Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
economics новый.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
1.92 Mб
Скачать

1. По елементах і статтям витрат

Це найбільш часто застосовувана на практиці класифікація.

Однорідні по своєму економічному змісту витрати називаються економічними елементами незалежно від того, де вони витрачаються і на які цілі.

Класифікація витрат по економічним елементам служить для розрахунку кошторису витрат, для розрахунку потреби по окремих ресурсах в оборотних коштах, для економічного обґрунтування прийняття управлінських рішень.

Кошторис виробництва – це витрати підприємства, пов’язані з його основною діяльністю за визначений період часу, незалежно від того, чи відносяться вони на собівартість продукції в цьому періоді чи ні.

Кошторис виробництва складають за такими економічними елементами, що однакові для всіх галузей:

  1. Матеріальні витрати (сировина, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара).

2. Витрати на оплату праці.

  1. Відрахування на соціальні заходи ( із 01.01.2003 р. включають відрахування у Фонд соціального страхування на випадок непрацездатності – 2,9%; відрахування в пенсійний фонд – 32%; відрахування в Державний фонд сприяння зайнятості (на випадок безробіття) – 1,9%; відрахування у Фонд соціального страхування від нещасного випадку - 0,86-13,8% (встановлюється в залежності від класу професійного ризику виробництва); розмір відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці)

  2. Амортизація основних фондів.

5. Інші витрати (витрати по страхування майна, винагороди за винахідництво і раціоналізацію, оплата робіт із сертифікації продукції, оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони, витрати на відрядження, орендна плата).

Для внутрішньовиробничого планування, урахування і виявлення резервів зниження собівартості продукції необхідно знати не тільки загальну суму витрат кожного підприємства по тому або іншому економічному елементу, але і розмір витрат у залежності від місця їхнього виникнення. Таку можливість дає класифікація витрат за калькуляційними статтями.

Стаття – це витрати, що відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місцем виникнення. За статтями витрат визначають собівартість одиниці продукції, тобто калькуляцію. Це групування часто використовується для визначення цін.

У зв’язку з прийняттям національних стандартів бухгалтерського обліку господарські операції по реалізації і випуску готової продукції відбиваються по новому, отже, виникає необхідність по новому калькулювати собівартість готової продукції (робіт, послуг).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. № 27/4248 визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства і розкриття їх у фінансовій звітності. Фактично П (С) БУ 16 замінило всі типові положення, що існували раніше, по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції.

Перелік калькуляційних статей залежить від особливостей виробництва.

Орієнтована номенклатура калькуляційних статей витрат наступна:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]