196. Інститути і механізми наднаціонального регулювання в єс.

Європейський союз (ЄС) – найбільш розвинене інтеграційне угруповання у світі; за своєю суттю є економічним, валютним і політичним союзом ..

З розвитком ЄС сформувалась відповідна інституційна структура наднаціонального регулювання, органами якої є:

•Європейська рада – скликається двічі на рік у складі глав держав і урядів;

•Європейське політичне співробітництво – нарада міністрів закордонних справ;

Комісія ЄС – (КЄС). Виконавчий орган складається з голови і 17 членів комісії, які призначаються урядами країн-членів ЄС за встановленою квотою. Термін повноважень - 4 роки

•Рада ЄС – (Рада міністрів ЄС). Сесії проводяться у разі необхідності на рівні міністрів, які відповідають за ту чи іншу форму діяльності

•Європарламент – складається з 518 депутатів, які обираються прямим загальним голосуванням громадян країн-членів ЄС за встановленою квотою.

•Економічна і соціальна рада – консультативний орган. Складається з 183 чол., які призначаються на 4 роки урядами країн-членів ЄС за встановленою квотою.

•Суд ЄС – складається з 13 суддів і 6 генеральних адвокатів, які призначаються урядами країн-членів ЄС на 6 років;

•Контрольна палата ЄС – контролює правильність фінансових операцій, законність використання коштів ЄС, складається з 12 чоловік, які призначаються на 4 роки главами держав і урядів

До того ж розгалужена інституційна структура ЄС включає ряд консультативних і допоміжних організацій та установ, систему фінансових фондів.

197. Стан і проблеми інтеграції в межах снд.

Співдружність Незалежних Держав (СНД) — міждержавне об'єднання 11 (9+1+1) пострадянських країн.

У відносинах між країнами СНД та РФ накопичуються економічні, політичні та правові протиріччя. Співдружність поступово перетворюється в багаторівневу структуру з різним ступенем участі в інтеграцій них процесах окремих країн.

Основними причинами нежиттєздатності та нестабільності СНД є:

1. Нерівноправність відносин між країнами СНД, а також претензії РФ на політичне, економічне, інформаційне та соціокультурне домінування.

2. Намагання РФ розглянути весь пострадянський простір як зону "легітимних" життєво важливих її інтересів.

3. Несумісність вимог РФ щодо координації зовнішньої й економічної політики країн СНД з повним ігноруванням нею інтересів і пріоритетів країн-партнерів.

СНД як наддержавне утворення має занадто невелику кількість "точок дотику" між його членами. Це змушує лідерів країн Співдружності шукати альтернативні інтеграційні варіанти. На просторі СНД сформувалося кілька організацій з більше конкретними загальними цілями й проблемами: Евразийское економічне співтовариство, Центральноазіатському співробітництво, Шанхайській організація співробітництва , Єдиного економічного простору

198. Організація Чорноморського економічного співробітництва.

Чорноморське економічне співробітництво

1999р. Організація Чорноморського Економічного співробітництва. Албанія, Вірменія (голова), Азербайджан, Болгарія, Греція, Грузія, Молдавія, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина, Україна

Передбачається модернізація і створення інфраструктурних об'єктів (транспортних та інформаційних комунікацій), створення мережі банків і центрів ділового співробітництва, міжнародних інноваційних фондів.

Актуальним завданням є створення міжнародного екологічного центру, включаючи наукові дослідження, екологічну освіту та обмін інформацією.

Очікується також, що нове, більш життєздатне економічне середовище регіону полегшить пошук шляхів політичного розв'язання конфліктів.