МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

ББК 65.02 І 90

Рецензенти

П. М. Леоненко, д-р екон. наук, проф. (Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі)

В. В. Радченко, канд екон. наук, доц. (Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова)

Н. А. Супрун, канд. екон. наук, доц.

(ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України)

Редакційна колегія факультету економіки та управління

Голова редакційної колегії А. П. Наливайко, д-р екон. наук, проф. Відповідальний секретар Н. М. Євдокимова, канд. екон. наук, доц.

Члениредакційноїколегії: Т. В. Омельяненко, канд. екон. наук, доц.; В. М. Лавриненко, канд. екон. наук, доц.; Г. О. Пухтаєвич, канд. екон. наук, доц.; І. М. Репіна, канд. екон. наук, доц.; О. М. Мельник, д-р екон. наук, проф.; В. Є. Москалюк, канд. екон. наук, доц.; B. I. Кириленко, канд. екон. наук, доц.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Лист № 1.4/18-Г-680 від 25.03.08

Історія економіки та економічної думки: Навч.-метод. посіб. для

І90 самост. вивч. дисц. / С. В. Степаненко, В. М. Фещенко, С. Н. Антонюк, Н. О. Тимочко та ін. — К.: КНЕУ, 2008. — 248 с.

ISBN 978-966-483-109-0

Навчально-методичний посібник, призначений для самостійного вивчення студентами курсу історії економіки та економічної думки, містить програму курсу, навчально-методичне забезпечення кожної теми, плани семінарських занять, теми рефератів, творчі завдання, список рекомендованої літератури, а також орієнтовний перелік питань для підготовки до іспиту з курсу, матеріали з організації поточного та підсумкового контролю знань студентів, інші методичні матеріали.

Для студентів, що навчаються за програмою бакалаврів з економічних спеціальностей.

ББК 65.02

Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу КНЕУ заборонено

Навчальне видання

СТЕПАНЕНКО Сергій Васильович, ФЕЩЕНКО Валентина Михайлівна, АНТОНЮК Станіслав Никифорович, ТИМОЧКО Наталія Олександрівна та ін.

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни

Редактор Л. Денисенко

Художник обкладинки О. Покорницька Технічний редактор В. Піхота Коректор О. Шерстюк

ВерсткаА. Мосіна

Підп. до друку 17.04.08. Формат 60 84/16. Папір офсет. № 1. Гарнітура Тип Таймс. Друк офсет. Ум. друк. арк. 14,41.

Обл.-вид. арк. 16,40. Наклад 2395 пр. Зам. № 08-3469.

Державнийвищийнавчальнийзаклад «КиївськийнаціональнийекономічнийуніверситетіменіВадимаГетьмана»

03680, м. Київ, проспектПеремоги, 54/1

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи (серія ДК, № 235 від 07.11.2000)

Тел./факс(044) 537-61-41; тел. (044) 537-61-44 E-mail: publish@kneu.kiev.ua

Передмова

Динамічні зміни в суспільстві та його господарській сфері висувають низку нових вимог до підготовки фахівців у галузі економіки та менеджменту. Найголовніша з цих вимог — формування у студентів професійних компетенцій, що забезпечать їм конкурентні переваги на ринку праці та успішну професійну діяльність. У структурі професійних компетенцій заведено виділяти такі групи, як загальнопрофесійні, комунікативні, спеціальнопрофесійні тощо. Їх надбання забезпечують дисципліни навчального плану, з-поміж яких неабияке значення мають історикоекономічні дисципліни: «Економічна історія», «Історія економічних учень», «Економічна історія України» та «Історія економічної думки України».

Застосування цивілізаційної парадигми пізнання суспільних процесів до господарських процесів дало можливість на базі перелічених історико-економічних дисциплін сформувати нову дисципліну — «Історія економіки та економічної думки», яка має власний науковий предмет та підпорядкована цілям формування у студентів низки важливих загальнопрофесійних компетенцій. Найзначуща з них — сучасне економічне мислення.

