- •Тема 1 введення в курс «економіка підприємства»
- •1.1. Предмет, метод і задачі курсу «Економіка підприємства»
- •1.2. Передумови і необхідність переходу до ринкової економіки
- •1.3. Зовнішні фактори розвитку підприємства. Характерні риси ринкової і соціально-ринково економіки
- •Характерні риси ринкової економіки:
- •Характерні риси змішаної економіки :
- •1.4. Внутрішні фактори розвитку підприємства
- •Тема 2 підприємство - основна ланка сучасного виробництва
- •2.1. Сутність підприємства, мета і принципи діяльності підприємства у сучасних умовах
- •2.2. Ознаки класифікації підприємств
- •1. Основні кількісні параметри:
- •2. Якісні параметри:
- •2.3. Організаційно-правові форми підприємств, їх особливості
- •2.4. Об'єднання підприємств
- •2.5. Основи організації управління підприємством
- •2.6. Державне регулювання діяльності підприємства
- •Тема 3 основні фонди і виробничі потужності
- •3.1. Економічна сутність і роль основних фондів у розширеному відтворенні. Їх відмінність від оборотних фондів
- •Фонди підприємства
- •Виробничі фонди
- •3.2. Класифікація і структура основних виробничих фондів і задачі її поліпшення
- •1. По функціональному призначенню основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі.
- •2. За принципом матеріально-натурального складу і виробничого призначення підрозділяються на:
- •3. По приналежності основні виробничі фонди підрозділяються на власні й орендовані.
- •4. Основні виробничі фонди в залежності від ступеня їхнього впливу на предмет праці розділяють на активні і пасивні.
- •Основні фонди підприємства підрозділяються
- •По ступені їхнього впливу на предмети праці
- •Пасивні
- •Активні
- •5. По галузевій ознаці:
- •3.3. Методи оцінки основних фондів і їх економічне значення
- •3.4. Відтворення основних фондів
- •3.5. Знос основних фондів
- •3.6. Амортизація основних фондів
- •3.7. Методи нарахування амортизації
- •Метод амортизаційного фонду
- •Метод анюїтету
- •Метод одиниці продукції (одиниці послуг)
- •3.8. Ремонт і модернізація основних фондів
- •3.9. Система показників ефективності використання основних фондів
- •Виробнича потужність підприємства
- •4.1. Методи визначення, порядок розрахунку, показники використання
- •Резерви і шляхи підвищення ефективності використання основних фондів і виробничої потужності
- •Тема 5 оборотні кошти підприємства
- •5.1 Економічна сутність, склад і структура оборотних коштів
- •Оборотні кошти
- •Фонди обігу
- •Оборотні фонди
- •5.2. Визначення потреби в оборотних коштах
- •Норматив оборотних коштів у готовій продукції (ноКгп)
- •5.3. Оптимізація запасів
- •Найбільш простою є модель Уілсона:
- •5.4. Характеристика наявності й ефективного використання оборотних коштів
- •5.5. Шляхи поліпшення використання оборотних коштів
- •5.6. Нематеріальні ресурси та активи підприємства
- •Тема 6 інноваційні процеси
- •6.1. Загальна характеристика інноваційних процесів
- •6.2. Сутність нтп і нтр. Особливості сучасної науково-технічної революції
- •6.3. Основні напрямки нтп
- •6.4. Економічна і соціальна ефективність нтп
- •Тема 7 основи планування і прогнозування. Виробнича програма підприємства
- •7.1. Значення планування і прогнозування як функції управління
- •7.2. Методи і принципи планування на підприємстві
- •7.3. Показники планування і їхні види
- •7.4. Зміст і порядок розробки бізнес-плану
- •7.5. Сутність, принципи розробки виробничої програми
- •7.6. Показники виробничої програми, їхнє значення
- •Тема 8 форми організації виробництва
- •8.1 Концентрація виробництва
- •8.1.1 Сутність, форми і показники рівня концентрації
- •8.1.2 Економічні аспекти концентрації
- •7.1.3 Оптимальний розмір підприємства
- •8.2. Спеціалізація і кооперування виробництва
- •8.2.1. Сутність, форми і показники рівня спеціалізації і кооперування виробництва
- •8.2.2. Економічна ефективність спеціалізації і кооперування виробництва
- •8.3. Комбінування виробництва
- •8.3.1 Сутність, форми і показники рівня комбінування виробництва
- •8.3.2. Економічні аспекти комбінування промислового виробництва
- •Економічний ефект від комбінування виробництва (е) :
