383

10. Які з українських учених другої половини ХІХ — початку ХХ ст. та за які дослідження отримали світове визнання?

План семінарського заняття (2 год)

1. Сутність і наслідки реформ 1848 р. та 1861 р. Особливості промислового розвитку України в пореформений період.

2.Становлення капіталістичних форм господарювання в аграрному секторі України. Особливості розвитку землеволодіння Правобережної та Лівобережної України.

3.Українська економічна думка про генезис ринкових відносин: методологія дослідження, напрямки та

проблеми аналізу.

4. Особливості економічного розвитку України наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Столипінська аграрна реформа. Відображення нових форм господарства в українській економічній думці.

Теми рефератів

1. Селянська реформа 1861 р. та її вплив на розви- ток ринкових процесів в Україні.

2.Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.

3.Становлення інституціональної наукової традиції

вукраїнській економічній думці наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

4.Місцеекономіко-математичнихдослідженьЄ. Є. Слуцького в розвитку світової економічної науки.

5.Проблеми кооперації в українській економічній думці на межі ХІХ—ХХ ст.

6.Теоретичні проблеми праці М. І. ТуганБарановського «Русская фабрика в прошлом и настоя-

щем».

384

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте розвиток кооперації в Україні та його відображення представниками української економічної думки (Б. Мартос, М. Левицький та ін.).

2.Розкрийте економіко-теоретичні проблеми наукового спадку Є. Слуцького.

3.Охарактеризуйте особливості генезису ринкових процесів в Україні в другій половині ХІХ ст.

4.Визначте основні напрями практичного втілення положень

столипінської аграрної реформи та її значення для господарського розвитку України.

5. Розкрийте особливості методології досліджень представників основних напрямів економічної думки України в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.

Творче завдання

Дайте порівняльну характеристику реформ, що скасували кріпацтво в українських землях (Австро-Угорська та Російська імперії), склавши таблицю за зразком:

1.Рушійні сили, що спричинили реформи

2.За реформою скасовувалося

3.Викупу за умовами реформи підлягало

4.Статус селянина:

до реформи

після реформи

385

5.Умови наділення селян землею відповідно до реформи

6.Форми власності на землю, передбачені реформою

7.Наслідки реформи

Зразки тестових завдань

Тест 1. Визначте, яким чином відбувався генезис підприємницьких відносин у сільському господарстві України після реформи

1861 р.:

а) «прусським» шляхом; б) «американським» шляхом;

в) двома шляхами одночасно; г) мав особливий шлях розвитку.

Тест 2. Визначте основні проблеми наукових досліджень указаних авторів:

1)М. Зібер;

2)І. Вернадський;

3)М. Туган-Барановський:

а) становлення ринкових відносин у сільському господарстві; б) циклічність економічного розвитку; в) теоретичні проблеми політичної економії;

г) проблеми концентрації та монополізації промислового виробництва;

ґ) проблеми кооперації; д) участь держави у регулюванні ринкових процесів;

е) особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві України;

є) особливостіпромислового розвитку України вкінціХІХ ст.; ж) проблеми ринкового ціноутворення.

386

Література

1.Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / За ред. С. В. Степаненка. — К.: КНЕУ, 2008. — Розд. 10.

2.Злупко С. М. Історія економічної теорії: Підручник. — К.: Знання,

2005. — С. 481—571.

3.Історія економічних учень: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. —

К., 2004.

4.Корнійчук Л. Я. Історія економічної думки України: Навч. посіб. —

К.: КНЕУ, 2004. — Розд. 11, 12. — С. 297—382.

5.Левитский В. Ф. История политической экономики в связи с историей хозяйственного быта. — Харьков, 1914. — 494 с.

6.Лортикян Э. Л. История экономических реформ: Мировой опыт

второй половины ХІХ—ХХ вв. — Харьков: Консум, 1999. — 288 с.

7.Радіонова Л. Економічна історія: Навч. посіб. — Тернопіль: Під-

ручники і посібники, 2007. — С. 258—272; 309—345.

8.Слуцький Є. Є. Теорія граничної корисності / За ред. д-ра екон.