По-перше, в умовах радикального наростання потоку економічної інформації лише вміння мислити дозволяє відшукати потрібні знання та як належить їх засвоїти. Для цього потрібно виробити панорамне бачення економічних процесів, виходити з розуміння цілісності економічної системи, розглядати факти і події в більш широкому контексті. Їх можна осмислити лише на основі знань про становлення та розвиток, розуміючи логіку їх появи та утвердження.

По-друге, історико-економічна наука дозволяє виробити здатність знаходити головний зв’язок, що характеризує сутність того чи іншого економічного процесу або явища. Вона розкриває вплив політичних, соціальних, ментальних та інших цивілізацій-

8

них факторів на господарське життя на різних етапах історичного розвитку суспільств і тим самим озброює фахівців методологічними засобами аналізу реальності. В основних моделях господарських систем, що розглядаються в даній дисципліні, відображено етапи якісних змін, що в тій чи іншій формі відбиваються в сучасних економічних системах.

По-третє, формування світоглядних засад сприйняття студентами суспільного, у т. ч. економічного, життя також неможливе без історико-економічних знань. Вони дають можливість засвоїти базові положення економічної культури (включаючи етику взаємовідносин у середовищі фахівців відповідних спеціальностей), оволодіти важливими фактами з історії людства, що пов’язані з професійною сферою діяльності, оперувати динамікою змін ключових статистичних даних тощо.

Основна мета дисципліни — сформувати у студентів цілісне бачення історичного розвитку господарства та економічної думки країн Європейської цивілізації, систематизувати знання щодо сутності, форм, механізмів функціонування та еволюції господарських систем з позицій сучасних надбань історико-економічної науки.

Завдання курсу:

забезпечити фундаментальну економічну підготовку фахівців з урахуванням передових здобутків історико-економічних дисциплін;

сформувати у студентів принципи сучасного економічного мислення;

поглибити знання з економічної теорії;

оволодіти методами історико-економічного аналізу процесів і явищ економічного життя суспільства тощо.

Для успішного їх розв’язання студенти повинні виконати

встановлені навчальним планом обсяги самостійної роботи та підготуватися до індивідуальної роботи, якою керує викладач.

У структурних частинах посібника подано методичні рекомендації щодо освоєння програмного матеріалу, плани семінарських занять, завдання для самостійного опрацювання літератури та ключові питання для самоперевірки набутих знань, теми рефератів та завдання для творчих робіт, зразки тестів з екзаменаційних завдань тощо. Посібник охоплює всі розділи та теми програми дисципліни «Історія економіки та економічної думки».

9

У результаті опанування програмного матеріалу, після виконання всіх елементів навчального плану студент повинен знати:

форми господарських систем, що історично існували в суспільствахЄвропейськоїцивілізаціїталогіку їх історичного розвитку;

основні етапи розвитку суспільного поділу праці та форм власності на засоби виробництва, принципові зміни в техніці та

технології виробництва і їхній вплив на суспільне виробництво;

історичні форми господарських одиниць (форм господарств), що здійснювали виробничу діяльність, їхню ефективність та причини зникнення з історичної арени;

роль держави та економічної влади у розвитку господарських систем на різних етапах суспільного процесу, основні інсти-

тути, що забезпечували умови господарської діяльності, історію економічних реформ (інституційних змін);

історичні зміни характеру та форм взаємодії господарських одиниць у різних економічних системах, роль обміну та його особливості в господарській сфері суспільств;

сутність та значення суспільних умов виникнення ринкового

господарства, його ключові характеристики та роль конкуренції в еволюції ринкової економічної системи;

головні напрямки та школи економічної думки, в яких віддзеркалені процеси господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації;

основні історичні факти, події, кількісні показники, що харак-

теризують суспільне виробництво, тощо.