- •8.4. Розміщення промислового виробництва
- •Тема 9 матеріально – технічне забезпечення і збут продукції
- •9.1. Сутність, значення і задачі матеріально-технічного забезпечення і збуту продукції
- •9.2. Концепція комерційної діяльності підприємства на ринку засобів виробництва
- •9.3. Форми організації постачання і збуту
- •9.4. Особливості діяльності товарних бірж, торгових домів
- •Тема 10 якість продукції
- •10.1. Сутність і значення підвищення якості продукції
- •10.2. Показники якості продукції
- •Показники якості
- •Регламентовані (технічними регламентами і постановами)
- •Що стандартизуються (визначаються діючими стандартами, нормами, рекомендаціями)
- •10.3. Методи оцінки якості продукції
- •1. У залежності від способу одержання інформації :
- •2. У залежності від джерел одержання інформації :
- •10.4. Система управління якістю продукції на підприємстві
- •10.5. Стандартизація і сертифікація продукції, їхня роль у забезпеченні якості продукції
- •10.6. Економічна ефективність підвищення якості продукції
- •10.7. Шляхи підвищення якості продукції
- •Тема 11 кадри підприємства і продуктивність праці
- •11.1. Сутність і цілі кадрової політики на підприємстві
- •11.2. Класифікація і структура персоналу підприємства
- •Кадри підприємства
- •11.3. Сутність і значення підвищення продуктивності праці
- •11.4. Методи виміру продуктивності праці
- •11.5.Чинники росту продуктивності праці
- •Зміна частки знову освоюваної продукції.
- •Тема 12 оплата праці
- •12.1. Економічна сутність оплати праці
- •12.2. Форми і системи оплати праці
- •Форми і системи заробітної плати
- •Відрядна оплата праці
- •Погодинна оплата праці
- •12.3 . Особливості організації оплати праці в сучасних умовах
- •12.4. Формування фонду оплати праці
- •12.5. Мотивація праці
- •Тема 13
- •Собівартість продукції
- •13.1. Сутність і значення собівартості продукції як економічної категорії, її види
- •Види собівартості:
- •1. У залежності від часу формування витрат розрізняють:
- •2. У залежності від місця формування витрат розрізняють:
- •3. По тривалості розрахункового періоду розрізняють собівартість:
- •4. По складу продукції розрізняють:
- •13.2. Класифікація витрат на випуск і реалізацію продукції
- •1. По елементах і статтям витрат
- •2. Витрати на оплату праці.
- •Амортизація основних фондів.
- •Загально виробничі витрати:
- •6. Витрати на збут
- •По економічній ролі в процесі виробництва
- •Класифікація витрат
- •Для визначення собівартості і фінансових результатів
- •Для прий- няття управлінських рішень
- •Для контролю і регулювання
- •5. Витрат що включаються і не включаються в собівартість
- •1. У залежності від видів діяльності
- •2. По ефективності
- •3. Стосовно обсягу виробництва
- •Релевантні і нерелевантні
- •Маржинальні і диференціальні
- •6. Альтернативні і безальтернативні
- •13.3. Структура собівартості і чинники, що її визначають
- •13.4. Планування собівартості продукції на підприємстві
- •13.5. Управління витратами на підприємстві в сучасних умовах
- •Резерви зниження собівартості
- •За часом використання
- •Виникнення
- •13.6. Особливості обліку й аналізу витрат по системі «директ-костінг»
- •Тема 14 інвестиційна діяльність
- •14.1. Сутність, класифікація і значення інвестицій
- •14.2. Структура капітальних вкладень
- •14.3. Планування інвестицій, джерела їхнього фінансування
- •14.4. Поняття капітального будівництва, способи здійснення будівельно-монтажних робіт, проектування капітального будівництва
- •14.5. Напрямки і шляху підвищення ефективності капітальних вкладень і капітального будівництва
- •Тема 15
- •15.2. Прибуток – показник ефективності діяльності Прибуток – це частина вартості товару перевищуюча витрати виробництва і реалізації, але в межах ціни, тобто
- •15.3 . Розподіл і використання прибутку
- •15.4. Рентабельність роботи підприємства
- •Тема 16 ціноутворення
- •16.1. Місце ціни в системі економічних категорій
- •Фактори, що впливають на рівень ціни:
- •Системи ціноутворення:
- •16.2. Функції та принципи ціноутворення Функції ціни характеризує сукупність загальних властивостей, що властиві їй як економічній категорії.
