459

Навчальні завдання для самостійної роботи

1.Розкрийте і проаналізуйте економічні передумови утворення української незалежної держави.

2.Визначте та схарактеризуйте основні напрямки трансформації командно-адміністративної економічної системи.

3.Проаналізуйте трансформацію відносин власності та їх обґрунтування в економічній літературі.

4.Розкрийте суть та етапи впровадження аграрної реформи та проаналізуйте її висвітлення в економічній літературі.

Творче завдання

На основі матеріалу тем 10 та 15 порівняйте шляхи формування ринкового середовища в Україні на межі ХІХ—ХХ та ХХ— ХХІ століть, склавши аналітичну таблицю:

Зразки тестових завдань

Тест 1. Визначте які зміни відбулися в аграрному секторі України в 1990-ті роки:

а) ліквідується колгоспно-радгоспна система; б) зміцнюється колгоспно-радгоспна система; в) зберігається державна власність на землю;

460

г) відбувається реформування відносин власності в напрямку:

1)створення приватної власності;

2)створення колективної власності;

ґ) відбувається процес активного створення та розвитку фермерських господарств;

д) процес формування фермерських господарств відбувається повільно, без належної державної підтримки;

е) обсяги виробництва сільськогосподарської продукції зростають;

є) відбувається подальше падіння обсягів виробництва сільськогосподарської продукції;

ж) реформаторські заходи в аграрному секторі носять непослідовний та повільний характер;

з) аграрні реформи послідовно і цілеспрямовано забезпечують в Україніструктурнуперебудовусільськогосподарськоговиробництва.

Тест 2. Визначте, які основні заходи економічної політики пропонували українські економісти-теоретики відповідно до їх концептуальних підходів у першій половині 1990-х років:

а) скасування державного регулювання; б) збереження державного регулювання;

в) розробка та реалізація державних програм поступової трансформації економічної системи;

г) визнання переваг ринкового механізму як основи перебудови господарської системи;

ґ) прискорення роздержавлення власності; д) поступовий перехід державної власності у приватну під

жорстким контролем держави; е) збереженняконтролюдержавинадвиробництвомірозподілом;

є) лібералізація торгівлі та свобода ринкових цін.

Література

461

1.Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / За ред. С. В. Степаненка. — К.: КНЕУ, 2008. — Розд. 14.

2.Гальчинський А. Суперечності реформ у контексті цивілізаційного процесу. — К.: Українські пропілеї, 2001. — С. 11—35; 124—165;

231—239.

3.Зубець М., Панасюк Б. Актуальні проблеми економіки України. —

К.: Аграрна наука, 2004. — С. 5—65.

4.Лортикян Э. Л. История экономики и экономической мысли

Украины: Эволюция рыночной экономики. — Х.: Консум, 2004. — С. 323—344.

5.Лукінов І. Економічні трансформації (напрямки ХХ сторіччя). —

К.: ІЕ НАНУ, 1997. — С. 12—85.

6.Панасюк Б. Вибрані твори. — К.: УАЕ УААН, 2003. — С. 107— 130; 259—294.

7.ПанасюкБ. Економічна політика в Україні наприкінці ХХстоліття. —

К.: Новий друк, 2002. — С. 20—30; 195—203; 297—307; 657—690.

8.Пинзеник В. Коні не винні, або Реформи чи їх імітація. — К.: Ака-

демія, 1998. — С. 9—122.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінювання знань студентів з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

Поточний контроль знань студентів

Поточний контроль знань студентів оцінюється від 40 до 0 балів за наведеною схемою:

462

Оцінювання роботи на семінарах здійснюється за результатами виступів студентів; при цьому враховується не тільки глибина розкриття проблеми, а й активність в обговоренні, уміння опонувати, поставити слушнезапитання, висловитивласнебаченняпроблеми.

До критеріїв оцінювання поточної роботи на семінарах включають стан робочих записів, що ведуться студентами під час підготовки до семінарських занять. Тут ураховується їхня змістовність, систематичність, наявність елементів творчого опрацювання рекомендованої навчально-методичної та науково-теоретичної літератури.

Модулі — це проміжний контроль знань студентів у формі письмових контрольних робіт; вони охоплюють усі теми навчальної програми.

Письмові контрольні роботи проводяться за планами-графіками у визначені терміни. Контрольні роботи передбачають як теоретичні питання, так і тестові завдання різного рівня складності.

Самостійна робота. Готуючи реферат, необхідно пам’ятати, що його обсяг не може перевищувати 15 сторінок. Обов’язковими для реферату є план, точно сформульовані цілі та засаднича ідея реферату, висновки та перелік використаних джерел. Разом з тим студент повинен не тільки написати, а й коротко (протягом 5—7 хвилин) розкрити перед аудиторією або в індивідуальній бесіді з викладачем основні проблеми, розглянуті в роботі. При цьому головними критеріями оцінки реферату є:

1)відповідність змісту реферату вибраній темі;

2)рівень знань з теми;

3)самостійний виклад основного змісту реферату;

4)уміння коротко і водночас якомога інформативніше усно розкрити зміст реферату;

463

5) уміння відповідати на поставлені запитання.

