Заборонений рух

Ціль: гра з чіткими правилами організує, дисциплінує дітей, згуртовує граючих, розвиває швидкість реакції і викликає здоровий емоційний підйом.

Діти стоять обличчям до ведучого. Під музику з початком кожного такту вони повторюють рухи, що показує ведучий. Потім вибирається один рух, який не можна буде виконувати. Той, хто повторить заборонений рух, виходить із гри. Замість показу руху можна називати вголос цифри. Учасники гри повторюють хором усі цифри, крім однієї, забороненої, наприклад, цифри “п’ять”. Коли діти її почують, вони повинні будуть плеснути в долоні (чи покрутитися на місці).

Слухай удари

Ціль: тренування уваги і контроль рухової активності.

Усі йдуть по колу чи пересуваються по кімнаті у вільному напрямку. Коли ведучий плесне в долоні один раз, діти повинні зупинитися і прийняти позу “лелеки” (стояти на одній нозі, руки в сторони) чи яку-небудь іншу позу. Якщо ведучий плесне два рази, гравці повинні прийняти позу “жаби” (присісти, п’яти разом, носки і коліна в сторони, руки між ступнями ніг на підлозі). На три рахунки гравці відновляють ходьбу.

Так – ні

Ціль: розвиток довільної уваги, швидкості реакції.

Гравці вибирають ведучого. Він загадує слово. Це може бути предмет, людина, фрукт, тварина. Інші гравці намагаються відгадати загадане слово, ставлячи ведучому питання, на які він повинен відповідати “Так” або “Ні”. Якщо він не може дати точної відповіді, то говорить: “Не знаю”. Наприклад, він обрав слово “картина”.

Гравці: Це живе?

Ведучий: Ні.

Гравці: Це меблі?

Ведучий: Ні.

Гравці: Це зроблено з тканини?

Ведучий: Ні.

Гравці: Це в нас під ногами?

Ведучий: Ні.

Гравці: Це знаходиться на стіні?

Ведучий: Так.

Гравці: Це картина?

Ведучий: Так.

Хто відгадає слово, той і загадує нове.

Зіпсований телефон

Ціль: розвиток концентрації уваги.

Діти вибирають ведучого. Усі інші гравці сідають на стільці, поставлені в ряд. Ведучий дуже тихо (на вухо) каже тому, хто сидить першим у ряду, яке-небудь слово, той передає його наступному і так до останнього гравця. Перепитувати не дозволяється. В останнього гравця ведучий запитує: “Яке слово ти почув?”. Якщо дитина скаже слово, запропоноване ведучим, значить, телефон справний. Якщо ж слово не те, ведучий запитує всіх по черзі (починаючи з останнього), яке вони почули слово. Так виявляють того, хто “зіпсував телефон”. Хто неправильно передав слово, займає місце ведучого, і той знову на вухо першому в ряду вимовляє яке-небудь слово, той передає його наступному.

“Угадай-но, хто це”

Ціль: розвиток спостережливості, уяви, концентрації уваги.

Діти вибирають ведучого. Потім гравці повинні якийсь час спостерігати за ким-небудь зі своїх товаришів. Кожен обирає собі свій об’єкт. Вони повинні запам’ятати колір його волосся, очей, особливості одягу, колір туфель. Ведучий викликає одного з гравців, той повертається спиною до інших і описує об’єкт спостереження. Але описує він, не повертаючись до дітей. Коли ведучий закінчить опис, гравці повинні відгадати, хто це був. Виграє той, хто правильно впізнає свого товариша. Потім ведучий викликає наступного гравця. Він також описує свого товариша, а інші відгадують.

Що це?

Ціль: розвиток акторських здібностей, уяви, фантазії.

Придумайте різні слова і напишіть їх на аркушах паперу, згорніть і киньте в коробку або кошик (словами можуть бути назви тварин, різні види транспорту, навіть деякі короткі назви фільмів або просте слово, яке потрібно зобразити знаками, без слів). Гравець виймає з коробки аркуш паперу з написаним на ньому словом і намагається його показати, зобразити, а решта повинні відгадати це слово. Той, хто відгадав, одержує приз.

Пісня

Ціль: розвиток уваги, швидкості реакції, уміння володіти внутрішнім голосом.

Ведучий плескає в долоні, і всі починають голосно співати пісню. Коли він плескає долонями вдруге, усі продовжують співати “про себе”, коли втретє – знову всі продовжують співати вголос. Так триває доти, доки хтось не зіб’ється. Той, хто помилився, виходить уперед і пропонує всім заспівати ще одну всім відому пісню. І так кілька разів.

Ведучий може допомагати дітям-ведучим, диригуючи зведеним хором, особливо в ті моменти, коли учасники співають “про себе”.

У настрої

Ціль: розвиток емпатійних здібностей.

Ведучий пошепки на вухо одному з гравців говорить, який саме вираз обличчя йому треба набути для передачі того або іншого настрою: “Зроби щасливе обличчя” або “Зроби сумне обличчя”. Всі інше гравці відгадують настрій.

Фанти

Ціль: розвиток творчих здібностей, зняття м’язової та психологічної напруги.

Діти приносять із собою будь-які невеликі предмети – фанти – і складають їх в одне місце. Потім вибирають одного з гравців, що стає спиною до фантів. Ведучий, указуючи на один з предметів, запитує: “Що робити тому, кому належить цей фант?” Усі гравці бачать цей предмет, але один стоїть до нього спиною і не знає, на чий фант указує ведучий. Завдання цього гравця – призначати “штрафи”, завдання, яке потрібно виконати, щоб викупити фант. От деякі приклади того, що можна запропонувати зробити учасникам гри: заспівати пісеньку, прочитати вірш, стрибати на одній нозі по колу, із зав’язаними очима знайти на підлозі якийсь предмет, відгадати загадку, наслідувати голос якої-небудь тварини, тричі обернутися навколо себе на одній нозі, станцювати, в одному кутку кімнати – розсміятися, в іншому – заплакати, у третьому – позіхнути, у четвертому – станцювати, просидіти дві хвилини із серйозним виразом обличчя.