наук В. М. Фещенко; Упоряд. В. М.Фещенко, Т. В. Куриленко. — К.:

КНЕУ, 2006. — 528 с.

9.Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.:

КНЕУ, 2005. — С. 62—98.

10.Туган-Барановский М. И. Русская фабрика в прошлом и настоя-

щем. — СПб., 1900. — Т. 1. — 562 с.

11.Фещенко В. М. Дослідження проблем становления та розвитку ринкового господарства в працях економістів України другої половини

ХІХ — початку ХХ ст. — К.: КНЕУ, 2003. — 187 с.

12. Юхименко П. І. Економічна історія: Навч. посіб. — К.: Вікар, 2004. С. 127—137.

Розділ ІV

НАЦІОНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВ СВІТУ В ГЛОБАЛЬНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ (ХХ — початок ХХІ ст.)

387

ТЕМА 11. Ринкові економічні системи суспільств Євро-

пейської цивілізації в умовах державномонополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша половина ХХ ст.)

Приступаючи до вивчення цієї важливої теми, слід пам’ятати, що саме з неї починається аналіз функціонування економічних систем країн Європейської цивілізації в умовах світової системи господарства. На початку ХХ ст. монополізація основних галузей національних економік, яка активно проходила в останній третині ХІХ ст., обумовила перехід від ринкової економіки вільної конкуренції до ринкової економіки монополістичної конкуренції, а різні форми впливу держави на господарські процеси (державні замовлення, будівництво залізниць, тарифна та митна політика, надання пільг окремим фірмам) зумовили посилення державномонополістичних тенденцій в економіці. Разом з тим інтернаціоналізація господарського життя як результат поглиблення міжнародного поділу праці, розвиток світового ринку, процеси інтеграції виробництва, експорт капіталу та територіальний поділ світу завершили формування світового господарства.

Розкривши сутність нових явищ у соціально-економічному житті провідних країн світу на початку ХХ ст., слід пояснити різновекторність та багатогранність теоретичних досліджень, характерних для того часу, розбіжності в методології економічного аналізу та існування різних напрямів теоретичної думки. Зокрема, слід усвідомити, що кардинальні зрушення в економіці поставили під сумнів засадничі принципи неокласиків: принципи лібералізму та економічної рівноваги. На цій основі відбувається послаблення неокласичних позицій та формування нових течій економічної думки: кейнсіанства — з обґрунтуванням необхідності макроекономічного регулювання; інституціоналізму, представники якого важливу роль у суспільному розвитку відводили позаекономічним факторам; неолібералізму, прибічники якого розглядали державу як інститут для створення конкурентного середовища.

Саме в межах даних напрямів слід розглядати теорії і доктрини, що виникли в першій половині ХХ ст. для пояснення нових історичних реалій та змін в економіці, зокрема теорії імперіалізму, конкуренції тощо.

388

Отже, головною метою теми є аналіз функціонування господарств країн Європейської цивілізації в умовах світового господарства та відображення цих процесів у світовій економічній думці. Для досягнення цієї мети необхідно:

проаналізувати глибокі якісні зміни, які відбувалися в економіці країн на початку ХХ ст. і які привели до завершення формування світової системи господарства та розвитку державномонополістичного регулювання;

розкрити сутність теорій імперіалізму, в яких знайшов відображення новий етап у розвитку ринкової економічної системи;

звернути увагу на характерні ознаки теорій конкуренції Дж. В. Робінсон, Е. Чемберліна та Й. Шумпетера;

проаналізувати причини та наслідки Першої світової війни;

з’ясувати причини світової економічної кризи 1929—1933 рр. та обґрунтувати становлення різних систем макроекономічного регулювання;

розкрити сутність кейнсіанськоїмоделі економічного розвитку;

проаналізувати причини, характер Другої світової війни, її

основні етапи та наслідки для країн, що воювали.

Увивченні теми слід спиратися в основному на базовий посібник

зісторії економіки та економічної думки [1]. Разом з тим для більш глибокого та систематизованого вивчення окремих проблем та явищ доцільно звернутися до сучасної наукової та навчальної літератури, періодичних та інтернет-джерел, список яких наведено наприкінці

теми, тавметодичнихрекомендаціяхдоокремихїїпитань.