Студенти мають уміти використовувати набуті знання, зо-

крема:

оцінювати наукову довершеність і внесок у розвиток економічної науки різних шкіл та напрямків економічної думки;

використовувати історичний досвід організації господарсь-

кого життя суспільств під час аналізу економічних процесів та явищ, ураховувати вплив на них цивілізаційних чинників з боку політичної, соціальної, духовно-культурної сфер;

виявити головний зв’язок та всю сукупність прямих і зворотних, вертикальних та горизонтальних взаємозв’язків на різних історичних етапах розвитку господарських систем та прогнозувати тенденції їхніх змін;

відбирати, систематизувати факти і події з господарського життя суспільств, що мають історичне значення в його розвитку,

10

знати вікопомні віхи еволюції господарських систем суспільств Європейської цивілізації;

збирати та обробляти економічну інформацію, працювати з різними її джерелами, здійснювати документальне оформлення;

обґрунтовувати власний погляд на історичні події та факти, репрезентувати його публічно;

застосовувати методи історико-економічної науки для дослідження економічних процесів і явищ тощо.

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни «Історія економіки та економічної думки» підготував колектив авторів у складі: передмова, тема 1 — С. В. Степаненко (науковий керівник), канд. екон. наук, проф.; Теми 2, 3 — В.

М. Лавриненко, канд. екон. наук, доц.; теми 4, 5 — Н. О. Тимочко, канд. екон. наук, доц.; тема 6 — І. І. Вітер, канд. екон. наук, доц. С. Б. Погорєлов, старш. викл.; тема 7 — В. М. Фещенко, д-р екон. наук, проф., С. Н. Антонюк, канд. екон. наук, доц., О. М. Волкова, асист.; тема 8 — Н. О. Тимочко, канд. екон. наук, доц.; тема 9 — О. А. Пучко, канд. екон. наук, доц., Л. В. Воробйова, канд. екон. наук, доц.; тема 10 — В. М. Фещенко, д-р екон. наук, проф.; Тема 11 — В. М. Фещенко, д-р екон. наук, проф., М. М. Логінов, канд. істор. наук, доц.; тема 12 — О. І. Колядич, старш. викл.; Тема 13 — А. О. Маслов, канд. екон. наук, доц.; тема 14

— Н. О. Тимочко, канд. екон. наук, доц., Н. В. Гончарова, канд. екон. наук, доц., Ю. В. Тимченко, асист.; тема 15 — Н. О. Тимочко, канд. екон. наук, доц.

Посібник видано за науковою редакцією С. В. Степаненка, В. М. Фещенко, С. Н. Антонюка.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН і розподіл навчального часу дисципліни «Історія економіки

та економічної думки»

Закінення табл.

12

Примітка. Індивідуальна робота викладача не входить до загальних затрат часу окремого студента на освоєння програми дисципліни.

ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ»

Тема 1. Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

Цивілізаційна парадигма пізнання суспільних процесів.

Застосування принципів системного аналізу в суспільствознавстві. Диференціація та інтеграція в розвитку суспільства. Поняття цивілізації. Вирішальна роль людини. Порівняльний аналіз формаційної та цивілізаційної парадигм.

Господарська система суспільства та її еволюція. Госпо-

дарська система і суспільне виробництво. Фактори суспільного виробництва. Роль техніки та технології в господарській системі. Суспільний поділ праці та його вплив на розвиток техніки. Власність на засоби виробництва. Організація господарської системи. Основні етапи розвитку господарської системи: натуральна, товарна і грошова система виробництва. Добробут і багатство як мета господарської діяльності. Показники та динаміка багатства суспільств та добробуту населення.

Предмет історії економіки та економічної думки. Поняття об’єкта та предмета науки. Особливості об’єкта та предмета науки в межах цивілізаційної парадигми. Об’єкт історикоекономічної науки. Предмет історії економіки та економічної думки та його складники. Системоутворювальний зв’язок господарської системи. Необхідність долучення до предмета науки історії економічних учень. Історичні факти та події і їх віддзеркалення в економічній думці. Оцінка наукової довершеності економічної думки.