- •Важливим елементом методології є принципи ціноутворення.
- •Види цін у залежності від обслуговування конкретних галузей чи сфери економіки.
- •О птова ціна підприємства
- •Ціни, у залежності від території дії.
- •Ціни, у залежності від порядку відшкодування споживачем транспортних витрат по доставці вантажів.
- •Види цін у залежності від ступеня свободи (лібералізації).
- •Види цін у залежності від ступеня новизни товару.
- •Види цін у залежності від тривалості реалізації товару на ринку.
- •Види цін, використовувані в обліку і статистиці.
- •8. Види цін, що обслуговують зовнішньоторговельний оборот.
- •Регулювання цін
- •На це спрямовано розвиток підприємництва, прийняття антимонопольного законодавства.
- •Тема 17 фінансування і кредитування підприємств
- •1.7.1. Сутність і функції фінансів
- •За допомогою фінансів регулюються грошові відносини між :
- •Фінанси підприємства виконують дві функції:
- •Кредитування підприємств
- •По формах кредит можна розділити на:
- •Довгострокові кредити можуть бути отримані:
- •Забороняється надання кредитів на:
- •1. Коефіцієнт ліквідності.
- •2. Коефіцієнт платоспроможності.
- •Додаткові:
- •Фінансове планування на підприємстві
- •Вихідною базою для розробки фінансових планів є:
- •1. Доходи і надходження коштів:
- •2. Витрати і відрахування коштів (передбачаються витрати):
- •3. Взаємини з бюджетом :
- •Тема 18
- •Соціально – економічна ефективність
- •Суспільного виробництва,
- •Нової техніки і реальних інвестицій
- •18.1. Сутність і критерії ефективності. Показники економічної ефективності
- •Розрізняють загальну (абсолютну) і порівняльну економічну ефективність.
- •1) Диференційовані показники:
- •2) Інтегральні (узагальнюючі) показники:
- •Ці показники будуть розглянуті в наступній главі.
- •18.2. Економічна ефективність капітальних вкладень
- •Величина капітальних вкладень визначається формулою:
- •Порівняльний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень визначається по формулі:
- •Строк окупності капітальних вкладень визначається формулою:
- •Відомі два метода вирішення даної проблеми, хоча вони мають багато спільного.
- •У даному випадку д є ціною попиту, а к – ціною пропозиції. Доход визначається на основі дисконтування
- •Норма віддачі інвестицій визначається по формулі
- •Ефект, що досягається на t-м року розрахунку, дорівнює:
- •Іншими словами, Евн (внп) є рішенням рівняння:
- •18.3. Економічна ефективність нової техніки та інших нововведень
- •Можна виділити два основних підходи до визначення економічної ефективності нової техніки.
- •Однак в умовах ринку більш важливо обчислювати реальний, а не відносний ефект.
- •У залежності від задач, що ставляться, економічний ефект може обчислюватися в одній із двох форм:
- •Етапи реалізації даного підходу зводяться до наступного:
- •Оцінка основних результатів здійснюється по формулі (Росн):
- •ПоДт - загальна сума податків і виплат з балансового прибутку наукової організації, підприємства в т-м року.
- •Список використаної літератури
- •Тема 1. Введення в курс «економіка підприємства». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
- •1.1.Предмет, метод і задачі курсу «Економіка підприємства». . . . . . . . . . . . . . . . . ..... .. . . . . . . . . . . . . . . . . 3
- •1.4.Внутрішні фактори розвитку підприємства . . . . . . . . 12 Тема 2. Підприємство - основна ланка сучасного виробництва . . . . . . . . . . . . . . . .. . .. . . . . .13
- •Тема 3. Основні фонди і виробничі потужності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ... . . . . 35
- •Тема 4. Виробнича потужність підприємства 69
- •Тема 5. Оборотні кошти підприємства . . . . . . . . .77
- •Тема 6. Інноваційні процеси . . . . . . . . . . . . . . . . . ... .. 97
- •Тема 7. Основи планування і прогнозування. Виробнича програма підприємства . . . . . . . . . . 111
- •Тема 8. Форми організації виробництва . . . . . . 128
- •Тема 9. Матеріально – технічне забезпечення і збут продукції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ... 140
- •Тема 10. Якість промислової продукції . . . . . . . .151
- •Тема 11. Кадри підприємства і продуктивність праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .169
- •Тема 12. Оплата праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
- •Тема 13. Собівартість продукції . . . . . . . . . . . . . . . . 197
- •Тема 14. Інвестиційна діяльність . . . . . . . . . . . . . 219
- •16.1. Місце ціни в системі економічних категорій . . . . . . 240
- •16.2. Функції та принципи ціноутворення . . . . . . . . . . . .242
- •16.3. Класифікація цін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . 244
- •Навчальне видання
- •Семернікова Ірина Олександрівна
- •Мєшкова-Кравченко Наталія Віталіївна
- •Економіка підприємства
- •Навчальний посібник
2. Якісні параметри:
2.1. Тип власності (державна, комунальна, колективна, приватна, змішана) Закону країни “Про власність” № 697-Х11 від 7.02.91р.(рис.2.2.).