11.1. Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн Європи та США. Становлення системи державного регулювання економіки

Приступаючи до вивчення першого питання, варто звернути увагу на характерні риси світового господарства, зокрема інтенсивний розвиток міжнародних економічних зв’язків між провідними капіталістичними країнами на початку ХХ ст. У зв’язку з цим відбувалося розширення й поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, економічними угрупованнями тощо. Удосконалювався й перебудовувався механізм реалізації міжнародних економічних відносин. Слід проаналізувати основні

389

етапи, особливості становлення світового господарства, зрозуміти, що ці процеси базувалися на поглибленні міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації фінансово-економічних зв’язків, збільшенні відкритості національних економік тощо. Нові відносини закріплювалися формуванням організацій, угод, правових норм, регламентацій та інших світогосподарських інститутів.

Студенти мають запам’ятати, що світове господарство сформувалося на початку ХХ ст., коли провідні капіталістичні країни поділили весь світ, перетворивши його на систему кількох метрополій та колоніальних і залежних від них держав, а вивезення капіталу і широкий міжнародний обмін породили міжнародні монополії. Монополізація виробництва, становлення системи монополістичної конкуренції, посилення економічних функцій держави стали характерними рисами економічного розвитку початку ХХ ст.

Далі варто з’ясувати, чому радикально змінилася система економічного життя? Чому монополія, як форма організації виробництва і капіталу, посіла панівні позиції в соціальноекономічному житті провідних країн світу? Необхідно розкрити сутність основних форм монополістичних об’єднань, їх еволюцію, висвітлити зміни у господарській діяльності економічних суб’єктів під впливом державно-монополістичного регулювання економічних процесів. Особливості діяльності таких монополістичних організацій в окремих країнах можна проаналізувати на прикладі військового концерну «Віккерс» (Англія), хімічного концерну «Кульман» (Франція), військових картелей (Німеччина) та ін.

Ці питання досить докладно висвітлені в працях Г. Б. Поляка, А. Н. Маркової «История мировой экономики» (М., 1999), Т. М. Тимошиної «Экономическая история зарубежных стран» (М., 2000), Рондо Камерона «Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней» (М., 2001), М. В. Конотопова, С. І. Сметаніна «Экономическая история» (М., 2003).

Необхідно звернути увагу на те, що нова якість ринкової господарської системи суперечила панівній неокласичній доктрині, і розв’язати цю суперечність спробували у своїх концепціях одночасно і незалежно один від одного найвідоміші економісти ХХ ст. Дж. В. Робінсон (теорія недосконалої конкуренції), Е. Чемберлін (монополістична конкуренція), Й. А. Шумпетер (ефективна конкуренція). З’ясувавши основне положення всіх трьох концепцій

390

про те, що конкуренція зберігається і за умов монополізованої економіки, слід зосередити увагу на характерних ознаках кожної з названих теорій.

Для того щоб глибше зрозуміти якісні зрушення в ринковій економічній системі на межі ХІХ—ХХ ст. та їхній вплив на всі сфери життя суспільства, вкрай важливо вивчити специфіку становлення нових форм організаційно-економічної структури економіки провідних капіталістичних країн світу і розкрити ці зміни на прикладі господарств США, Англії, Франції та Німеччини.

Вивчаючи економічну політику Т. Рузвельта, якого американська історіографія вважає родоначальником реформаторства в США, потрібно з’ясувати причини реформаторського руху, що дістав назву прогресивна ера, сутність політики чесного курсу, її основні ідеї, оцінити позитивні заходи щодо контролю за діяльністю трестів з боку федерального уряду, заходи щодо врегулювання використання й охорони природних ресурсів, зокрема так званих суспільних земель, які не підлягали продажу в приватні руки.

