комбінування;

Кс, Кк - питомі капітальні вкладення на випуск продукції на спеціалізованому підприємстві і на виробництво цієї ж продукції за рахунок комбінування;

Вк - обсяг випуску продукції за рахунок комбінування виробництва;

∆К - економія капітальних вкладень, необхідних на розвиток видобувних галузей.

Дану формулу можна представити й у більш спрощеному виді:

,

тобто комбінування дозволяє одержати економічний ефект за рахунок зниження собівартості продукції, зниження транспортних витрат, зниження питомих капітальних вкладень і економії капітальних вкладень, необхідних на розвиток видобувних галузей, якби не здійснювався процес комбінування виробництва.

8.4. Розміщення промислового виробництва

Підвищення ефективності виробництва зв'язано з удосконалюванням територіального розміщення продуктивних сил.

Розміщення підприємств, як і взагалі промисловості, здійснюється на основі загальних принципів:

• усіляке наближення промислового виробництва до джерел сировини, палива, енергії, трудових ресурсів;

• до районів споживання промислової продукції;

• раціональний поділ праці між економічними районами.

На розміщення промислових підприємств впливають різного роду фактори:

1. Природно-географічні:

• наявність корисних копалин;

• наявність енергетичних і водних ресурсів;

• кліматичні умови.

2. Техніко-економічні:

• НТП – рівень механізації й автоматизації;

• електрифікація виробництва;

• використання хімічних методів обробки.

3. Форми організації виробництва:

• кооперування;

• спеціалізація;

• комбінування.

4. Соціально-економічні фактори – поліпшення умов праці і побуту трудящих по економічних районах.

5. Аспекти охорони навколишнього середовища.

6. Вимоги оборони країни.

7. Економіко-політичні зв’язки України з закордонними державами, вихід на іноземний ринок, вкладення інвестицій.

Оптимальним планом розміщення підприємств буде такий, котрий забезпечує задоволення заданих вимог народного господарства в машинах і устаткуванні при мінімальних сукупних витратах (капітальних і експлуатаційних) на виробництво машин і устаткування і їхнє транспортування при дотриманні обмежуючих умов, що диктуються розвитком галузі.