Приватне
підприємство
Колективне
підприємство
Господарське
товариство
Комунальне
підприємство
Підприємство,
засноване на власності об’єднання
громадян
Державне
підприємство, у тому числі казенне
підприємство
Рис. 2.2. Види підприємства відповідно до форм власності
2.2. По галузевій приналежності
Ознаки галузевої приналежності:
2.2.1. По характеру споживаної сировини промислові підприємства поділяються на підприємства добувної й обробної промисловості.
2.2.2. По характеру продукції, що випускається, усі підприємства поділяються на дві великі групи: виробляючі засоби виробництва і виробляючі предмети споживання.
2.2.3. По ознаці технологічної спільності розрізняють підприємства з безупинним і дискретним процесами виробництва, з перевагою механічних і хімічних процесів виробництва.
2.2.4. За часом роботи протягом року розрізняють підприємства цілорічної і сезонної дії.
2.3. По ступені спеціалізації й обсягу виробництва однотипної продукції підприємства поділяються на спеціалізовані, універсальні і комбінати.
2.4. По методах організації виробничого процесу підприємства поділяються на підприємства, у яких переважає потоковий, партіоний і одиничний методи організації виробничого процесу.
2.5. По виду діяльності розрізняють підприємства: промислові, торгові, інвестиційні, транспортні, у сфері послуг і т.д.
2.6. По типу виробничих процесів розрізняють підприємства масового, серійного й індивідуального виробництва.
Підприємства можуть складатися з ряду структурних одиниць і структурних підрозділів, що виконують визначені стадії виробничого процесу (основні цехи, ділянки) чи підготовлюють умови для виготовлення продукції (допоміжні цехи). У ряді галузей промисловості (вугільна, цукрова, спиртова й ін.) основний виробничий процес не підрозділяється по цехах. Такі підприємства мають безцехову структуру і підрозділяються на ділянки. Не мають здебільшого цехового розподілу і малі підприємства.
2.3. Організаційно-правові форми підприємств, їх особливості
Наявність різних організаційно-правових форм господарювання, як показала світова практика, є найважливішою передумовою для ефективного функціонування ринкової економіки в будь-якій державі.
Вибір організаційної форми бізнесу залежить від багатьох факторів, у т.ч. від особливостей сфери майбутнього бізнесу і персональних якостей підприємця. ( Чи досить коштів для фінансування? Що буде у випадку банкрутства? Чи буде рости ваш бізнес? Як ви оцінюєте рівень своєї професійної підготовки в області техніки, технології, організації, економіки? Як можуть уплинути зміни в зовнішнім середовищі? Чи можна швидко згорнути чи переорієнтувати свій бізнес?)
У першу чергу необхідно зробити вибір між підприємництвом індивідуальним і колективним.
Індивідуальне чи одноособове володіння - це підприємство, власником якого є одна особа /чи родина/. У даному випадку підприємець володіє матеріальними ресурсами необхідними для виробничої діяльності, особисто контролює діяльність підприємства, одержує доход, несе відповідальність по боргах, зобов'язанням і іншій заборгованості фірми.
Переваги одноособового володіння:
1. Високий ступінь самостійності, волі й оперативності дії (підприємець - сам собі бос). Тому дана форма пасує людям з чітко вираженими індивідуальними підприємницькими якостями.
2. Одержуваний доход цілком залежить від успішної діяльності підприємця. У даній формі підприємства задіяний максимум спонукальних мотивів діяльності, у тому числі моральна задоволеність своєю роботою.
3. Одноособове володіння дає можливість краще зберігати секрети щодо технології, техніки, організації виробництва і т.п.