При цьому варто проаналізувати політику буржуазних реформ адміністрації президента В. Вільсона, яка дістала назву нова демократія, розкрити її зміст (основна ідея — регулювання конкуренції), показати основні заходи: запровадження прогресивного податку на доходи приватних осіб і корпорацій, скасування антитрестівського законодавства і т. п. Необхідно також зрозуміти суть реорганізації кредитної й банківської систем США, опанувати закон Олдрича—Вриланда, закон про створення Федеральної резервної системи (ФРС). Найбільш повно ці питання висвітлюються в працях: «История экономики»: Библиотека Гумер. — htt://www.gumer.info/bibliotek Buks/Econom/listEk/07.php.) Г. Б. По-

ляк, А. Н. Маркова «История мировой экономики» (М., 1999). Далі слід зазначити, що в економічній літературі для пояснен-

ня змін, що відбувалися на межі ХІХ—ХХ ст., з’явився термін «імперіалізм», а пізніше виникли й теорії імперіалізму, які виходили з економічного і політичного підходів до вивчення державномонополістичної стадії розвитку суспільства. Важливо розмежувати ці підходи, проаналізувавши основні концепції імперіалізму (Дж. А. Гобсон, Р. Гільфердинг, К. Каутський і В. І. Ленін). Зокрема, у марксистській і радикальній економічній думці епоха імперіалізму визначається як панування монополій, що впливають на внутрішню і зовнішню політику країни. Варто розкрити

391

помилковість марксистського трактування імперіалізму як вищої й останньої стадії капіталізму — тези, яка не дістала практичного підтвердження.

Слід звернути увагу на те, що монополії того часу відігравали головну роль у формуванні агресивної політики. Важливо зрозуміти причини цієї агресивності, прагнення до переділу світу, особливо для держав, які значно пізніше вступили на шлях капіталістичного розвитку (США і Німеччина). Вони швидко просувалися вперед і тіснили зі світових ринків старі капіталістичні країни — Англію і Францію.

Розглядаючи міжнародні відносини, треба зазначити створення Антанти з урахуванням досягнення компромісів між Англією і Францією, Англією і Росією, а також простежити загострення суперечностей між двома імперіалістичними блоками (Антантою та Троїстим союзом) та їхнє суперництво. При цьому слід наголосити, що політика Німеччини неодноразово ставила Європу на межу війни (марокканські кризи, боснійська криза і балканські війни).

Студенти мають чітко зрозуміти суть суперечностей між Німеччиною й Англією, Німеччиною і Францією, Німеччиною та Росією, побачити їхні джерела, цілі й дійти висновку, що їх нагромадження та загострення врешті-решт призвели до світової війни.

11.2. Особливості державно-монополістичного розвитку господарств країн Європейської цивілізації та США. Причини та наслідки Першої світової війни

Розпочинаючи вивчення другого питання, необхідно усвідомити, що світові війни ХХ ст. стали важким випробуванням для людства, його гуманістичних цінностей, створених протягом усієї попередньої історії. Оскільки війни ХХ ст. набули світового масштабу, слід почати з аналізу причин Першої світової війни, що мала глобальний характер, міждержавних суперечностей щодо сфер економічного впливу, колоніальних загарбань тощо.

Для правильної оцінки зазначених процесів студент має зрозуміти логіку соціально-економічного розвитку індустріальних країн, який приводить до утвердження монополістичних, а потім —

392

державно-монополістичних відносин в економіці провідних країн світу. При цьому необхідно з’ясувати, чому Перша світова війна прискорила розвиток тенденцій щодо посилення ролі держави в господарському житті країн, поглибивши процес формування регульованого капіталізму та створення практично у всіх країнах етатистської системи господарських відносин. Більш глибоко зрозуміти цей період (1914—1918) допоможуть праці Б. М. Туполева «Происхождение Первой мировой войны» (Новая и Новейшая история. — 2002. — № 4), Г. А. Кавтарадзе «История экономического развития Запада» (М., 2005), С. Виднянського «Великая война как проявление кризиса европейской цивилизации» (к 90-летию начала Первой мировой войны). — http: zerkalo nedeli.com.

Важливе значення має також аналіз соціально-економічних процесів повоєнного розвитку країн, оскільки закінчення Першої світової війни поклало початок докорінним змінам у політиці, економіці, культурі, а також у свідомості, поведінці й повсякденному житті людей.