Домашнє письмове завдання включає одну з тем для самостійної роботи або творче завдання, що наведені після кожної теми в даному навчальному посібнику.

Написання домашнього завдання за темою для самостійної роботи — це аналітична робота, яка вимагає не простого опису фактів чи повторення сказаного іншими, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання, чому і як відбуваються певні процеси? Структура індивідуального домашнього завдання: титульний аркуш; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела, який складається зі вступу, відповідає плану та висновків; список використаної літератури. Обсяг — до 15 сторінок надрукованого тексту.

Оцінка даного виду роботи враховує: уміння студента самостійно визначати коло питань, що стосуються теми; здатність чітко і грамотно формулювати думки; логіку побудови суджень; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння мовою економічної теорії; уміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи з відповідної темі. Найбільш цінним є висловлення автором свого особистого ставлення до предмета роботи.

Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з однієї з тем курсу і може концентровано викласти його у вигляді таблиці зі своїми аналітичними висновками. На цьому ґрунтується оцінювання даного виду самостійної роботи. Також оцінка враховує правильність оформлення завдання (титульний аркуш, виклад тексту, посилання на джерела, список використаної літератури).

Конспект (від лат. conspectus — викладаю) — це коротка і чітка форма записів з певної теми або першоджерела, що визначається викладачем. Оцінка цього виду роботи враховує:

1)чи записані головні тези матеріалу, наявність цитат та посилань на джерело;

2)чи є логічний зв’язок між частинами, розділами, параграфами, основними питаннями;

3)чи зафіксовані історичні факти та події, умови й передумо-

ви їх виникнення, сутність і наслідки для економічного розвитку країн Європейської цивілізації;

464

4)чи розглянуті проблеми, які вивчались представниками певної економічної думки;

5)чи є на полях конспекту власні думки, зауваження, доповнення;

6)чи виділяє студент головні положення і тези.

Підсумковий контроль знань студентів

Положенням про екзаменаційну сесію студентів передбачена письмова форма іспиту. Така форма підвищує об’єктивність оцінки знань студентів і посилює мотивацію до глибшого оволодіння програмним матеріалом курсу «Історія економіки та економічної думки» протягом нормативного періоду його вивчення (третій-четвертий семестр другого навчального року).

До підсумкового контролю кафедра розробляє і затверджує перелік питань, що охоплює весь програмний матеріал нормативної програми з курсу «Історія економіки та економічної думки». Загальна кількість питань — 130. Їх доводять до відома студентів на початку навчального семестру.

Екзаменаційний білет містить шість питань, складених у різній формі (чотири теоретичні питання і два тестових завдання), що відповідають програмному матеріалу й охоплюють усі основні розділи навчального курсу. Кожне тестове завдання включає два питання у формі тестів відкритого типу. Екзаменаційне завдання студенти повинні виконувати виключно самостійно. Під час складання письмового іспиту студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати допоміжні матеріали. За використання заборонених джерел чи підказок студентвідсторонюєтьсявід іспиту й одержуєнульову оцінку.

Семестровий іспит триває три астрономічні години.

Питання екзаменаційного білету студент переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді розбірливим почерком і без скорочень.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 60 до 0 балів.

У разі коли відповіді студента оцінені менше ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. При цьому результати поточного контролю такого студента не враховуються.

465

Загальна підсумкова оцінка з курсу «Історія економіки та економічної думки» складається із суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).

Переведення 100-балової шкали оцінювання в 5-балову та шкалу засистемоюECTS здійснюєтьсявпорядку, поданомув таблиці:

Критерії оцінки теоретичних питань

Відмінний рівень (10 балів) — коли студент демонструє системне знання програмного матеріалу, дає змістовні, обґрунтовані відповіді на поставлені питання, демонструє знання рекомендованої до вивчення літератури, чітко володіє понятійним апаратом, розуміє дискусійні проблеми.

Задовільний рівень (5 балів) — коли студент виявляє знання основного програмного матеріалу, володіє понятійним апаратом, але припускається помилок у їх викладі.

Незадовільний рівень (0 балів) — коли студент дає неправильні відповіді на поставлені питання і демонструє значні прогалини в знанні основного програмного матеріалу.

Критерії оцінки тестових завдань

466

10 балів — коли студент правильно відповів на обидва питання тестового завдання.

5 балів — коли студент правильно відповів на одне питання тестового завдання.

0 балів — коли студент не відповів правильно на жодне питання.

Виконані студентами роботи перевіряють і оцінюють члени комісії. Перевірені роботи передаються в деканат факультету не пізніше ніж перед наступним іспитом. Результати іспиту доводить до студентів лектор потоку.

Усі спірні питання щодо результатів іспиту з історії економіки та економічної думки розглядають і вирішують відповідні апеляційні комісії кафедри на чолі з її завідувачем.

Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання оцінюється від 40 до 0 балів за наведеною схемою:

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ ПИСЬМОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ» (ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ)

467

Самостійна робота студентів-заочників полягає в написанні контрольної письмової роботи. Кожний студент вибирає одну з запропонованих далі тем, за якою він повинен підготувати письмову роботу (обсягом до 20 сторінок формату А4).

