202. Глобальні проблеми розвитку та їх типізація.

Глобалізація світогосподарських зв’язків загострює глобальні проблеми людства, які можна визначити як комплекс зв’язків і відносин між державами і соціальними системами, суспільством і природою в загальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів всіх країн світу і можуть бути вирішені лише в результаті їх взаємодії.

Класифікація глобальних проблем:

1. Політичні проблеми (недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння, військові та регіональні конфлікти).

2. Природно-екологічні проблеми (необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична, боротьба з хворобами, проблеми світового океану тощо).

3. Соціально-економічні проблеми (стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, стихійні лиха, біженці, безробіття, бідність та ін Демографічна проблема..).

4. Наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування тощо).

203. Проблема народонаселення та міжнародна трудова міграція.

Проблему народонаселення не можна зводити тільки до відтворення населення та його половозрастной складу.

1.виробництво матеріальних благ відстає від зростання населення, тому матеріальне становище людей буде погіршуватися. І навпаки, якщо приріст населення скорочується, то це в кінцевому рахунку призводить до старіння населення і скорочення виробництва матеріальних благ

2. більш 500 млн. людей (кожен десятий) з дня на день хронічно недоїдають, ведуть напівголодне існування, і це переважно в країнах з найсприятливішими умовами для розвитку сільськогосподарського виробництва.

3.проблема освіти. В даний час майже кожен четвертий житель нашої планети у віці старше 15 років залишається неписьменним. Кількість неписьменних збільшується щорічно на 7 млн. чоловік.

Проблема народонаселення тісно пов'язана з проблемою природних ресурсів (продовольчих, сировинних,енергетичних, водних та інш.)

Міжнародна трудова міграція – це форма МЕВ, яка полягає у переливі трудових ресурсівз одних країн інші і виражає процес переозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.

204. Зайнятість і безробіття: види зайнятості, визначеність безробіття та його види, втрати економіки від циклічного безробіття.

Зайнятість – сукупність соціально-економічних відносин між людьми щодо забезпечення працездатного населення робочими місцями, формування розподілу та перерозподілу трудових ресурсів з метою участі їх у суспільно корисній праці та забезпечення розширеного відтворення робочої сили.

види зайн:повна(це надання суспільством усьому працездатному населенню можливості займатися суспільне корисною працею), раціональна(доцільність перерозподілу та використання трудових ресурсів.), ефективна(зорієнтована на скорочення обсягів ручної, непрестижної та важкої праці.). Виділяють також повну(зайнятiсть протягом повного робочого дня), неповну(зайнятiсть певної особи або протягом неповного робочого часу, або з неповною оплатою, або з неповною ефективнiстю), часткову, первинну зайнятість та інші.

Безробіття — складне економічне, соціальне і психологічне явище,економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

Розрізняють відкрите безробіття(означає існування явно незайнятого населення), приховане(наявність формально зайнятого населення.)

види: фрикційне(переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу), структурне(пов'язане зі структурними зрушеннями в економіці, закриттям застарілих підприємств і виробництв і т.д.), циклічне(постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури), сезонне(стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер(сг),інституціональне(породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці). На ринку праці розрізняють також застійне і хронічне безробіття.

Безробіття спричиняє значні матеріальні втрати, адже зменшується вироблюваний національний продукт. Ці втрати пов'язані передовсім із циклічним безробіттям і нерідко є досить значними. Для вимірювання втрат від циклічного безробіття економісти часто використовують закон Оукена. Закон Оукена можна записати: +1% зрост.безробіття=ВВП зменш.на 2,5%.Наявність циклічного безробіття означає, що фактичний ВВП є меншим від природного. Якщо рівень безробіття порівняно з попереднім роком зростає на 1%, то реальний ВВП зменшиться на 2%, що означає величезні економічні втрати -недовиробництво товарів і послуг, зниження доходів населення тощо.

Проте циклічне безробіття — це не лише економічне лихо, це також і велика соціальна катастрофа. Депресія призводить до бездіяльності, а бездіяльність до втрати кваліфікації, втрати самоповаги, занепаду моральних принципів, а також до громадського і політичного безладдя.