У перші роки після закінчення Першої світової війни ці процеси стосувалися формування нової системи міжнародних відно-

син, яка дістала назву Версальсько-Вашингтонська система. Тут треба звернути увагу на той факт, що почала складатися нова розстановка політичних сил на міжнародній арені, про що свідчили результати роботи Паризької мирної і Вашингтонської конференцій, а також прийняті на них рішення. [Грунтовний аналіз повоєнних економічних відносин міститься у праці видатного економіста ХХ ст. Дж. М. Кейнса «Економічні наслідки Версальського договору» (1919)]. Слід також відзначити, що суперечності виникали вже під час створення так званої ВерсальськоВашингтонської системи, враховуючи тенденції до перегляду щойно підписаних і затверджених Республіканською партією (США) домовленостей.

Крім того, студент має розібратись у причинах і наслідках для Німеччини так званої рурської кризи (окупація франкобельгійськими військами Рурського басейну). У цьому плані особливу увагу слід звернути на різке загострення політичної й економічної ситуації в Німеччині в 1923 р., на основні положення ухваленого згодом (1924) плану Ч. Дауеса та причини його заміни на план О. Юнга, а також на головні рішення Локарнської конференції (1925). Усі ці питання систематизовано викладено в

393

працях «Германская история в Новое и новейшее время»: в 2 т. — М., 1970. — Т. 2; Рондо Камерона «Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней» (М., 2001).

Також важливо зупинитися на аналізі причин та сутності кризових процесів у Західній Європі та США (1920—1921), розібратися, які заходи вживались у той час у Європі та США з метою плавного переведення економіки і суспільства з воєнного стану на рейки мирного розвитку та наскільки ці заходи виявились ефективними. Одночасно варто звернути увагу на особливості шляхів виходу з тогочасної кризи у різних країнах (Франція, Англія, США, Німеччина), які були пов’язані з формами і методами регулювання економіки та взаємодіїмеханізмівринковоїконкуренції.

Характеризуючи економічну думку даного періоду, слід зазначити, що як альтернатива неокласичному напряму досліджень ринкових процесів на початку ХХ ст. формується інституціональний напрям економічної теорії. Важливою його особливістю стали дослідження всієї сукупності соціально-економічних та політичних чинників, що розглядаються у взаємозв’язку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соціального контролю суспільства над економікою. Студенти мають розкрити причини виникнення інституціоналізму, його основні напрями: соціальнопсихологічний (Т. Веблен), соціально-правовий (Дж. Р. Коммонс), емпіричний або кон’юнктурно-статистичний (В. Мітчелл), особливості методології досліджень, практичне значення теорій, пояснити причини перетворення інституціоналізму із суто американського явища на провідний напрям економічної думки ХХ ст.

Аналізуючи економічний розвиток країн Європейської цивілізації після закінчення Першої світової війни та повоєнної кризи, важливо з’ясувати причини поступового скорочення державного впливу на економіку в 1924—1929 рр., показати нову роль держави та форми державних регулятивних дій.

Після перших економічних криз повоєнного періоду на Заході почалася смуга стабільності і процвітання — знаменита епоха «prosperity». Студенти мають усвідомити, за яких обставин і за рахунок чого в умовах нестабільного суспільства Заходу вдалося досягти стабілізації (1924—1929) у всіх галузях життя суспільства — в економіці, соціальному житті, у внутрішній і зовнішній політиці, культурі. І чому на зміну стійкому розвитку прийшла в 1929 р. глибока економічна криза?

394

Докладні відповіді на ці питання можна знайти у працях Г. Б. Поляка, А. Н. Маркової «История мировой экономики» (М., 1999); Д. В. Прокудіна, Б. М. Меєрсона «Лекции по истории за-

падной цивилизации. — http://www.sch57.msk.ru; П. М. Леоненка

«Економічна історія» (К., 2004).

11.3. Світова економічна криза 1929—1933 рр. та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації. Виникнення кейнсіанства

Вивчаючи світову економічну кризу 1929—1933 рр. у США, студенти мають зважати на той факт, що США на початку ХХ ст. почали активно претендувати на роль лідера серед країн західного світу і намагалися впливати на загальну ситуацію як у Європі, так і в усьому світі.

