5. Релевантні і нерелевантні

Релевантні – це витрати, що можуть бути змінені внаслідок ухвалення рішення.

Нерелевантні – це витрати підприємства, що не залежать від прийняття управлінського рішення.

Витрати і прибутки, що мали місце в минулому, уже не можуть бути змінені внаслідок ухвалення рішення, варіанти якого розглядаються сьогодні. Наприклад, якщо розглядати можливість зміни старого устаткування новим, то вартість придбання старого устаткування не є релевантною, оскільки гроші вже були витрачені. Проте, вартість нового обладнання і можливий прибуток від реалізації старого устаткування є релевантним, оскільки це стосується майбутніх операцій. Проте, не обов’язково всі майбутні витрати є релевантними. Якщо окремі види майбутніх витрат однакові для усіх варіантів, то їх можна не брати до уваги, тому що вони не змінюються внаслідок ухвалення рішення. Наприклад, розглядається питання – придбати комп’ютер для ведення бухгалтерського обліку або орендувати його. У цьому випадку вартість комп’ютера й орендної плати є релевантними витратами, а от вартість програмного забезпечення – це не релевантні витрати, тому що вони мають місце в обох випадках.

6. Маржинальні і диференціальні

Маржинальні витрати – це витрати на виробництво додаткової одиниці продукції. В зв’язку з тим, що постійні витрати не змінюються зі зміною обсягу випуску продукції, маржинальні витрати визначаються ростом лише перемінних витрат у результаті випуску додаткової одиниці продукції.

Диференціальні – витрати, що складають різницю між витратами за альтернативними рішеннями. У першому прикладі, це різниця між вартістю комп’ютера і сумою орендної плати за період його експлуатації.

6. Альтернативні і безальтернативні

Альтернативні – це утрачена вигода, коли вибір або прийняття одного рішення потребує відмовитися від іншого (альтернативного) рішення. Наприклад, підприємство розглядає альтернативу використання вільних грошей: покласти їх у банк на депозит або придбати комп’ютер і здати його в оренду.

Відповідно до третього напрямку класифікації витрат, витрати поділяють на:

• Контрольовані

• Неконтрольовані

Контрольовані – це витрати, які управлінці на підприємстві можуть проконтролювати або істотно впливати на них.

У зв’язку з цим необхідно створення центів витрат і центрів відповідальності і ведення обліку витрат у розрізі цих центрів, що дозволяє не тільки виявити загальну суму економії або перевитрати, але і точно визначити на якій ділянці і по чиїй провині це сталося.

13.3. Структура собівартості і чинники, що її визначають

Під структурою собівартості розуміється її склад по елементах або статтям і їхня частка в повній собівартості продукції, виражена у відсотках.

Чинники, що впливають на структуру собівартості :

1. Специфіка підприємства. Виходячи з цього розрізняють: трудомісткі підприємства, матеріалоємкі, фондоємкі, енергоємкі.

2. Прискорення науково-технічного прогресу. Цей чинник впливає на структуру собівартості багатопланово. Але основний вплив полягає в тому, що під впливом цього чинника частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці в собівартості продукції збільшується.

3. Рівень концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування і диверсификації виробництва.

4. Географічне місце знаходження підприємства.

5. Інфляція і зміна процентної ставки банківського кредиту.

Структуру собівартості продукції характеризують наступні показники:

• співвідношення між живою та уречевленою працею;

• частка окремого елемента або статті в повних витратах;

• співвідношення між постійними і перемінними витратами, між основними і накладними витратами, між виробничими і комерційними, між прямими і непрямими та ін.

Систематичне визначення та аналіз структури витрат на підприємстві мають дуже важливе значення, у першу чергу для управління витратами на підприємстві з метою їхньої мінімізації. Структура витрат дозволяє виявити основні резерви по їхньому зниженню і розробити конкретні заходи щодо їхньої реалізації на підприємстві (рис.13.2 ).

За останні роки структура витрат істотно змінилася, на що вплинули наступні чинники:

• Інфляційний процес. Вартість матеріальних ресурсів, основних фондів, робочої сили змінювалася неадекватно, відносно одне одного, це і відбилося на структурі витрат;

• випередження процесу вибуття основних фондів над процесом їхнього введення, що призвело до зниження частки амортизації. Вплинув і той факт, що кількаразова переоцінка основних фондів не відповідала рівню інфляції;

• збільшення процентних ставок по кредитах;

• істотне підвищення ролі досліджень, просування товарів в т.ч. реклами, а отже, більше коштів витрачається на маркетингові заходи.