Перед початком роботи над обраною темою студент повинен скласти її план, який забезпечить послідовний виклад питань, логіку та уникнення повторів і суперечностей.

У роботі мають бути виділені розділи відповідно до плану. Цитати та інші факти (як цифрові, так і документальні) треба наводити з відповідними посиланнями на джерело. Наприкінці роботи має бути список використаної літератури.

1.Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки.

2.Історичний розвиток господарської системи та її типи.

3.Предмет історії економіки та економічної думки. Господарські одиниці та їхні історичні форми.

4.Методи, завдання, етапи та напрями розвитку історії еконо-

міки та економічної думки.

5.Цивілізаційнийпідхідваналізістадійгосподарськогорозвитку.

6.Господарство: типи і форми в первісному суспільстві. Неолітична революція.

7.Господарська діяльність общини первісного суспільства. М. Зібер про економічну культуру первісного суспільства.

8.Соціально-економічніоснови становленняранніх цивілізацій.

9.Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії (ХІ—І тис. до н.е.).

10.Господарство та соціальна думка Давнього Єгипту.

11.Осьовий час: зародження основ сучасного господарського розвитку людства та формування сучасних цивілізацій Східної та

Західної.

12.Основні риси та напрямки формування господарства суспільств Східної цивілізації та відображення цих процесів у економічній думці.

13.Основні риси та напрямки формування господарства суспільств Західної цивілізації та відображення цих процесів у еко-

номічній думці.

14. Особливості господарського розвитку та економічної думки Давньої Греції.

468

15.Особливості господарського розвитку та економічної думки Давнього Риму.

16.Господарська система країн Європейської цивілізації в період середньовіччя та її відображення в економічній думці.

17.Основні напрямки господарського розвитку Київської Русі та їх висвітлення в економічній думці.

18.Роль середньовічного міста у формуванні основ ринкової системи господарства.

19.Організація міського ремесла в Західній Європі та Київській Русі: спільне та відмінне.

20.Характеристика західноєвропейської та давньоруської системи господарства на основі «Салічної правди» та «Руської пра-

вди».

21.Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів.

22.Економічна політика меркантилізму в країнах Європейської цивілізації та її теоретичне обґрунтування.

23.Епоха первісного нагромадження капіталу: характерні

особливості та історичне значення.

24.Мануфактура як форма організації господарства.

25.Характеристика економічної думки періоду первісного нагромадження капіталу В. Петті, П. Буагільбер.

26.Економічна таблиця Ф. Кене як перша макроекономічна модель господарства.

27.Суть і значення демократичної, індустріальної та освітньої революцій для ринкових перетворень у країнах Європейської цивілізації.

28.Роль і місце національної держави в ринкових перетворен-

нях.

29.Промисловий переворот та індустріалізація. Їхні сутність і

значення для формування ринкової економіки.

30.Система вільної конкуренції: сутність, умови існування та механізм функціонування.

31.Розвиток теорії вартості в класичній політичній економії (В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж. Б. Сей).

32.Внесок історичної школи у розвиток світової економічної

думки.

33. Марксистська економічна теорія та сучасність.

469

34.Господарство України в умовах формування національної держави періоду Визвольної війни українського народу 1648— 1676 рр.

35.Промисловий переворот в Україні та його особливості.

36.Економічна політика царського уряду та її вплив на господарський розвиток України (XVIII — перша половина ХІХ ст.).

37.Передумови скасування кріпацтва в Україні та їх висвітдення в українській економічній думці.

38.Друга науково-технічна революція (остання чверть ХІХ — початок ХХ ст.) та виникнення маржиналістської теорії.

39.Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.

40.Історичні умови виникнення, сутність і загальна характеристика основних шкіл маржиналізму.

41.Внесок А. Маршалла у світову економічну науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.

42.Основні закономірності та особливості господарського розвитку українських земель у складі Російської та Австро-

Угорської імперій у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.

43.Основні напрями і школи економічної думки України в пореформений період.

44.Внесок українських економістів у розвиток світової економічної думки (кінець ХІХ — початок ХХ ст.).

45.Національні особливості господарського розвитку в період

монополістичної конкуренції (Англія, Франція, Німеччина, США).

46.Перша світова війна та її вплив на господарський розвиток провідних країн світу (Німеччина, Англія, Франція, США).

47.Світова економічна криза 1929—1933 рр. та шляхи виходу з неї(Новий курсФ. Д. Рузвельтатаекономічнаполітика нацизму).

48.Економічна теорія Дж. М. Кейнса як основа запровадження системи макроекономічного регулювання в провідних країнах світу.

49.Наслідки Другої світової війни для світової економіки.

50.Розвитоксистемидержавногорегулюванняекономікиіструктурні зміни у світовому господарстві в 50—70-ті роки ХХ ст.

51.Післявоєнна стабілізація фінансово-грошової сфери у Західній Європі. Бреттон-Вудська угода.