85.Характеристика етапів та варіантів завершення антидемпінгової процедури.

Антидемп процедура — це розгляд відпов документів скаржника стос достатності цих докумен­тів для порушення та проведення антидемп розслідування.

Антидемпінговий процес складається з таких основних стадій:

1) ініціювання антидемпінгового розслідування. Заява про необхідність порушення розслідування подається від імені тієї галузі промисловості, інтереси якої постраждали. Якщо урядові органи вважатимуть, що скарга має підстави для офіційного започаткування процедури, розслідування вважається розпочатим;

2) проведення антидемпінгового розслідування та призначення антидемпінгового заходу або припинення розслідування на передбачуваних підставах. Під час розслідування мають бути встановлені факти демпінгу та наявності шкоди або загрози такої шкоди, а також причинно-наслідковий зв´язок між ними. Якщо хоча б одна з передумов, наведених вище, відсутня, справа вважається закритою, якщо ні, то компетентні органи продовжують розслідування для встановлення обсягу демпінгу та завданої шкоди;

3) застосування антидемпінгового заходу. Строки застосування заходів обмежуються часом, необхідним для нейтралізації шкоди, викликаної демпінгом, і не можуть бути більшими ніж 5 років. Продовження на строк понад 5 років можливе лише на підставі нового розслідування.

Антидемпінгове законодавство кожної держави — члена ГАТТ/ВТО повинне включати положення про можливість оскарження адміністративних дій і рішень у суді.

Для контролю за здійсненням антидемпінгових заходів Угодою про застосування засновано Комітет ВТО з антидемпінгу. Суперечки з антидемпінгових заходів передаються на розгляд Ради ВТО з розв´язку торгових суперечок.

На практиці поширено декілька видів припинення демпінгової практики. Наприклад, у США та Японії встановлюється антидемпінгове мито у розмірі різниці між демпінговою та нормальною цінами. У країнах ЄС антидемпінгове законодавство встановлює антидемпінгові мита у розмірі завданої шкоди. У деяких випадках експортери добровільно відмовляються від демпінгової практики, тому що судові рішення можуть потягнути за собою примусове залишення ринку.

86. Характеристика нетарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі та оцінка рівня їх сучасного використання.

1.пряме обмеження ex(imp): ліцензії і квоти(Ліц– регулювання ЗЕД шляхом дозволу, який видається держ органами на екс або імп товару в певній кількості за певний проміжок часу. Ліц: разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт), що видається урядом, певній фірмі на здійснення однієї зовнторг угоди; генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод; глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості; автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом. квот – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. За напрямком їх дії: експортні, імпортні. За обсягом дії: глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується; індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.), “добровільне” обмеження експорту– це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару, встан.мін імпорт цін, імпортні депозити – це внески визначеної суми на спеціальний рахунок у деякій пропорції до вартості імпорту, імпортні податки,валютні обмеження- регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями, компенсаційна подать - запроваджується країною-імпортером у випадку встановлення факту державного субсидування експортера, антидемпінгова подать - запроваджується країною-імпортером у випадку демпінгу експортером,. адміністративні формальності або національні правила здійснення експортно-імпортних операцій, технічні бар"єри - система перевірки відповідності імпортної продукції міжн., нац., галузевим стандартам.

2.інструменти стимулювання експорту: Експортні субсидії — це прямі виплати або надання податкових пільг чи пільгових кредитів національним експортерам або потенційним експортерам, а також пільгових кредитів іноземним споживачам з метою стимулювання національного виробництва, експортні кредитні субсидії, державне кредитування експорту та надання державне страхування експортних кредитів, надання податкових пільг, , організац-інформ. сприяння експортерам,частка наднаціональної участі, стимулювання наднац вироб-ва