Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
11_12_15_92-98.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
236.79 Кб
Скачать

40.Охарактеризуйте методичні підходи до оцінки різних видів об’єктів застави. Нерухоме майно

Будинки та споруди

Для оцінки будинків та споруд використовують усі три підходи – порівняльний, дохідний і витратний. При цьому в залежності від конкретної ситуації (специфіки об'єкта оцінки, наявності ринку нерухомості і достовірної інформації про ринок і т.п.) перевагу віддають тому або іншому методові.

Житлові будинки, котеджі, квартири і гаражі

Переважним методом є порівняльний підхід, це пов'язано з тим, що ринок досить розвинутий і існує достатня і достовірна інформація щодо пропозиції подібних об’єктів. При цьому можна використовувати й інші підходи.

Земельні ділянки

Переважним методом є метод прибутковості. При наявності досить розвинутого ринку і достовірної інформації щодо пропозиції подібних об’єктів можна використовувати порівняльний підхід.

Об'єкти незавершеного будівництва

Для оцінки об'єктів незавершеного будівництва використовують, як правило, витратний підхід.

Рухоме майно

Машини й устаткування

Оцінка серійного обладнання здійснюється з використанням порівняльного підходу.

Для оцінки несерійного обладнання використовують витратний метод з урахуванням накопиченого зносу, а також дохідний підхід, у випадку якщо можливо виділити частину доходу який приносить об'єкт оцінки.

Транспорт

Для оцінки транспорту, як і для оцінки обладнання, використовують порівняльний підхід та витратний з урахуванням накопиченого зносу.

Судна

При оцінці суден, залежно від мети оцінки застосовуються три загальновизнані підходи оцінки, при цьому переважним є порівняльний.

Цінні папери

При оцінці цінних паперів (акцій, облігацій, облігацій внутрішньої державної позики, ощадних депозитних сертифікатів, векселів) використовують дохідний підхід з урахуванням можливих ризиків і порівняльний (на основі інформації про котирування цінних паперів на фондовому ринку).

Товарні знаки

Одним із методів оцінки товарних знаків є Метод звільнення від роялті. У цьому випадку прогнозують обсяг реалізації продукції (валовий дохід) на період дії терміну свідоцтва на товарний знак. Згідно світової практики доля участі (роялті) товарного знака в валовому доході підприємства становить 0%-10% (для України - 2,5-3,5%). Розрахований таким чином дохід від роялті капіталізують і визначають вартість використання товарного знака.

41. Визначте сутність та особливості використання гарантій та порук як забезпечення повернення кредиту.

Відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435 – ІV:

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука припиняється:

- порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

- порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо по­ручитель не поручився за нового боржника.

- порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, як­що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання ос­новного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основ­ного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручи­теля протягом одного року від дня укладення договору поруки.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Тобто гарантом можуть бути лише фінансові установи. При чому банки видають гарантії у вигляді гарантійних листів, як це передбачено Господарським кодексом.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

Строк дії гарантії:

  • Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

  • Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

  • Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією:

  1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

  2. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

  3. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого о у гарантії, на який її видано.

У разі оформлення за кредитом поруки або гарантії під час юридичної експертизи кредитного проекту необхідно перевірити наступні документи:

1)копії нотаріально посвідчених документів поручителя, гаранта: щодо створення підприємства і предмету його діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію); копія довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України); установчих документів (статут, засновницький договір), установчого акту, положення про філію та представництво юридичної особи тощо;

2)відомості про наявність (ухвала господарського суду) чи відсутність порушеної справи про банкрутство відносно поручителя та/або гаранта;

  1. згода поручителя — у випадку зміни зобов'язання, забезпеченого порукою, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, а також у разі переведення боргу на іншу особу;

4)документи, що підтверджують повноваження керівника поручителя, гаранта на укладення, підписання угод та розпорядження майном та/або майновими правами підприємства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]