4. Спрощена система оподатковування, обліку і звітності.
5. У багатьох західних країнах прийнята не дозвільна, а заявна форма реєстрації одноособових володінь, що дозволяє легко почати і припинити бізнес, оскільки це не вимагає значних витрат часу і коштів на юридичні послуги і виключає бюрократичну тяганину.
Недоліки одноособового володіння:
1. Труднощі в залученні великих фінансових коштів.
2. Одноособовий власник є суб'єктом необмеженої відповідальності (ризик утратити не тільки активи фірми, але і своє особисте майно).
3. Труднощі поділу праці і спеціалізації у виробництві і менеджменті. Підприємець повинний мати здатності, необхідні для ефективної професійної діяльності у всіх напрямках.
4. Невизначеність термінів діяльності (обмежується дієздатністю самого підприємця).
5. Великі фізичні і психологічні навантаження на підприємця в зв'язку з необхідністю особистого здійснення усіх функцій управління.
6. Функціональні недоліки (невдале розташування підприємства, необладнані будинки, застаріле обладнання, труднощі в залученні кваліфікованої робочої сили, неможливість придбання матеріалів у достатніх кількостях у зв'язку з труднощами в одержанні фінансових коштів).
Комерційні організації (юридичні особи, що переслідують отримання прибутку як основну мету своєї діяльності) можуть створюватися у формі товариств, виробничих кооперативів, державних і комунальних підприємств.
Найбільше поширення, як в Україні, так і у світовій практиці, одержали господарські товариства.
Господарське товариство - це об'єднання учасників, що домовилися організувати яку-небудь справу, іншими словами, об'єднання капіталів. Товариство створюється і діє на основі установчого договору і статуту, що є установчими документами.
Відповідно до українського законодавства господарські товариства бувають п'яти видів:
акціонерне товариство;
товариство з обмеженою відповідальністю;
товариство з додатковою відповідальністю;
командитне товариство;
повне товариство.
Порядок утворення, реєстрації, розмір і формування статутного фонду, відносини між засновниками й учасниками товариств строго регламентуються Законом України "Про господарські товариства" від 19.09.91р. №1576-Х11 із змінами і доповненнями.
Повним товариством визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях суспільства усім своїм майном.
Переваги повного товариства:
1. Можливість акумулювання значних коштів у відносно короткий термін.
2. Кожен член повного товариства має право займатися підприємницькою діяльністю від імені товариства нарівні з іншими.
3. Повні товариства більш привабливі для кредиторів, тому що їхні члени несуть необмежену відповідальність по зобов'язаннях суспільства.
Недоліки повного товариства:
1. Між повними товаришами повинні бути особливі довірчі відносини.
2. Повне товариство не може бути "компанією однієї особи".
3. Кожен член повного товариства несе повну і солідарну необмежену відповідальність по зобов'язаннях цієї організації, тобто у випадку банкрутства кожен член відповідає не тільки внеском, але й особистим майном.
Командитним товариством визнається товариство, що включає поряд з одним чи більшістю учасників, що несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства усім своїм майном (повні товариші), також одного чи більш учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майні товариства (командити).
Командитні товариства мають ті ж переваги, недоліки, що і повні товариства. Додатковою перевагою є те, що для збільшення капіталу повні товариші можуть залучити кошти вкладників.
Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх внесків.
Переваги товариства з обмеженою відповідальністю:
1. Можливість швидкого акумулювання значних коштів.
2. Члени товариства несуть обмежену відповідальність по зобов'язаннях товариства.
Недоліки:
1. Статутний капітал не може бути менше величини, установленої законодавством (еквівалентної 625 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства).
2. Товариство менш привабливе для кредиторів, тому що члени суспільства несуть тільки обмежену відповідальність по його зобов'язаннях.
Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають по його боргах своїми внесками в статутний фонд, а при недостатності цих сум - додатково приналежним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника, (наприклад, у двох-, трьох-, п'ятикратному і т.д.). Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.
Перетворення державних підприємств в акціонерні товариства – один з напрямків роздержавлення власності, передбачені в законі «Про власність в Україні».
Акціонерним товариством визнається товариство, що має не менш чим два учасники, статутний фонд якого розділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і яке несе відповідальність по зобов'язаннях тільки майном товариства. Акціонери відповідають по зобов'язаннях товариства тільки в межах приналежних їм акцій.