Як уже зазначалося, стабілізація економіки США мала тимчасовий характер. Стійкий розвиток «чудового нового світу» скінчився раптово і катастрофічно. Було втрачено надії на економічне процвітання і перемогу над бідністю, на політичну стабільність, на пацифізм як головний принцип міжнародної політики. Криза набула настількинебаченої руйнівноїсили, якжоднадо 1929 року.

Далі слід з’ясувати причини, характер і наслідки світової економічної кризи 1929—1933 рр., її прояви у США, а також заходи адміністрації Гувера щодо виведення економіки і суспільства з такого важкого становища на початку 1930-х рр., і відповісти на запитання: чому Велика депресія виявилася найбільш тривалою, руйнівною і наймасштабнішою з усіх відомих раніше?

Крім того, потрібно чітко розуміти сутність, значення і результати політики «Нового курсу» з виведення країни з кризи, з’ясувати, якими саме рекомендаціями Дж. М. Кейнса скористався у своїй програмі Ф. Д. Рузвельт, який прийшов до влади в результаті президентських виборів 1932 р.

Студенти повинні ґрунтовно вивчити теоретичну доктрину Дж. М. Кейнса, який став ідеологом нового напряму економічної думки, що спростував тезу про можливість саморегулювання ринкової економіки та довів необхідність макроекономічного регулювання господарських процесів. Потрібно розкрити сутність кейнсіанської моделі економічного розвитку, показати наукове

395

новаторство видатного вченого, зокрема щодо методології дослідження, обґрунтування теорії «ефективного попиту», мультиплікатора інвестицій, «основного психологічного закону» тощо. Пов’язані з цим питання достатньо висвітлені в працях: Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей: Реф.-дайдж. / Укл. Фещенко В. М. (К., 1999); Р. П. Толмачева «Экономическая история: генезис рыночной экономики» (М., 2002); А. Г. Худокормов «История экономических учений» (М., 1994, Ч. II).

Характеризуючи економічний розвиток Німеччини в 1930-ті роки, студенти повинні звернути увагу на специфіку розвитку її економіки в цей період. Для дальшої правильної оцінки розвитку ситуації в Німеччині необхідно розібратись у причинах виникнення фашизму в Німеччині й установити його соціальну базу. Важливо простежити процес мілітаризації економіки Німеччини на тлі світової економічної кризи 1929—1933 рр., яка супроводжувалася різким загостренням соціально-політичних відносин. При цьому студент, проаналізувавши результати виборів у вищі органи державної влади, які відбулись на початку 1930-х рр., мусить пояснити причини підтримки виборцями нацистської партії та вибору курсу Німеччини на автаркію — самозабезпечення необхідними ресурсами. Треба пояснити також ухвалення законів «Про примусове картелювання дрібних і середніх підприємств» (1933); «Про підготовку до органічної побудови німецького господарства» (1934), «Про організацію національної праці» (1934) тощо. Ці питання докладно викладено в працях П. М. Леоненка, П. І. Юхименка «Економічна історія» (К., 2004); М. В. Конотопова, С. І. Сметаніна «Экономическая история» (М., 2003); Т. М. Тимошиної «Экономическая история зарубежныхстран» (М., 2000) та ін.

У зв’язку з цим слід окремо розглянути питання про зародження неолібералізму в Німеччині — напрямку економічної думки, який виник майже одночасно з кейнсіанством. Чому ідеологам німецьких підприємців доводилося розв’язувати два завдання: з одного боку, розробляти стратегію і тактику державного впливу, а з другого — активно захищати засади ринкової економіки від силового, руйнівного втручання в неї? Щоб відповісти на це питання, рекомендується розпочинати вивчення неоліберальних моделей з методології їхнього аналізу, визначення відносин власності, на

396

яких побудована теорія, з’ясування ролі державних інститутів, дослідження наслідків практичного втілення моделей тощо.

Не менш важливо з’ясувати основи зовнішньої політики Німеччини в 1933—1939 рр., для чого особливо слід зосередитися на найскладнішому для вивчення періоді, пов’язаному безпосередньо з подіями, що передували Другій світовій війні.