Методи історії економіки та економічної думки. Методоло-

гія та методи історико-економічної науки: єдність та відмінність. Поняття методу науки. Особливості методів історії економіки та економічної думки. Емпіричні методи: спостереження, порівняння, систематизація, вимірювання. Відбір та робота з джерелами економічної думки. Економічна компаративістика. Кліометричні дослідження. Історико-генетичний метод. Метод ідеальних типів. Організаційний підхід і процесний аналіз.

Періодизація історичного розвитку господарських систем.

Мета періодизації. Відмінність періодизації історико-економічної

244

науки від періодизації загальної історії. Процес розвитку та його причини як основа періодизації історичного розвитку господарських систем. Періодизація на основі формаційної парадигми. Історичні форми суспільної залежності людей — основа періодизації в межах цивілізаційної парадигми. Стадії історичного розвитку людства. Типи світових цивілізацій та господарських систем. Конкуренція як критерій періодизації ринкової економічної системи. Періодизація за критерієм розвитку суспільного поділу праці (А. Сміт, С. Десницький, Ф. Ліст). Періодизація за критерієм розвитку власності на засоби виробництва і суспільного поділу в працях Б. Гільдебранда, К. Бюхера, В. Левицького. Періодизація за критерієм вирішального фактора впливу на результати виробництва і зростання добробуту В. Ростоу, Д. Белла та Е. Тоффлера. Порівняльний аналіз стадій доіндустріального, індустріального і постіндустріального суспільств Д. Белла та стадії аграрного, індустріального суспільств Е. Тоффлера. Особливості характеру обміну як критерій періодизації К. Паланьї.

РОЗДІЛ І

ГОСПОДАРСТВО ПЕРВІСНИХ СУСПІЛЬСТВ РАННІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (до VІІІ ст. до н. е.)

Тема 2. Природа та еволюція господарства общинного суспільства

Господарство первісного суспільства. Неолітична револю-

ція. Первісне суспільство. Господарство та господарська діяльність у первісному суспільстві. Типи господарств. Привласнювальне господарство. Неолітична революція. Передумови виникнення виробничого-відтворювального господарства та його вплив на розвиток первісного суспільства.

Господарське життя первісного суспільства: М. Зібер про общинну організацію первісного суспільства. Община як центр соціальної й господарської організації первісного суспільства. Історичні типи общин. М. Зібер про общину первісного суспільства. Організація господарської діяльності общини. Первісні форми

245

кооперації та спеціалізації, внутрішньообщинний та міжобщинний поділ праці. Соціальні та господарські наслідки виробництва надлишкового продукту. Зародження первісних форм обміну. Дарообмін. Відносини реципрокного обміну та редистрибуційного розподілу в общині.

Господарство та господарська діяльність суспільств перві-

сної історії України. Первісне господарство та основні види господарської діяльності. Трипільська культура. Суспільство трипільської культури та особливості її господарської сфери.

Тема 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій. Фактори становлення ранніх цивілізацій. Осілий спосіб життя. Розвиток землеробства. Зростання чисельності та концентрації населення. Виробництво додаткового натурального продукту. Суспільні умови становлення ранніх цивілізацій.

Господарський розвиток та економічна думка в Месопо-

тамії (ХІ—І тис. до н. е.) Природно-кліматичні умови господарської діяльності. Зрошувальне землеробство та особливості його суспільної організації. Релігійні вірування в суспільстві та їхній вплив на господарську сферу. Господарство храмових громад стародавніх шумерів. Закони Хаммурапі та віддзеркалення в них явищ і процесів господарського життя.

Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці. Зрошувальне землеробство як основа господарства. Роль державної влади в розвитку землеробства. Два рівні господарства. Господарство царського двору та сільської громади. Найдавніші пам’ятки економічної думки Єгипту та віддзеркалення в них особливостей організації господарства, землекористування, обміну, рабства.

Суспільство крито-мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери. Природно-географічні умови розвитку господарської діяльності. Галузева структура господарств. Критські «палац-держави» та їхнє господарське значення. Особ-