1.Поняття управлінської діяльності

під управ­лінням розуміють цілеспрямовану організуючу діяльність людей, яка має за мету досягнення певних результатів як у сфері різних суспільних відносин, так і у сферах живої природи та техніки.

Оскільки управління — сфера діяльності людини, тоді саме людина завжди виступає суб'єктом управління (той, хто впли­ває). Залежно від об'єкта управління (те, на що впливає суб'єкт).

Управління - особливе відношення між людьми на правовій або організаційній основі. Це відносини між різними статусами, рівнями адміністративних структур, окремими робочими функціями, що проявляються у вигляді однобічної залежності однієї посади від іншої.

2. Види управлінської діяльності

Технічним називають управління технічними механізмами, машинами, яке здійснюється з метою підвищення продуктивності праці людини й обслуговування її потреб, на підставі об'єктив­них законів, що були відкриті відповідними науками (математи­кою, фізикою тощо).

Біологічним є управління тваринними і рослинними організма­ми, здійснюване з метою підвищення їх продуктивності, на підставі об'єктивних законів, що були відкриті відповідними науками.

Соціальне — це управління людьми. Відрізняється від техніч­ного і біологічного управління перш за все тим, що впливає на свідомість і волю об'єктів управління. Об'єкти ж технічного і біологічного управління не мають свідомості і волі.

3.Законність та дисципліна в державному управлінні

У загальнотеоретичному розумінні "законність" розглядається як специфічний державно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується загальнообов'язковість юридичних норм у суспільстві і державі, її суть полягає в обов'язковості виконання приписів правового характеру.

законність, по-перше, передбачає наявність законів, що виражають волю народу і відображають пізнані об'єктивні закономірності суспільного розвитку, по-друге, означає одноманітне розуміння, застосування, безумовне і точне виконання законів і заснованих на них інших правових актів усіма державним

4. 5. Поняття та зміст державного управління

Державне управління являє собою владне, здійснюване від імені держави виконання організаційних функцій, що відбуваєть­ся в масштабах усього суспільства і спрямоване на досягнення певних результатів.

Суб'єктом державного управління є система органів виконав­чої влади, їх посадові особи, а у передбачених законом випадках — громадські організації.

Об'єкт державного управління — люди та їх колективи.-Державне управління проводиться від імені держави і тому носить, владний характер. Суб'єкти державного управління з ме­тою реалізації покладених на них завдань і функцій наділяються державно-владними повноваженнями.-Державне управління обов'язково повинно проходити три етапи: прийняття рішення, його виконання та контроль за реалізацією.-Державне управління являє собою один з видів державної діяль­ності, специфіка якого полягає у виконавчо-розпорядчому ха­рактері.-Державне управління має бути безперервним і повсякденним. Ця умова забезпечується саме широко розгалуженою системою органів виконавчої влади, яка нараховує три рівня — вищий, центральний і місцевий — і охоплює своєю діяльністю різнома­нітні сфери життя суспільства (соціально-культурну, економічну та адміністративно-політичну). Крім того, діяльність у межах державного управління регулюється переважно нормами адмініс­тративного права.

Ураховуючи викладене вище, державне управління можна було б визначити як безперервну та повсякденну, врегульовану нормами адміністративного права виконавчу й розпорядчу діяль­ність держави, яка здійснюється системою органів виконавчої влади, з керівництва людьми, а також їх колективами.