Розвиток Англії в 30-ті рр. ХХ ст. характеризувався уповільненням темпів економічного розвитку. Війна вкрай негативно вплинула на економіку Англії, тому повоєнне десятиріччя характеризувалось економічним застоєм. Потрібно з’ясувати причини скасування у вересні 1931 р. золотого стандарту англійського фунта стерлінгів і його девальвації. Пояснити, чому фунт стерлінгів навіть за умов скасування золотого стандарту й далі обслуговував майже половину світового товарообігу?

Розглядаючи економіку Франції, студенти повинні розкрити її характерні риси і простежити, як змінилась економічна політика країни після закінчення Першої світової війни. Додаткова інформація про це міститься в праці В. И. Голубович «Экономическая история зарубежных стран» (М., 1998). Окремо варто зупинитися також на особливостях вияву кризи 1929—1933 рр., на державному регулюванні економіки, його значенні. Досить систематизовано цей матеріал викладено в підручнику П. М. Леоненка, П. І. Юхименка «Економічна історія» (К., 2004), у праці Т. М. Тимошиної «Экономическая история зарубежных стран» (М., 2000).

Крім того, важливо пам’ятати, що й після виходу з кризи становище французької економіки залишалося складним. Концентрація капіталу, гонка озброєнь призвели до зростання цін, податків, інфляції. Становище трудящих було скрутним. І в цих умовах виникає в 1936 р. Народний фронт (об’єднання демократичних сил Франції). Студентам потрібно з’ясувати суть і обставини, за яких виникли уряди Народного фронту, ознайомитися з його програмою, розглянути протиборство монополістичних груп і Народного фронту. Цей матеріал найбільш повно й систематизовано викладений у працях А. Г. Худокормова «История экономических учений» (М., 1994, Ч. II); Т. М. Тимошиної «Экономическая история зарубежных стран» (М., 2000).

397

11.4. Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства

Вивчаючи питання, пов’язані з подіями Другої світової війни (1939—1945), потрібно насамперед з’ясувати, що призвело до її початку. Найбільш зважений і аргументований підхід до цієї проблеми викладений в останніх дослідженнях, що стосуються історії Другої світової війни, зокрема у першому томі багатотомного видання «Великая Отечественная война 1941—1945» (М., 1998). Студенти повинні чітко уявляти причини і характер цієї війни, її основні етапи та наслідки для країн, що воювали.

Для цього важливо проаналізувати стан народного господарства провідних країн світу напередодні війни, з’ясувати причини мілітаризації та її наслідки для економіки капіталістичних країн, а також причини англо-американського співробітництва в цей час у боротьбі проти Німеччини та її союзників. Разом з тим слід звернути увагу на специфіку окупаційної політики агресивних держав і встановлення так званого нового порядку.

Далі важливо розкрити економічну й військову підготовку Німеччини до розв’язання Другої світової війни, розібратися, яке значення мав для фашистського блоку розвиток державномонополістичних форм управління і чому посилилася централізація державновійськово-економічного регулювання і створення надзвичайних органів, яким підпорядковувалось усе народне господарство.

Вельми сконцентрований матеріал з даного питання міститься в дослідженні М. В. Конотопова «Экономическая история» (М., 2003), працях Рондо Камерона «Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней» (М., 2001), а також Т. М. Тимошиної «Экономическая история зарубежных стран» (М., 2000).

Крім того, студенти мають знати розбіжності в методах війсь- ково-господарського регулювання Німеччини, США і союзників: якщо в англосаксонських країнах господарсько-мобілізаційні заходи здійснювалися в основному через «угоди» з підприємствами, то в Німеччині — через широке застосування державного примусу. Але результат був однаковий і в Німеччині, і в США: скорочення кількості дрібних і середніх підприємств і дальше по-

398

силення могутності монополістичних об’єднань (трестів, концернів і т. д.).

