Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
11_12_15_92-98.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
236.79 Кб
Скачать

26. Охарактеризуйте зміст інвестиційної кредитоспроможності позичальників інвестиційного кредиту.

Інвестиційна кредитоспроможність підприємства – це можливість погашення інвестиційних кредитів у результаті успішної реалізації інвестиційного проекту. У загальному вигляді основними напрямками аналізу при оцінці інвестиційної кредитоспроможності позичальника мають бути:

інвестиційна привабливість підприємства-позичальника

забезпечення інвестиційного кредиту учасниками проекту (майнове)

якість інвестиційного проекту та плану його реалізації (інформаційне забезпечення кредиту)

Об’єкти для інвестиційного кредитування мають відбиратися банками на конкурсній основі

Отже, якщо інвестиційний кредит надається на строк більше одного року, то крім звичайної кредитоспроможності банку потрібно визначити й інвестиційну кредитоспроможність позичальника, що являє собою можливість погашення інвестиційного кредиту в результаті успішної реалізації інвестиційного проекту.

Під час аналізу інвестиційної кредитоспроможності позичальника необхідно враховувати такі параметри: динаміка звичайної кредитоспроможності за останні два роки; досвід підприємства в реалізації інвестиційних проектів; плановий період повної реалізації інвестиційного проекту; досвід керівництва проектом; якість представленого бізнес-плану інвестиційного проекту; оцінка реального інвестиційного клімату для даного бізнесу в даному регіоні.

Крім способу оцінки кредитоспроможності позичальників на основі системи фінансових коефіцієнтів, при інвестиційному кредитуванні можуть використовуватись і такі способи:

на основі аналізу грошових потоків;

на основі аналізу ділового ризику.

Оцінка кредитоспроможності позичальників на основі аналізу грошових потоків передбачає визначення чистого сальдо різних надходжень і видатків клієнта за певний період, тобто зіставлення припливу (прибуток, амортизація, створення резервів майбутніх витрат, вивільнення коштів, зростання кредиторської заборгованості, збільшення інших пасивів, отримання нових позичок, збільшення акціонерного капіталу) і відпливу (додаткові вкладення коштів, скорочення кредиторської заборгованості, зменшення інших пасивів, відплив акціонерного капіталу, фінансові витрати, погашення позичок) коштів. Кредитоспроможним вважається підприємство, яке має стійке перевищення припливу над відпливом коштів.

Оцінка кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику передбачає виокремлення найвагоміших чинників ділового ризику (надійність позичальників, сезонність поставок, тривалість зберігання товарів, рівень цін на товари, ризик уведення державою обмежень на ввезення і вивезення імпортних товарів тощо), їх формалізацію, оцінку в балах і визначення на цій підставі класу кредитоспроможності того чи іншого конкретного позичальника. Аналіз ступеня ділового ризику у клієнта дозволяє банкові спрогнозувати достатність джерел погашення позички.

Визначте порядок оцінки кредитоспроможності позичальника інвестиційного кредиту.

Постановою НБУ №279 від 06.07.2000 визначається порядок оцінки кредитоспроможності позичальника. Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями з урахуванням вимог цього Положення. Банк під час здійснення оцінки фінансового стану позичальника зобов'язаний ураховувати основні показники з Пол.279 і має право встановлювати додаткові(суб'єктивні) показники. Оцінку фін стану позичальника банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі для: 1) банків - не рідше ніж один раз на місяць;2) інших юридичних осіб - не рідше ніж один раз на три місяці. Якщо обслуговування кредитної заборгованості відбувається із простроченням або пролонгацією, то оцінка фінансового стану позичальника - фізичної особи має відбуватися постійно (щомісяця або щокварталу) протягом періоду несвоєчасного погашення боргу.

Для кожного показника банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали залежно від його вагомості серед інших показників. Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку. Далі Банк визначає клас(А-Д) позичальника за результатами оцінки фінансового стану позичальника на підставі загальної суми балів за основними та додатковими (суб'єктивними) показниками. Питома вага суми балів за додатковими показниками не може перевищувати 30% від визначеної банком загальної суми балів за результатами оцінки фінансового стану позичальника.

Слід також зауважити, що Постанова 279 втратить чинність 31.12.2012, а з 01.01.2013 ввійде в силц нове Полож.23 «Про порядок формування та використ. Банками України резервів на відшкодування можливих втрат за активними банк. операціями». Банки наразі ще користуються П.№279, і в тестовому режимі запроваджують П.23.

28. Охарактеризуйте основні методи оцінки кредитоспроможності позичальників інвестиційного кредиту.

Більшість вітчизняних банків використовує так званий традиційний підхід до оцінки кредитоспроможності, який полягає у застосуванні стандартних аналітичних методів: горизонтального та вертикального аналізу, трендового, порівняльного аналізу, аналізу показників. Згідно Полож.№279 для здійснення оцінки фін. стану позичальника – юр. особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:

платоспроможність (коефіцієнти миттєвої , поточної та загальної ліквідності);

фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);

обсяг реалізації;

обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);

склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);

собівартість продукції (у динаміці);

прибутки та збитки (у динаміці);

рентабельність (у динаміці);

кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

Також можуть бути враховані суб'єктивні чинники, що хар-ся такими показниками:

ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;

наявність держ замовлень і держ підтримка позичальника;

ефективність управління позич-ка;

професіоналізм керівництва та його ділова репутація;

Для оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.

Згідно нового Пол.23 з 2013 року буде введено нову методику оцінки кредитоспроможності позичальника, банки будуть розраховувати інтегральний показник із застосуванням дискримінантної моделі, виходячи із належності позичальника до великого, малого чи сер. Підпр-ва. Розрахунок цього інтегр показника буде проводитьсь на основі коефіцієнтів, наприклад: К покриття = оборотні активи/поточні зобов.; К фін незал = ВК/Вал.бал.; К ретнтаб ВК = ЧП/Інвестований ВК.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]