Порівняльний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень визначається по формулі:

Строк окупності капітальних вкладень визначається формулою:

Якщо Епор > Ен, то з цього випливає, що капітальні вкладення в економічному плані обґрунтовані.

Якщо в результаті розрахунку отримано:

То < Тн і Епор > Ен - оптимальним вважається варіант, що вимагає додаткових капітальних вкладеннь (більш капіталомісткий);

То > Тн і Епор < Ен - оптимальним вважається менш капіталомісткий варіант.

Недоліком даної методики є і те, що критерієм для кращого варіанта є приведені витрати, а не прибуток, що найбільшою мірою відповідає вимогам ринкової економіки. Крім того, дана методика не може бути використана при обґрунтуванні капітальних вкладень, що направляються на поліпшення якості продукції, тому що поліпшення якості продукції на підприємстві, як правило, веде до збільшення витрат виробництва продукції. Використання показника приведених витрат не дозволяє вибирати кращий варіант, якщо кінцеві результати не порівнянні.

Тому великий теоретичний і практичний інтерес представляє методика визначення вигідності вкладення інвестицій у розвинутих країнах з ринковою економікою, що протягом десятиліть не зазнавала істотних змін, що свідчить, по-перше, про її глибоку наукову обґрунтованість, по-друге, про її підтвердження практикою.

Відомі два метода вирішення даної проблеми, хоча вони мають багато спільного.

Перший метод зв’язаний з порівнянням величини інвестицій з величиною одержуваного доходу від їхнього використання шляхом зіставлення ціни попиту з ціною пропозиції. Підприємець зацікавлений у вкладенні інвестицій, тобто в придбанні капітального товару, лише в тому випадку, якщо очікуваний доход від його використання за визначений період складе не менш величини вкладення інвестицій.

Це означає:

якщо Д > К - вигідно вкладати інвестиції;

Д < К – невигідно вкладати інвестиції;

Д = К - досягаються рівновигідні умови,

де Д - доход, що може бути отриманий за рахунок реалізації проекту;

К - капітальні вкладення, необхідні для реалізації проекту.

У даному випадку д є ціною попиту, а к – ціною пропозиції. Доход визначається на основі дисконтування

де r - процентна ставка в частках;

Д i - щорічні доходи протягом років від 1 до n

Другий метод визначення економічної доцільності вкладення інвестицій зв’язаний з порівнянням норми віддачі від інвестицій із процентною ставкою або іншими аналогічними критеріями.

Норма віддачі інвестицій визначається по формулі

де ЧД – чистий доход;

Ц_{П -} ціна пропозиції.

Якщо Нві > r, то фірмі вигідно вкладати інвестиції, і навпаки.

Порівняння різних інвестиційних проектів і вибір кращого з них рекомендується робити з використанням різних показників, до яких відносяться:

чистий дисконтований доход (чиста реальна вартість, чиста приведена вартість);

індекс доходності (індекс чистої дійсної вартості);

внутрішня норма прибутковості (внутрішня норма віддачі);

строк окупності.

Чистий дисконтований доход являє собою оцінку сьогоднішньої вартості потоку майбутнього доходу. Він визначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведена до початку авансування, чи як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами.

де Рt - результати, що досягаються на t-м кроці розрахунку;

Вt - витрати, здійснювані в t-м року розрахунку;

Т - розрахунковий період, який дорівнює року ліквідації об’єкта;

Ед – норма дисконту.