Далі потрібно вивчити все, що стосується завершальної стадії Другої світової війни, і окреслити підсумки війни, що відкривали перспективу в створенні нової системи міжнародних відносин у повоєнний час. Найбільш повно і докладно вони висвітлені в 12томній «Истории Второй мировой войны: 1939—1945 гг.» (М., 1973—1982) і в «Истории мировой экономики: 1945—1990 гг.» Ван дер Вее (М., 1994). Знання, почерпнуті з цих праць, допоможуть скласти чітке уявлення про підсумки й уроки Другої світової війни, зокрема про те, що війна спричинила величезні людські, матеріальні, фінансові втрати. За різними оцінками, кількість людських жертв коливається від 45 до 50 млн осіб. Небаченими виявилися матеріальні втрати. Руйнувань зазнала не тільки Європа, а й Північна Африка, Далекий Схід і Південно-Східна Азія. Після закінчення війни був дезорганізований транспорт, зруйнована інфраструктура, занепало сільське господарство, порушився механізм міжнародних валютних відносин, міжнародної торгівлі тощо.

Студент має чітко усвідомити, що одним з найважливіших наслідків Другої світової війни було посилення її зворотного впливу на економіку, а саме — підпорядкування народного господарства потребам війни, оскільки майже всі галузі економіки тією чи іншою мірою працювали на неї. Важливо пам’ятати, що в ході війни різко посилилося державне регулювання економіки. При цьому використовувалися прямі й опосередковані засоби регулювання для мобілізації резервів робочої сили, сировини, виробничих потужностей, обмеження споживання населення. Внутрішні і зовнішні ресурси спрямовувалися на забезпечення військового виробництва, збільшення випуску військової продукції і посилення збройних сил.

Питання для перевірки знань

1. Які характерні риси світової системи господарства, що склалася на початку ХХ ст.?

399

2. У чому полягають відмінності політичного й економічного тлумачення сутності імперіалізму, які існували в економічній літературі початку ХХ ст.?

3.Як ви розумієте процес етатизації господарських відносин?

4.Як вплинула Перша світова війна на економічний

стан провідних країн світу?

5.У чому полягає основний зміст планів Ч. Дауеса та О. Юнга? Які наслідки для економіки Німеччини мала їх реалізація?

6.У чому сутність «Нового курсу» Ф. Рузвельта?

7.Розкрийте особливості методології кейнсіанс-

тва.

8.У чому сутність мультиплікатора інвестицій Дж. М. Кейнса?

9.У чому полягають особливості методу дослі-

джень представників раннього інституціоналізму? 10. Які форми та методи державного регулювання економіки характерні для періоду Другої світової війни?

План семінарського заняття (3 год)

1.Світова система господарства на початку ХХ ст.

2.Посилення державно-монополістичних тенденцій

векономіці та їх відображення в економічній думці. Те-

орії імперіалізму та концепції ринку.

3.Світове господарство в період Першої світової війни та повоєнної кризи.

4.Інституціональний напрям економічної думки як

обґрунтування соціального контролю суспільства над економікою.

5.Світова економічна криза 1929—1933 рр. та варіанти виходу з Великої депресії.

6.Кейнсіанство. Обґрунтування теорії та практики макроекономічного регулювання.

7.Неолібералізм про поєднання ринкових механізмів та державного регулювання.

8.Світове господарство в роки Другої світової війни. Її соціально-економічні наслідки.

400

Теми рефератів

1. Економічні причини та наслідки Першої світової

війни. Версальськамирнаугодата їїекономічні аспекти. 2. Державно-монополістичні тенденції економічного розвитку країн Європейської цивілізації на межі ХІХ—ХХ ст. та їх відображення в концепціях імперіа-

лізму.

3.Становлення світового господарства та його вплив на економіку європейських країн та США на початку ХХ ст.

4.Світова економічна криза 1929—1933 рр. Стано-

влення різних систем макроекономічного регулювання.

5.Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток економічної науки та практики.

6.Відродження економіки Німеччини. Плани Ч. Дауеса та О. Юнга.

7.Особливості неоліберальних теорій державного

регулювання економіки.

8.Форми та методи державного регулювання в країнах Європи та США в роки Другої світової війни.

9.Економічні кризи першої половини ХХ ст. Феномен державно-монополістичної економіки.

10.Обґрунтування необхідності соціального контро-

лю суспільства над економікою в розробках представників раннього інституціоналізму.

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте основні риси світового господарства та кризи 1920—1921 рр.