Акціонерні товариства поділяють на:
відкриті акціонерні товариства, акції яких поширюються шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на біржах;
закриті акціонерні товариства, акції яких розподіляються між засновниками і не можуть поширюватися шляхом підписки, купуватися і продаватися на біржі.
Переваги акціонерного товариства:
1. Акціонерна форма довела свою раціональність там, де необхідні великі капітали, великомасштабне виробництво, великий ступінь ризику.
2. Акціонерні товариства гарантовані від того, що при виході його учасників основний капітал товариства буде зменшений. Організація капіталу за допомогою відчужених цінних паперів - акцій дає можливість швидкого відчуження і придбання акцій, особливо за допомогою біржового механізму, тобто можливість швидкого переливу великого капіталу з однієї сфери діяльності в іншу у відповідності з кон'юнктурою, що складається
3. Акціонерні товариства є провідниками прискорення НТП, тому що вони можуть здійснити весь цикл «наука-виробництво».
4. Акціонер несе обмежену відповідальність (у межах своїх акцій) у випадку банкрутства товариства.
Недоліки акціонерного товариства:
1. Відсутність можливості у всіх власників акцій брати участь у управлінні акціонерним товариством, тому що для реального контролю необхідно мати близько 20% акцій.
2. У руках окремих осіб зосереджується величезний капітал, що при відсутності належного законодавства і контролю з боку акціонерів може привести до зловживання і некомпетентності при його використанні.
Під кооперативом мається на увазі організаційно-правова форма підприємства, що має наступні відмінні ознаки:
кооператив створюється фізичними особами /громадянами/, яких повинно бути не менш 3 чоловік;
засновники кооперативу зобов'язані самі продуктивно трудитися в цьому кооперативі;
засновники і члени кооперативу несуть підвищену матеріальну відповідальність за фінансово-господарську діяльність кооперативу - у межах усього майна кооперативу і свого особистого майна в розмірі не менш річного заробітку;
існують деякі обмеження по найму працівників і т.д.
За родом діяльності кооперативи підрозділяються на виробничі, споживчі, збутові, постачальницькі, кредитні, житлово-будівельні й ін. Кошти кооперативу складаються з пайових і членських внесків, а також з прибутку від господарської діяльності. Кооперативи являють собою колективні підприємства, однак від товариств відрізняються тим, що основною метою їхньої діяльності є не отримання максимального прибутку, а забезпечення споживчих, виробничих і інших економічних потреб своїх членів. Кооператив на відміну від акціонерних товариств, що поєднували капітали, є об'єднанням осіб, що користуються їхніми послугами чи приймають участь у їхній діяльності. Кооперативу присущий більш демократичний характер управління і господарювання: поза залежністю від кількості паїв діє принцип "один член - один голос"
(Уперше кооперативи з'явилися в Англії наприкінці ХУШ століття. В даний час на частку споживчої кооперації в Англії, Норвегії, Данії, Швейцарії приходиться 8 – 11% загальної суми роздрібного товарообігу, у Швеції - 14%. в Ісландії - 30%, у Фінляндії - 36%).
Державні (комунальні) підприємства в порівнянні з іншими комерційними організаціями мають ряд особливостей:
1. Відповідна комерційна організація не наділяється правом власності на закріплене за нею майно. Власником цього майна залишається засновник, тобто держава.
2. Майно такого підприємства є неподільним і ні при яких умовах не може бути розподілене по внесках, часткам і паям, у т.ч. між працівниками підприємства.
3. Право відповідальності зберігається за засновником, і майно за підприємством закріплюється лише на обмеженому речовому праві (господарського ведення або оперативного управління).
4. На чолі підприємства - одноособовий керівник, що призначається власником або уповноваженим їм органом і їм підзвітний.
Право власності - це урегульовані законом суспільні відносини по володінню, розпорядженню і користуванню майном.
Право господарського ведення - це право державного чи комунального підприємства користуватися і розпоряджатися майном власника в межах, установлених законом чи іншими правовими актами.
Право оперативного управління - це право установ користуватися і розпоряджатися закріпленим за ним майном власника в межах, установлених законом, у відповідність з цілями його діяльності, завданнями власника і призначенням майна.
Орендне підприємство – самостійний суб'єкт, що господарює, переданий у повне ведення колективу. Володіння власністю залишається в руках держави, а функції розпорядження і використання передаються трудовому колективу на безоплатній і відшкодованій основі.